Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці ЧНУ ФЕСАК.docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
374.05 Кб
Скачать

1.4 Закон України «Про відпустки»

Закон України «Про відпустки» прийнято 15 листопада 1996 року і складається з 8 розділів, які включають 29 статей. У розділі І (статті 1-5) – Загальні положення – статею 1 виписуються державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, що регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України та іншими законами та нормативно-правовими актами України. Згідно статті 2 даного Закону право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. Право на відпустки забезпечується: – гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; – забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону. Стаття 3 гарантує право на одержання відпустки в разі звільнення, а статті 5 і 4 регламентують визначення тривалості відпусток та їх види відповідно.

Розділ ІІ – Щорічні відпустки – описує процедуру надання щорічної основної відпустки та її тривалості (стаття 6), тривалість та можливість надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами (стаття 7) або за особливий характер (стаття 8) праці. Пояснюються механізми обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (стаття 9), порядок надання (стаття 10), перенесення (стаття 11), поділу щорічних відпусток на частини та відкликання з неї (стаття 12).

У ІІІ розділі вказуються умови для надання додаткових відпусток у зв'язку з навчанням у середніх (стаття 13), професійно-технічних (стаття 14), вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти або аспірантурі (стаття 15) та можливості надання творчої відпустки (стаття 16).

Розділ ІV – Соціальні відпустки – регламентує можливості надання такої у зв′язку з вагітністю та пологами (стаття 17), з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18), додаткових відпусток працівникам, які мають дітей (стаття 19), та описує порядок надання соціальних відпусток (стаття 20).

Розділ V тлумачить порядок оплати (стаття 21), надходження коштів на оплату (стаття 23) та виплати грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки (стаття 24). Відрахування із заробітної плати за час відпустки регламентується статтею 22.

Розділ VI вказує умови надання працівникові в обов'язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати (стаття 25) та відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26).

У розділі VII містяться дані про органи Державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про відпустки (стаття 27) та відповідальність посадових осіб за його порушення (стаття 28).

Розділ VIII – Заключні положення – містить статтю 29, яка регулює розгляд спорів щодо відпусток.

Нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те державні органи та інспекції, які є незалежними у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Контроль за додержанням законодавства про відпустки здійснюють у межах своєї компетенції центральні та місцеві органи державної виконавчої влади та профспілкові органи. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про відпустки здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.