- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
Для циркуляції активного мулу між аеротенками і вторинними відстійниками можна замість насосів використовувати повітряні підйомники — ерліфти. Їхні переваги — простота конструкції й надійність роботи, відсутність частин, що рухаються; недоліки — низький ККД, необхідність заглиблення приймалень камер ерліфтів. Ефективність роботи ерліфта залежить від величини відносного занурення [2]:
k, (3.1)
де h — глибина занурення ерліфта (від рівня в камері до місця підведення повітря) м, Н — висота підйому рідини (від її рівня в камері до зливального отвору) м. Коефіцієнт k рекомендується приймати 0,5—0,6.
Питома витрата стисненого повітря на одиниці об'єму рідини, що підкачується, залежить від відношення L/H і визначається з наступної розрахункової залежності [3]:
, (3.2)
де L = H + h — довжина ерліфта, м; Q — розхід повітря, м3/с, q — розхід рідини, м3/с.
Ця залежність спостерігається тільки при H < 5 м і відношенні .
Мінімальний тиск стисненого повітря, Па, що підводиться до ерліфту, може бути прийнятий за формулою
, (3.3)
де h — глибина занурення ерліфта, м; — об'ємна маса рідини, що відкачується, т/м3.
Швидкість плину рідини на вході у ерліфт звичайно дорівнює 1,2 — 2 м/с, а швидкість руху водоповітряної суміші у вихідного отвору не слід приймати більше 6 — 7 м/с. Швидкість руху стисненого повітря в трубопроводі, що підводить повітря, приймається 10 — 20 м/с залежно від тиску.
Діаметр і число отворів повітророзподільних пристроїв визначають, виходячи зі швидкості проходження повітря через отвори, рівної 2 — 3 м/с. Розрахункове число отворів з обліком можливого їхнього засмічення збільшують на 20 — 30 %.
КПД ерліфта визначається за формулою [2,3]
, (3.4)
де — тиск перед ерліфтом, Па; — атмосферний тиск, Па.
На подачу ерліфта впливає також конструкція його деталей. Так, наприклад, досвід показав, що доцільніше приймати трубопроводи зливу із плавним закругленням.
Недоліком цієї методики є незалежність витрати повітря від висоти підйому рідини . В довіднику рекомендується для невеликої висоти підйому рідини приймати питому витрату повітря від 1 до 2,5 м3/м3.
3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
Вихідні дані: кількість мулової суміші 500 м3/год. Висота підйому рідини Н =300 мм. Тиск повітря 5 м вод. ст. Приймемо .
Тоді
або ,
,
,
мм.
Якщо прийняти L = 300 + 300 = 600 мм.
Питома витрата повітря
.
= 0,43.
.
м3/год.
м3/год; h = 0,3 м.
Результати розрахунку розмірів ерліфту для циркуляції активного мулу між аеротенками і вторинним відстійником представлені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4. Результати розрахунку ерліфта при швидкості руху рідини на вході в ерліфт 2 м/с або 7200 м/год
Н |
L |
K |
L/H |
Q |
||||
0,1 |
0,4 |
0,75 |
4,0 |
2,00 |
1,00 |
0,00 |
1,0 |
500 |
0,2 |
0,5 |
0,6 |
2,5 |
1,58 |
1,27 |
0,27 |
1,86 |
930 |
0,3 |
0,6 |
0,5 |
2,0 |
1,41 |
1,42 |
0,42 |
2,00 |
1000 |
0,6 |
0,9 |
0,33 |
1,5 |
1,22 |
1,64 |
0,64 |
4,36 |
2180 |
0,9 |
1,2 |
0,25 |
1,33 |
1,15 |
1,74 |
0,74 |
5,50 |
2750 |
1,2 |
1,5 |
0,2 |
1,25 |
1,12 |
1,79 |
0,79 |
6,17 |
3085 |
В таблиці 3.5 надані розрахункові залежності подачі ерліфта від діаметра ствола ерліфта та швидкості руху рідини.
Таблиця 3.5. Вплив діаметра та швидкості руху рідини на подачу ерліфта
D |
Швидкість руху рідини, м/с |
|||
2 |
1,5 |
1,2 |
||
Подача, м3/год |
||||
500 |
0,19625 |
1413 |
1060 = 530 |
848 = 424 |
450 |
0,159 |
1145 |
859 |
687 |
400 |
0,1256 |
904 |
678 |
543 |
350 |
0,0960 |
691 |
518 |
415 |
300 |
0,07085 |
510 |
383 |
306 |
Продовження таблиці 3.5
D |
Швидкість руху повітряно-водяної суміші, м/с |
|||
6 |
4 |
3 |
||
Подача суміші = повітря + рідина, м3/год при Q/q=1 |
||||
500 |
0,19625 |
4239=2120+2120 |
2826=1413+1413 |
1040=520+520 |
450 |
0,159 |
3434=1717+1717 |
2290=1145+1145 |
1717=858+858 |
400 |
0,1256 |
2713=1356+1356 |
1809=905+904 |
1356=678+678 |
350 |
0,0960 |
2074=1037+1037 |
1382 =691+691 |
1037=518+518 |
300 |
0,07085 |
1531=766+765 |
1020=510+510 |
765=382+383 |
Продовження табл. 3.5
D |
Швидкість руху повітряно-водяної суміші, м/с |
|||
6 |
4 |
3 |
||
Подача суміші = повітря + рідина, м3/год при Q/q=2 |
||||
500 |
0,19625 |
4239=2826+1413 |
2826=1884+942 |
2120=1413+707 |
450 |
0,159 |
3434=2289+1145 |
2290=1527+763 |
1717=1144+572 |
400 |
0,1256 |
2713=1809+904 |
1809=1206+603 |
1356=904+452 |
350 |
0,0960 |
2074=1383+691 |
1382=921+461 |
1037=691+346 |
300 |
0,07085 |
1531=1020+510 |
1020=680+340 |
765=510+255 |