Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. Опрацювати Закон України «Про внесення доповнень до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.97. № 77/97-ВР.

2. Обґрунтувати, чому податки є необхідним елементом фінансової системи держави.

3. Відстежити формування системи оподаткування в суспільстві.

4. Розкрити основні принципи оподаткування в умовах демократії.

5. З’ясувати сутність податкового тиску (податкового наванта­ження) на мікро- та макрорівнях і визначити основні напрями його зниження з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів.

Формулювання основних понять та категорій

Найменування категорії	Формулювання категорії
1. Суб’єкт оподаткування	А-майно, доход або нематеріальні активи, з наявністю яких закон пов’язує виникнення податкових зобов’язань
2. Об’єкт оподаткування	Б-відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу
3. Носій податку	В-ставка, зазначена безпосередньо в норматив­ному акті
4. Предмет оподаткування	Г-особа, що реально сплачує податок, та на яку здійснюється остаточний податковий тиск як на кінцевого споживача
5. Ставка податку	Д-термін, протягом якого формується подат­кова база остаточно визначається розмір податкового зобов’язання
6. Маржинальна ставка	Е-це доходи чи їх частина, вартість ряду товарів, майно платника податків, окремі види їх діяльності, додана вартість та інші об’єкти, встановлені законодавчими актами
7. Економічна ставка	Є- сукупність базовий ідей, застосованих у податковій сфері
8. Податкова база	Ж-система наукових знань про суть і природу податків, їх роль і значення в житті суспільства
9. Фактична ставка	З-особа (юридична чи фізична), що реалізує юридичний обов’язок сплати податку
10. Податкові пільги	И- одиниця виміру об’єкта оподаткування
11. Принципи оподаткування	І-кількісне вираження предмету оподаткування
12. Податкова теорія	К-відношення сплаченого податку до подат­кової бази
13. Податковий період	Л-повне або часткове звільнення від податків суб’єктів відповідно до чинного законодавства

Термінологічний словник

Відрахування – цільове призначення коштів, що надходять до централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Закріплені податки – це обов’язкові платежі, що надходять тільки до одного рівня бюджетної системи.

Збір – обов’язковий платіж, що стягується, в основному, з державних цільових фондів та місцевих бюджетів.

Окладні податки – це справлення обов’язкових платежів за певними ставками – квотами, залежно від наявності податкової бази.

Плата – сума коштів, яка сплачується за тимчасове або постійне користування ресурсами.

Платник податку – особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Податки загальнодержавні – обов’язкові платежі, які сплачуються на всій території держави.

Податки місцеві – обов’язкові платежі, що повністю перерахо­вуються до територіального (місцевого) бюджету.

Податок – обов’язковий платіж до бюджету і позабюджетних фондів, розміри і терміни сплати якого регламентуються податковим законодавством.

Регулюючі податки – це обов’язкові платежі, що надходять до декількох рівнів бюджетної системи.

Розкладні податки – це група обов’язкових платежів, що накладаються на платників в абсолютних розмірах залежно від певної суми податкових надходжень (відсутня податкова база).

Література: 13-21.