- •13 Політика і релігія
- •14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- •15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- •16 Властивості політичної влади
- •17 Ефективність і легітимність політичної влади
- •18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- •19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- •20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- •21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- •22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- •23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- •24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- •25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- •26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- •27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- •28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- •29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- •30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- •31. Класичні та новітні теорії еліт.
- •33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- •34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- •35. Особливості держави як політичного інституту.
- •47.Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- •48.Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •49.Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- •50.Структура політичної системи.
- •51.Функції політичної системи
- •52.Типологія політичних систем.
- •53.Специфіка політичної системи України.
- •54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- •55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- •56. Основні сучасні теорії демократії
- •57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- •59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- •60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- •61. Основні принципи лібералізму.
- •63. Основні цінності консерватизму
- •64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- •67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- •68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- •70. Структура і функції політичної культури
- •71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- •72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- •73. Політична модернізація
- •74. Політична криза: поняття та різновиди
- •75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- •76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- •77. Глобалізація і глобальна політика.
- •78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- •79. Правові засади міжнародної політики
- •80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави
27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
Відношення сусп. рівності та нерівності, а також права і обов’язки груп, що витікають з займаних ними сусп. позицій наз соц. стратифікацією. Стратифікація відображає соціальну неоднорідність, розшарування суспільства, неоднаковість соціального положення його членів і соціальних груп, їхню соціальну нерівність.
Поняття «група» ввів в 20 ст амер соціолог Коолей, поділив групи на первинні(невелика кіль-то людей,які безпосередньо контактують,мають особисті зв’язки) та вторинні(великі групи людей, які не мають жодних особистих зв’язків). Також поділяють на:добровільні і недобровільні; зовнішні, внутрішні групи натиску.
В основі поділу на групи лежить те, що групи є рушіями сусп. поступу,від них залежить тип сус-ва,держ лад.
Соц стр-ра-це сукупність соц. груп, що розрізняються за своїм становищем у суспільстві.
Фази формування групи як суб’єкта: формування іде самостійно,стихійно; члени груп усвідомлюють свою належність; члени доходять до усвідомлення необхідності діяльності, боротьби за владу чи панування даної групи; усвідомл необхідність своєї організації для заволодіння і утримання влади. Для керівництва держ з’являється певна спец група-бюрократія.
Сусп орг-ії, спілки, обєднання виникають як прояв свідомої, ціле спрям дія-ті людей, відображення сусп. зв’язків, активності людей різних сферах їх життя, диференційованих інтересів, потреб, що усвідомлюються і вимагають певної діяльності.
Сусп орг.-я- добровільне обєднання, осн документами,які визначають мету, принципи, орг. структуру, є статут і програма діяльності.
Функції сусп. орг.-ій: виховна, активізації, підбору і підготовки кадрів, артикуляції. У рамках політ сис-ми діють і неофіц сусп. обєднання.
Ознаки сусп. орг.-ій: мета діяльності, методи, місце знаходження, типи інтересів.
Стадії внутр. розвитку сусп. орг.-ії: створення передумов руху або обєднання; артикуляція інтересів, агітація, розвиток політ дія-ті; загасання політ руху.
28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
Политическая стратификация - отношения политического неравенства, вытекающие из различного положения различных групп в системе властных институтов, различной возможности этих групп оказывать влияние на принятие политических решений. П.с., существующая в любом обществе, является одним из важнейших источников политики. П.с. не является неподвижной, она может изменяться, развиваться за счет того, что те или иные социальные группы меняют свое положение в иерархии властных отношений, возникают новые способы и каналы влияния на власть и основные политические институты. Так, значительные сдвиги в П.с. западных обществ произошли на протяжении XX в., когда новые социальные группы вошли в состав правящей элиты, резко возросла численность бюрократии и аппарата управления разных уровней, увеличилась политическая роль менеджеров крупных, в том числе государственных корпораций и т.п.
Основой П.с. является разделение на политических лидеров, политические элиты, государственную бюрократию и массовые группы, занимающие подчиненное положение в системе властных отношений. При этом к представителям политических элит, которые находятся на вершине пирамиды властных отношений обычно относят лидеров основных политических партий, представителей высших органов исполнительной, законодательной и судебной власти, высших представителей местных органов власти, высшее военное руководство (генералитет), владельцев и руководителей тех средств массовой информации, которые оказывают заметное влияние на политическую жизнь общества. Вместе с тем государственная бюрократия, которая формально занимает подчиненное положение по отношению к политическим элитам, также оказывает значительное влияние на процессы реализации принятых политических решений. Значительную роль в П.с. играют также отношения клиент - патрон, при которых клиент находится в личной зависимости от своего покровителя. В условиях распространения клиентелизма государственная власть и политическая система функционируют неэффективно, поскольку нарушаются правовые и политические нормы, а в процессе принятия политических решений значительную роль играют личные связи и интересы.