Термінологічний словник

Пеня – фінансова санкція, що стягується з платників за порушення встановлених термінів сплати податків та обов’язкових платежів.

Платник податку – особа, що зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Податкова робота – діяльність платників і податкової служби щодо дотримання принципів податкової дисципліни.

Податкові надходження – передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Штрафна санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді про­центів від суми податкового зобов’язання, без урахування пені та штрафних санкцій, яка справляється платником податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Література: 2; 8; 13-21.

Модуль ІІ. Податки на споживання, доходи і прибутки

Тема 5. Податок на додану вартість Методичні поради до вивчення теми

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що входить в ціну товарів, робіт, послуг і стягується на кожному етапі їх проходження від виробника до кінцевого споживача. ПДВ є податком на споживання і соціально несправедливим, виступає ціноутворюючим та регулюючим фактором на зовнішньому і внутрішньому ринках. ПДВ є класичним прикладом перекладання податків у сферу обігу і забезпечує стабільні надходження до Державного бюджету України.

При визначені впливу ПДВ на фінансовий стан господарюючих суб’єктів слід враховувати, що:

• він є одним з елементів коригування валових доходів платника, оскільки на суму непрямих податків зменшується валовий дохід, а значить і оподаткований прибуток;

• до бюджету перераховується ПДВ, отриманий від покупця у складі виручки від реалізації, тобто виробник не втрачає при цьому жодної копійки власних коштів.

Центральний орган державної податкової служби України система­тизує реєстр платників ПДВ. Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.

З фіскальної точки зору об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги та частиною доданої вартості, яка створюється на кожному етапі виробництва та реалізації.

Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх стадіях виробництва і реалізації. Згідно з діючою системою оподаткування в Україні оподатку­вання ПДВ проводиться за допомогою двох ставок загальноприйнятої (20 %) та пільгової (0 %).

Згідно з податковим законодавством об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

• продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції і передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

• ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання;

• або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

• вивезення (пересипання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Платниками податку на додану вартість є:

• особи, обсяг оподатковуваних операцій і продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду і останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300,0 тис. грн;

• особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх ви­користання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством;

• особи, які здійснюють на митній території України підпри­ємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обся­гів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законо­давством;

• особи, які на митній території України надають послуги, пов’язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;

• особи, які відповідальні за внесення податку до бюджету за об’єктами оподаткування на залізничному транспорті, що визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

• особи, які надають послуги зв’язку і здійснюють консолідова­ний облік доходів та витрат, пов’язаних з наданням таких послуг та отримання (понесення) іншими особами, що знаходяться підпоряд­куванні такої особи.

База оподаткування ПДВ – це оборот, у вартісному вираженні, до якого застосовується ставка (відсоткова або фіксована ставка податку) для визначення суми податкового зобов’язання.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з ураху­ванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

При визначені суми ПДВ до сплати в бюджет слід визначити обсяги податкового зобов’язання і податкового кредиту. Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Це зокрема:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готів­кові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку:

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформ­лення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платникам податку.

Суб’єкти господарювання, які є платниками ПДВ, поряд із податковим зобов’язанням мають право і на податковий кредит. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відно­ситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підля­гають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуа­тацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.