47.Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань

Альтернативні рухи - збірна назва сучасних суспільно-політичних сил, які відрізняє негативне ставлення до існуючих соціальних систем, формам здійснення політичних процесів, стандартам поведінки та способу життя індустріального суспільства(в 70-80-і рр.. 20 ст). Причини виникнення: - руйнуванням традиційних ціннісних орієнтацій, - відсутністю умов для саморозвитку і самовдосконалення особи, - тотальною загрозою природним основам життя, - поглибленням нерівності між суспільними групами і регіонами. завдання - це подолання відчуження людини в економіці, політиці, культурі, приватному житті,висувають в якості орієнтира ідеали пацифізму, гармонійного розвитку кожної людської особистості. Основні принципи: - в сфері економіки - перехід від завдання досягнення матеріального добробуту до цілі матеріальної достатності;- в політичній сфері - створення нового типу демократії, яка передбачає децентралізацію влади і широку політичну активність на масовому рівні;- у сфері розвитку особи - необхідність удосконалення внутрішнього світу. Поширена ідея, згідно з. якою механізми організації природи повинні бути взірцями організації суспільства, а соціальна рівновага - і копією рівноваги в природі.Носіями альтернативного світогляду є не класи, партії і соціальні групи, а об'єднання однодумців, які утворюються на основі їх прихильності до певних соціальних цінностей: - пацифісти (лат. «pacificus» - миротворний) - противники всіляких воєн; - феміністи - прихильники утвердження рівноправ'я жінок і підвищення їх ролі в соціальному житті; - екологісти - особи, що виступають на захист навколишнього середовища;- прибічники розвитку альтернативних систем освіти, демисифікації культури та інші.

Ідеї: акцент з матеріальних благ на немат.;само реал. Особи в громадському житті;визнання з боку сус-ва;зміна обличчя існуючого сус-ва;політична екологія;децентралізація політ. Життя;демократія прямої участі;утвердження нових цінностей;держава-мінімум;гасло-свобода на всіх рівнях.

У їх ідеології помітно вплив утопічного соціалізму (А. Сея-Симон, Ш. Фурье), анархізму {П. А. Кропоткін) і радикалізму (Ж-Ж Руссо, Г. Марку зе, Е. Фромм). Теоретиками альтернативних рухів вважаються І. Ілліч, І. Хубер і А. Горц

48.Групи тиску як засіб впливу на державну політику.

Група тиску - це громадське об'єднання, яке домагається задоволення власних інтересів за допомогою цілеспрямованого впливу на інститути публічної влади. Можна перерахувати такі основні функції груп тиску:1) передають настрої і вимоги народу урядові;2) впливають на законодавчий процес ,лоббізм(вони не тільки надихають і підтримують законодавство, але часто розробляють законопроекти і подають їх на розгляд урядів, правлячої партії або комісій законодавчої влади);3) виконують важливу роль під час добору експертів і спеціалістів на міністерські та адміністративні посади, відкриваючи доступ на державні пости особам з відповідним досвідом і оточенням;4) надають підтримку і мобілізують людей для реалізації урядових програм;5) здійснюють контакт з урядом і сприяють виробленню сучасних та ефективних законів. можна класифікувати за інтересами, які вони представляють. Найвпливовіші з них пов’язані з економічною сферою (ділові кола, робітники, сільськогосподарські та інші професійні групи). Ситуаційні групи особливого становища базуються на загальних характерних рисах. Лобі, підтримують політику. Урядові кола, також беруть активну участь у лобістському процесі.

Вплив на державну політику здійснюється на рівнях.1, групи впливають на громадську думку, використовуючи різні змі 2, вони прагнуть вплинути на результати виборів шляхом фінансування.3, групи тиску впливають на зміст платформ політичних партій, виступаючи на відповідних форумах чи спілкуючись із кандидатами.4, вони можуть сконцентрувати свої зусилля на законодавчих органах, входячи в контакти з депутатами, беручи участь у слуханнях законопроектів у комісіях.5, вони прагнуть контролювати вже прийняті закони, співпрацюючи з адміністративними діячами або заперечуючи правильність тлумачення адміністрацією цих законів, передаючи справу в разі потреби на розгляд суду.