- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
Для доведення якісних показників — азоту амонійного та фосфатів до встановлених норм ГДК необхідно підвищити дозу активного мулу за експериментальними даним до 3 г/дм3 та збільшити біомасу гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus, які відновлюють активний мул та споживають відмерлі водорості. Поставлене завдання вирішується без зайвих енерговитрат впровадженням завантажень до аеротенку. Сутність методу полягає в іммобілізації біоценозу на завантаженні, завдяки чому збільшується активна поверхня в умовах діючих очисних споруд. Процес іммобілізації сприяє збільшенню біомаси біоценозу та попереджає винос його з очисних споруд, завдяки прикріпленню біоценозу до активної поверхні. Експериментами встановлено, що внаслідок збільшення біомаси Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активного мулу під час іммобілізації на носієві, покращується видовий склад активного мулу з доведенням до мінімуму кількості нитчастих. Таким чином, вміст завислих речовин на зворотних водах буде доведено до норм ГДК.
Збільшити дозу активного мулу до 3 г/дм3 без зайвих енерговитрат можна лише збільшив активну поверхню в аеротенку у 3 рази. Загальна площина аеротенку визначається за формулою:
, (5.5)
де — ширина аеротенка, 6 м; — довжина аеротенка, 84 м.
м2.
Виходячи з розмірів аеротенку максимально можливою площиною є 1276,8 м2. Визначено, що оптимальна поверхня 1 завантаження дорівнює 7,6 м2. Внаслідок цього, встановимо необхідну кількість завантажень для 1 аеротенку за формулою:
, (5.6)
де — загальна площина завантажень до 1 аеротенку, яка дорівнює 1276,8 м2; — площина одного завантаження, = 7,6 м2.
штук.
Експерименти показують, що при зануренні завантажень в аеротенк, під час іммобілізації висота шару активного мулу складає 2 см. Виходячи з цього, знайдемо об’єм іммобілізованого мулу на загальній поверхні завантажень за формулою:
, (5.7)
де — загальна площина завантажень, 12768000 см2; — висота шару іммобілізованого активного мулу, 2 см.
см3.
За експериментальними даними встановлено, що концентрація мулу на завантаженні складає 0,2 г/см3. Визначимо загальну вагу активного мулу об’ємом 25536000 см3:
, (5.8)
де — об’єм іммобілізованого мулу на загальній поверхні завантажень, см3; — концентрація мулу, 0,2 г/см3.
г.
Ефективну дозу мулу можна дотримувати в аеротенках завдяки завантаженням. На очисних спорудах робоча доза активного мулу складає 1 г/дм3. Визначимо загальну масу мулу в аеротенку об’ємом 2520000 дм3 за формулою:
, (5.9)
де — 2520000 дм3; — 1 г/дм3.
г.
Визначимо ефективну дозу активного мулу в аеротенку, отриману завдяки завантаженням за формулою:
(5.10)
де — маса мулу на завантаженнях, г; — масу мулу в аеротенку, г; — об’єм аеротенку, дм3.
ДМ = 5107200 + 2520000 / 2520000 = 3,03 г/дм3.
Розрахунками визначено, що впровадження завантажень до аеротенку дозволить отримати дозу активного мулу 3 г/дм3.
Експериментами встановлено, що впровадження завантажень до аеротенку дозволить знизити показники вмісту азоту амонійного, фосфатів та ХСК до концентрацій значно нижчих за норми ГДК.