Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. Обґрунтувати доцільність запровадження комунального податку та його переваги та недоліки.

2. Розкрити сутність податку з реклами з точки зору перекладання його сплати.

3. Особливості адміністрування податків і зборів.

4. Аналіз місцевих зборів та можливість їх сплати в окремих регіонах.

Формулювання основних понять та категорій

Найменування категорії	Формулювання категорії
1. Грошова оцінка землі	А-державне мито, що стягується у процентному відношенні до відповідної суми
2. Землі сільськогосподарського призначення	Б-землі, надані для виробництва сільськогоспо­дарської продукції, здійснення сільськогоспо­дарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури
3. Землі житлової та громадської забудови	В-фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами
4. Об’єкт плати за землю	Г-державне мито, що стягується у твердій сумі (до неоподаткованого мінімуму)
5. Суб’єкт плати за землю	Д-капіталізований рентний дохід із земельної ділянки
6. Державне мито	Е-грошовий збір, стягнутий у судових і арбітраж­них органах, органах державного нотаріату, МВС України, МЗС, міських, сільських і інших органах, передбачених законодавством України, за здійснення юридично значимих дій в інтересах юридичних і фізичних осіб і видачу їм відповідних документів
7. Тверде державне мито	Є-земельні ділянки в межах населених пунктів, що використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування
8. Платники державного мита	Ж-власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар
9. Відсоткове держмито	З-земельна ділянка, а також земельна частка (пай), що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди

Термінологічний словник

Державне мито – це плата, що справляється за вчинення юри­дичних дій та за видачу документів юридичного значення уповно­важеними на те органами.

Збір з влаників собак – збір, що стягується органами житлово-комунального господарства з влаників собак.

Збір за виграш на бігах – збір, що справляється адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг – це збір, що справляється за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Збір за видачу ордера на квартиру – збір, що сплачується за послу­ги, пов’язані з видачею документа, який дає право на заселення квартири.

Збір за право на використання місцевої символіки – збір, що справляється з юридичних осіб та громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Збір за право на проведення кіно- і телезйомок – збір, що вносять комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з інозем­ними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додат­кових заходів.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів – збір, платниками якого є юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотарей.

Збір за припаркування автотранспорту – це збір, що сплачують юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Збір за участь у бігах на іподромі – збір, що справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру.

Курортний збір – платіж, платниками якого є громадяни, які прибувають у курортну місцевість.

Місцеві податки і збори – це обов’язкові податкові платежі, що запроваджуються сільськими, селищними, міськими радами відповід­но до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, за наявності об’єктів оподаткування.

Ринковий збір – плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Література: 1; 2; 3; 9;10; 13-18; 20-21.