- •1. Етапи становлення та розвитку ет.
- •2. Напрями сучасної економічної теорії.
- •3. Предмет ет.
- •4. Матеріальне виробництво, його сторони
- •5. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх діалектика.
- •6. Сукупний соціальний продукт, його складові
- •7. Соціально-економічний та технологічний способи виробництва.
- •8. Соціальні потреби і економічні ресурси. Крива виробничих можливостей.
- •9. Закон пропорційності, форми його прояву.
- •10. Усуспільнення виробництва, його рівні.
- •11. Економічна система, її елементи.
- •12. Метод економічної теорії, його складові.
- •13. Економічні закони, механізм їх дії.
- •14. Власність: економічний зміст і право власності.
- •15. Типи власності і моделі економічних систем.
- •16. Усуспільнення виробництва і сучасні тенденції розвитку власності.
- •17. Форми суспільного виробництва: натуральне, товарне, безпосередньо-суспільне.
- •18. Товарна форма виробництва.
- •19. Типи товарного виробництва: просте и розвинуте.
- •20. Товар і його властивості.
- •21. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
- •22. Величина вартості товару. Продуктивність і інтенсивність праці.
- •23. Закон вартості: сутність, механізм дії, функції.
- •24. Теорія граничної корисності.
- •25. Розвиток форм вартості, виникнення грошей.
- •26. Сутність грошей, їх функції.
- •27. Грошова система, її еволюція.
- •28. Кількісна теорія грошей, її сучасні напрямки.
- •29. Закони грошового обігу і інфляція.
- •30. Економічний зміст інфляції: її типи та наслідки.
- •31. Антиінфляційна політика держави.
- •32. Ринок: сутність, структура, складові.
- •33. Умови ринку. Iнфраструктура ринку.
- •34. Конкуренція: напрями, форми і методи.
- •35. Ринок вільної і недосконалої конкуренції, їх особливості.
- •36. Причини виникнення і сутність монополії.
- •37. Усуспільнення виробництва та організаційні форми монополії.
- •38. Фінансовий капітал, методи його планування.
- •39. Наслідки монополізації та антимонополістична політика.
- •40. Механізм функціонування ринку.
- •41. Закон попиту і нецінової детермінанти. Еластичність попиту.
- •42. Закон пропозиції і нецінової детермінанти. Еластичність пропозиції.
- •43. Ринкова рівновага, ціна рівноваги.
- •44. Соціально-економічний зміст капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •45. Товар робоча сила, її властивості.
- •46. Додаткова вартість, методи її збільшення.
- •47. Нагромадження капіталу. Органічна будова капіталу.
- •48. Кругообіг промислового капіталу, його форми.
- •49. Обіг капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •50. Фізичне і моральне зношування основного капіталу. Амортизація.
- •51. Витрати виробництва. Собівартість.
- •52. Прибуток і ціна виробництва.
- •53. Фактори виробництва і факторні доходи.
- •54. Роль держави в ринковій економіці.
- •1. Етапи становлення та розвитку ет.
- •2. Напрями сучасної економічної теорії.
- •3. Предмет ет.
- •54. Роль держави в ринковій економіці.
- •Роль держави в ринковій економіці. (54)
22. Величина вартості товару. Продуктивність і інтенсивність праці.
Стоимость – это производственные отношения в условиях товарного хозяйства. Величина стоимости – это количество труда, которое вложено в товар и измеряется рабочим временем. Различают индивидуальную и общественную стоимость. Индивидуальная стоимость – затраты труда на единицу товара на предприятии, которая измеряет индивидуальность рабочего времени(?). общественная стоимость измеряется общественно необходимыми затратами (ОНЗТ) или общественно необходимым временем. ОНЗТ – такие затраты, которые необходимы для производства товара при общественно нормальных условиях производства и средней степени интенсивности труда.
Факторы, влияющие на стоимость товара: производительная сила товара, интенсивность труда. Производительная сила труда – эффективность живого труда. Измеряется количеством продукции в единице времени, т.е. производительность труда. При изменении производительной силы труда стоимость единицы товара изменится обратно пропорционально, а стоимость всей товарной массы останется неизменной. Интенсивность труда – напряженность труда в единицу времени. При изменении интенсивности труда стоимость единицы товара остается неизменной, а стоимость товарной массы изменяется прямо пропорционально.
23. Закон вартості: сутність, механізм дії, функції.
Сущность в том, что все товары обмениваются на рынке как эквиваленты по общественной стоимости. Это значит, что цена равна стоимости. Совпадение цены и стоимости – идеальный вариант на рынке. Как правило, цена не равна стоимости. Механизм действия закона стоимости проявляется в следующем: колебание цен вокруг стоимости, несовпадение индивидуальной стоимости с общественной. Три функции закона стоимости: закон является стихийным регулятором производства, стимул стихийного развития производства производственных сил, приводит к имущественной дифференциации производителей.
24. Теорія граничної корисності.
К.Менгер, Ф.Визер, У.С.Джевонс. Стоимость товара определяется мерой его полезности, т.е. его ценностью. Главной категорией теории является «предельная полезность благ», т.е. полезность последней единицы запаса этих благ или доступного количества благ. Авторы этой теории смешивают понятия ценности и стоимости. Теория предельной полезности не может опровергнуть трудовую теорию стоимости, так как в её сфере внимания лежит не стоимость, а иная категория – ценность, как субъективная оценка полезности.
25. Розвиток форм вартості, виникнення грошей.
- Простая (случайная, единичная) форма стоимости. Особенности товара-эквивалента: конкретный труд→абстрактный труд, частный труд→общественный труд, потребительная стоимость выражает стоимость товара в отношении.
- Развернутая форма стоимости.
- Всеобщая форма стоимости.
- Денежная форма стоимости.
Золото – товар особого рода: всегда выступает эквивалентом, всеобщая потребительная стоимость. Деньги – результат развития товарного обмена и его противоречий.
До появления денег обмен продуктами труда осуществлялся непосредственно: товар - на товар. Обмен осуществлялся в соответствие с законом стоимости, т.е. количество труда, вложенного в приобретаемый товар было равно количеству труда, вложенному в отдаваемый товар (эквивалент). В качестве эквивалента выделялись товары, обладающие высоким спросом: меха, зерно, оружие и другие товары. Однако товар-эквивалент должен обладать специальными качествами: прочностью, делимостью, компактностью, постоянной стоимостью, однородностью. Поэтому постепенно в качестве товара-эквивалента выделилось золото. Оно и стало первыми деньгами.
Для удобства, чтобы не взвешивать, из золота стали чеканить монеты. Однако монеты истирались, а, кроме того, вывозились в другие страны, поэтому их стали чеканить из сплавов, а их золотой эквивалент хранить в казначействах. Затем стали печатать бумажные деньги, и подкреплять их стали не золотом - а только товаром. Золотые деньги стали называть полноценными, так как они несут в себе стоимость. Деньги из металлов и бумажные называют неполноценными, так как они стоимость в себе не несут. Дальнейшая эволюция привела к множеству видов денег.