- •1.Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правими дисциплінами.
- •2. Мова як засіб професійного спілкування.
- •3. Поняття про сучасну українську літературну норму.Типи мовних норм.Форми сучасної української літературної мови.
- •4. Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •5. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів.
- •6. Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •7. Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8. Офіційно-діловий стиль як один з функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •9. Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •10. Поняття про документ, його властивості та вимоги до оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •11. Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •12. Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.
- •14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)
- •16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •17. Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •20. Бар’єри у спілкуванні , його рівні.
- •21. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •22. Допит як різновид переговорів.
- •23. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •24. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики. Культура телефонного діалогу.
- •26. Основи комунікативної лінгвістики.
- •27.Нлп як мистецтво комунікації.
- •30.Закон про мови в урср
- •31.Ку Про функціонування та р-к мов в Укр.
- •32.Державна мова та її функцї
- •33.Функції мови в суспільстві.
- •34.Загальне поняття про лексику,лексикологію,термін та термінологію.
- •35. Слово як найменша самостійна одиниця мови,його лекс. Значення.
- •36. Лексика сучасної укр мови з погляду її походження.
- •37.Стилістична диференціація укр. Лексики. Проф.Лексика
- •38.Канцеляризми та штампи.
- •39.Фразеологія у проф. Спілкуванні юристів.Укр лексикографія .
- •40.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •42.Запозичення в юридичній термінології.
- •43.Труднощі що виникають при перекладі з російської на укр мову.Синоніми,омоніми та пароніми в юр. Термінології.
- •44.Міжмовні пароніми.
- •85.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •89.Протокол слідчої дії.
- •88.Види договорів.
- •87.Позовна заява.
38.Канцеляризми та штампи.
Одним із джерел забруднення літер мови є словесні штампи—слова і вирази,позбавлені образності,часто й одноманітно повторювані без урахування контексту,які збіднюють,знеособлюють мову. Приклади словесних штампів, які міцно утвердилися в мові засобів масової інфї: творча співпраця, люди в білих халатах (лікарі),рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля),за рахунок підвищення продуктивності праці. Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю.На лексичному рівні ця риса виявляється у викор канцеляризмів,тобто слів, с/с, виразів, які вживаються у ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок, як-от: реалізація завдань,контроль за виконанням завдань покласти (на), підвищення ефективності заходів,прийняти до виконання.У діловому мовленні такі конструкції називають кліше,вони допомагають лаконічно передати зміст документа.
39.Фразеологія у проф. Спілкуванні юристів.Укр лексикографія .
Українська лексикографія —розділ укр мовознавства,що займ ств словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Лексикографія — це наука,що займ розробкою теоретичних проблем укладання словників і упорядкуванням та описуванням різного роду словникових матеріалів. Найчастіше словник подає зібрання слів тої чи іншої мови в алфавітному порядку.Фразеологія-розділ мовознавства,що вивчає фразеологізми.Фразеологізми-стійкі с/с, що х-ться семантичною злитістю компонентів.Вони можуть бути багатозначними,вступати у синонімічний оман, антонімічні відношення з іншими фразеологізмами.Можуть бути стилістично нейтральними і стилістично забарвленими. Фразеологічні одиниці є важливим семантичним засобом. Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів:ф спрощення-сематично неподільні фразеолог. Ф єдності-цілісне метафорично вмотивоване значення їх компонентів. Ф сполучення-один із компонентів є вільним. Ф вирази- компоненти мають вільне значення
40.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
Термінологія- сукупність термінів з певних галузей знань. Юр термінологія специфічна,насичена словами,що мають особливе юр значення,н-д: суддя,право,злочинець,свідок. с/с: викривальний доказ,судовий розгляд,протокол допиту; абревіатури: МВС, ОРД, ДАЇ, КПК.Віддієслівні імен: притягнення,недонесення,призупинення.Термінологічні назви у сфері юриспруденції,як і в усіх інших сферах, здійснюють одну з осн функцій-пізнавально-інформативну,пов’язану з реєстрацією та збереженням нагромаджених людством знань.
Мова права-одна з найважливіших прошарків мови.Вона залежить від класової сутності влади.Мова права поч. утв. одночасно із виникнення права(закони хамурапі,ману, 12 таблиць).Ці юр документи були основою наслідування заг національного права.
41.Поняття юридичного терміна.Класифікація юридичних термінів.
Юридичний термін–це слово чи с/с,що вжив у законод, має точний і визначений зміст,вирізняється змістовою однозначністю та функціональною стійкістю,н-д, убивство на замовлення-позбавлення життя людини, вчинене за матеріальну чи грошову винагороду, в інтересах 3-ої людини; посвідчення особи– офіційний документ установленого зразка, що посвідчує особу власника, кому він виданий.Осн ознаки: адекватність відображення змісту поняття; смислова однозначність;логічне співвідношення його з іншими родовими термінами даної галузі; більшість термінів мають дефініцію.Класифікація-це розподіл термінів за їх узагальненими ознаками споріднення та відмінності.Осн класифікації:за вживанням( загальні та спеціальні); за вираженням явищ( терміни, що відображають моменти або частини судочинства юридичних та фізичних осіб);за походженням ( власне українські та запозичені);за творенням (прості, складні, і терміносполуки).