- •Методична розробка до теми: «Предмет охорони праці» План
- •1.1. Конституція України щодо питань охорони праці
- •1.2 Кодекс законів про працю України
- •1.3 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •1.4 Закон України «Про відпустки»
- •1.5 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
- •1.6 Закон України «Про пожежну безпеку»
- •1.7 Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року
- •1.8 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»
- •2.1 Основні вимоги, принципи, поняття та терміни Закону України «Про охорону праці»
- •2.2 Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи
- •2.3 Управління охороною праці та обов'язки роботодавця і працівника
- •2.4 Навчання з питань охорони праці
- •2.5 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2.6 Громадський контроль
- •2.7 Відповідальності за порушення вимог законодавства щодо охорони праці
- •3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Методична розробка до теми 1.2 «Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві». «Організація охорони праці на виробництві».
- •1. Основні положення організації охорони праці на виробництві.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці.
- •4. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці на виробництві
- •5. Інструктажі з охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •6. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці на виробнмцтві
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи по атестації
- •3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •4. Гігієнічна оцінка умов праці
- •5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •6. Атестація робочих місць
- •Серія: На допомогу викладачу з питань охорони праці
- •Для системи навчання з охорони праці
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.Загальнi положення
- •2.Органiзацiя роботи по атестацiї
- •3.Вивчення факторiв виробничого середовища I трудового процесу
- •4.Принципи та основи гiгiєнiчної класифiкацiї працi
- •5.Гiгiєнiчна оцiнка умов працi
- •6.Оцiнка технологiчного та органiзацiйного рiвня робочого мiсця
- •7.Атестацiя робочих мiсць
- •Методична розробка до теми 2.1 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії». «Законодавча база з питань гігієни праці».
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •1. Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.
- •Категорії робіт за ступенем важкості
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин
- •3. Нормування та вимірювання шумів.
- •4. Нормування ультра - та інфразвуку.
- •5. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації.
- •Гранично допустимі рівні локальної вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу "в")
- •Значення вагових коефіцієнтів (Ki, Lki, дБ) для локальної вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •Характеристика спектру електромагнітних випромінювань
- •Гранично допустимі значення егд та нгд на робочих місцях
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів для населення (крім телебачення згідно дсн 239-96)
- •7. Нормування іч випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •8. Нормування уф випромінювання.
- •Допустимі значення для увф
- •9. Нормування лазерного випромінювання.
- •Гранично допустимі дози при однократному впливі на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Граничні дози при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •10. Вимоги безпеки при роботі з окг.
- •11. Нормування іонізуючих випромінювань.
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв*рік-1)
- •Методична розробка до теми 2.2 «Забруднення повітря виробничих приміщень. Системи опалення».
- •1. Засоби індивідуального захисту.
- •2. Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •3. Природна вентиляція
- •4. Механічна вентиляція
- •Методична розробка до теми 2.3 «Освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та інфразвук.
- •1. Освітлення виробничих приміщень
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Вібрації
- •4. Виробничий шум.
- •5. Залежність рівня звукового тиску, що сприяється людиною від частоти звуку (криві рівної гучності)
- •Стандартні значення корекції рівнів звукового тиску у частотних смугах.
- •6. Ультра- та інфразвук
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Електробезпека».
- •1. Електробезпека
- •2. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на організм людини.
- •3. Види електричних травм.
- •4. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •6. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •7. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •8. Захист від статичної електрики
- •9. Блискавкозахист.
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Пожежобезпека».
- •1. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори, що пов'язані з пожежами.
- •4. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Сутність та види горіння.
- •5. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •6. Первинні засоби пожежогасіння.
- •7. Вогнегасники.
3. Види електричних травм.
Електротравма — це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. За наслідками електротравми умовно підрозділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Приблизний розподіл електротравм за їх видами має такий вигляд: місцеві електротравми — 20 %; електричні удари — 25 %; змішані травми (сукупність місцевих електротравм та електричних ударів) — 55 %.
Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.
Електричний опік — найбільш поширена місцева електротравма (близько 60 %), яка, в основному, спостерігається у працівників, що обслуговують діючі електроустановки.
Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється в теплову, та дугові, які виникають внаслідок дії на тіло людини електричної дуги. Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також і розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і заживають досить довго.
Електричні знаки (електричні позначки) являють собою плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами.
Металізація шкіри — це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги. Такого ушкодження, зазвичай, зазнають відкриті частини тіла — руки та лице. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою та шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності.
Механічні ушкодження — це ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.
Електроофтальмія — це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.
Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків (близько 80 %, включаючи й змішані травми) призводить до смерті потерпілого.
Електричний удар — це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:
-
— судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
-
— судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
-
— втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
-
— клінічна смерть.
Клінічна смерть — це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває б—8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур.
Якщо при клінічній смерті негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя.
Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція (хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза); припинення дихання внаслідок судомного скорочення м'язів грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання; електричний шок (своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом, що супроводжується розладами кровообігу, дихання, обміну речовин і т. п.). Можлива також одночасна дія двох або навіть усіх трьох вищеназваних причин. Слід зазначити, що шоковий стан може тривати від кількох десятків хвилин до діб. При тривалому шоковому стані, зазвичай, настає смерть.