- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
На Україні більш розповсюдженими установками для проведення біологічного очищення стічних вод вважаються споруди, оснащені аеротенками [28].
Інтенсивність процесу окислення в аеротенках залежить від чинників: відповідності технологічних параметрів, температури, співвідношень концентрації розчиненого кисню та дози активного мулу до об’єму стічної води, балансу джерел біогенних елементів; адаптованості живих організмів, утворення специфічної мікрофлори під час очищення концентрованої стічної води та симбіотичного характеру життєдіяльності мікробних асоціацій [29].
Відомо [30], що існуючі технологічні схеми роботи аеротенків передбачають складність проведення біологічного очищення стічної води, а саме: нерівномірність надходження стічних вод, біообростання стінок споруд, порушення у подачі електроенергії, складність системи впуску та випуску стічної рідини, нерівномірна аерація мулової суміші стисненим повітрям, руйнування залізобетонних конструкцій.
У роботі [31] представлені різноманітні модифікації біофільтрів.
Біофільтри з обертовим навантаженням [32] поєднують в собі позитивні якості біофільтрів та аеротенків, в них працює прикріплений біоценоз, є можливість регулювання часу перебування стічних вод.
Досвід використання біотенків [33] свідчить про переваги даної споруди над усіма існуючими: у 5—6 разів знижуються енерговитрати та чутливість до навантажень під час біологічного очищення стічних вод.
Однією із сучасних установок можна вважати мембранний біологічний реактор, який дозволяє вирішити два взаємопов’язаних завдання — очищення стічної води в біореакторі та розподілення фаз у мембранному блоці [34].
Ефективними напрямками інтенсифікації процесу біологічного очищення в аераційних спорудах є підвищення працюючої концентрації та використання усієї біомаси біоценозу в процесі біоочищення.
З метою підвищення концентрації активного мулу розроблено пристрій [35, 36], який включає комплекс споруд: аеротенк, вторинний відстійник та модуль фільтрування у контурі рециркуляції.
Розповсюджені на практиці біоочищення стічної води біореактори мембранного типу, в яких забезпечується підвищене утримання біомаси до 20 мг/дм3. Мембранний фільтр складається з 10 занурених волокнистих модулів [37].
За останні роки інтенсифікація мікробіологічних процесів здійснюється за допомогою іммобілізації клітин на носіях, які широко використовуються у біотехнології. За допомогою іммобілізації мікроорганізмів на носіях можна інтенсифікувати біологічне очищення стічної води від важких металів, урану та нафтопродуктів [38 — 40].
Автором [41] виявлено, що іммобілізація мікробіоценозів підвищує концентрацію хемолітотрофних бактерій у спорудах та швидкість окислення ними неорганічних сполук.
Вивчено процес біологічного очищення стічної води гідролізного виробництва за допомогою іммобілізованої на волокнистому носії мікрофлори в анаеробних умовах. Параметри реалізації процесу: температура 35 — 37 С; рН стічної води 6,0—6,5; щільність навантаження біореактора 10—15 мг/дм3. Глибина очищення відносно ХСК в анаеробних умовах 90 % [42].
Досліджена [43] доцільність застосування біологічного методу очищення стічної води від урану (VI) активним мулом та перспективними для іммобілізації біомаси фітопатогенними бактеріями Xanthomonas. Показана висока ступінь очищення стічної води біологічним методом (95 %) досягнута за допомогою волокнистих носіїв для активного мулу типу “Вія”.
Автором [44] показана очистка стічної води від азоту іммобілізованою мікрофлорою з розміром завантажень 0,2— 0,7 мкм, при цьому ефективність зниження ХСК та азоту склала 92,6 % та 99, 7 % відповідно.
В роботі [45] дослідниками відображено застосування пілотної установки — зоореактор з капроновою насадкою “Вія”, як засіб доочистки стічних вод виробництва аніду. Показана якісна та кількісна зміна видів гідробіонтів відносно рівню поживних властивостей.
Запропоновано новітній засіб інтенсифікації біологічного очищення стічної води, оснований на новітніх методах біотехнології, що передбачає високу адаптованість мулу за рахунок обробки хімічно активними агентами та підвищення ферментативної активності мікроорганізмів [46].