29. Поняття земельної ренти. Види ренти та її характеристика.

Земельная рента - доход, получаемый владельцем земли от арендаторов земельных участков. Земельная рента выступает в форме абсолютной ренты, дифференциальной ренты и монопольной ренты. Абсолютная земельная рента — один из видов дохода от собственности на землю, плата собственнику за разрешение применять капитал к земле; уплачивается арендатором абсолютно со всех участков земли независимо от плодородия (отсюда название этого вида ренты). Дифференциальная рента — дополнительный доход, получаемый за счет использования большей плодородности земли и более высокой производительности труда. Дифференциальная рента существует в двух формах: дифференциальная рента I и дифференциальная рента II. Источниками дифференциальной ренты I являются более производительный труд на относительно лучших и средних по плодородию землях, а также различия в местоположении участков земли по отношению к рынкам сбыта, транспортным путям и т. д. Дифференциальная рента II связана с дополнительными вложениями капитала в один и тот же участок, обеспечивающими получение добавочной прибыли. Дифференциальная рента возникла как результат ограниченности земли: цена производства сельскохозяйственного продукта определяется условиями производства не на средних и лучших участках, а на худших, т. к. продукт только лучших и средних участков недостаточен для покрытия общественного спроса. В результате образуется дополнительная прибавочная стоимость, представляющая собой разность между ценой производства на худших участках (общественная цена производства) и индивидуальной ценой производства на средних и лучших участках. Монопольная рента - особая форма земельной ренты, образуется при продаже определенных видов сельскохозяйственных продуктов по монопольной цене, превышающей их стоимость. Диференційна земельна рента як економічна категорія відображає відносини між власником землі та користувачем з приводу розподілу і використання надлишкового додаткового продукту, що створюється внаслідок різниці в родючості та місці розташування земель. Є дві форми диференційної ренти.

Диференційна рента І — це додатковий дохід, обумовлений природною родючістю земель та кращим їх місцем розташування. Диференційна рента II — це додатковий дохід, обумовлений підвищенням економічної родючості землі за рахунок додаткових капітальних вкладень (засобів виробництва і праці) на основі науково-технічного прогресу.

Абсолютна рента є економічною формою реалізації монополії приватної власності на землю. Теоретичні проблеми абсолютної ренти є найбільш дискусійними в економічній літературі.

Монопольна рента — це особлива форма земельної ренти, її сплачують споживачі рідкісних за якістю сільськогосподарських товарів, що виробляються на землях з винятковими природними умовами. Тому ціни на такі товари (цитрусові, тютюн тощо) визначаються високим попитом і обмеженою пропозицією.

30. Ціна землі. Особливості встановлення ціни землі.

Земля – це унікальний ресурс, особливість

якого полягає в тому, що вона є не результатом людської праці, а продуктом

природи, кількісно обмеженою і штучно не створюється; у процесі викорис-

тання якість землі може як покращуватися, так і погіршуватися; її не можли-

во перемістити у просторі; в багатьох сферах діяльності немає альтернативи

заміни землі іншими ресурсами; вона є джерелом незліченної кількості засо-

бів життя людини, які вона використовує у процесі споживання або для по-

дальшого виробництва, виступає місцем для життя людей.

Із специфіки землі як особливого чинника виробництва випливають і

специфічні особливості ринку землі, суть яких полягає в обмеженості впливу

ринкового механізму на ціноутворення, тому питання оцінки землі є склад-

ним і багатогранним. Складність процесу ціноутворення полягає в тому, що

вартість землі формується під впливом незліченної кількості чинників, дію

яких не завжди можна оцінити кількісно. До визначальних чинників, під

впливом яких відбувається формування ціни землі, необхідно віднести:

• співвідношення попиту та пропозиції землі;

• родючість ґрунту;

• місцезнаходження земельної ділянки;

• ставку банківського відсотка;

• витрати на виготовлення сільськогосподарської продукції;

• рівень цін на сільськогосподарську продукцію;

• податкову політику держави;

• правові особливості використання землі;

• зміну цільового призначення земельної ділянки;

• природне середовище;

• очікувану вартість землі в майбутньому;

• вартість подібної земельної ділянки;

• фізичні характеристики оцінюваної земельної ділянки;

• макроекономічну ситуацію у країні та ін.