- •4.Віддаль між двома заданими точками
- •6.Властивості визначників:
- •7. Геометричний зміст похідної
- •11. Дати означення визначника ііі порядку.
- •12. Дати означення мінору довільного елемента визначника n-порядку.
- •13. Дослідження функції на монотонність.
- •14. Еквівалентні нескінченно малі величини.
- •15. Загальна схема дослідження функції та побудова її графіку.
- •16. Записати розклад визначника ііі порядку за елементами будь-якого рядка (стовпця).
- •17. Зв’язок між нескінченно малими та нескінченно великими величинами.
- •18. Зв’язок нескінченно малих величин та границі функції в точці.
- •19. Знаходження координат вектора за відомими координатами початку та вершини.
- •20. Знаходження оберненої матриці через союзну.
- •Означення
- •49. Основні теореми про границі.
- •Відповіді з математики № 51-60
- •54. Поняття нескінченно малих однакового порядку малості.
- •56. Поняття функції та способи її задання.
- •57. Порядок відшукання інтервалів опуклості та вгнутості і точок перегину графіка функції. Інтервал перегину
- •58. Похилі асимптоти графіку функції.
- •59. Правила знаходження екстремумів функції за допомогою другої похідної.
- •61. Правило добутку двох матриць.
- •62. Правило добутку матриці на число.
- •63. Правило Крамера розв’язку слар.
- •65. Ранг матриці. Ступінчатий вигляд матриці.
- •70. Рівняння прямої, що проходить через задану точку перпендикулярно даному вектору.
- •71) Розв’язування слар за допомогою оберненої матриці (матричний спосіб).
- •73) Розриви функції першого роду. Розриви функції другого роду.
- •75. Таблиця похідних елементарних функцій.
- •76) Теорема Кронеккера-Капеллі.
- •77) Точки перегину функції.
- •Властивості
70. Рівняння прямої, що проходить через задану точку перпендикулярно даному вектору.
Знайдемо рівняння прямої, що проходить через задану точку М0(x0; y0) перпендикулярно даному ненульовому вектору .
Візьмемо на прямій довільну точку M(x; у) і розглянемо вектор =(x–x0;у–y0), (див. рис. 21). Оскільки вектори і перпендикулярні, то їх скалярний твір рівний нулю:, тобто
(2.8)
рис. 21.
Рівняння (2.8) називається рівнянням прямої, що проходить через задану точку перпендикулярно заданому вектору.
Вектор , перпендикулярний прямій, називається нормальним вектором цієї прямої. Рівняння (2.8) можна переписати у вигляді
(2.9)
де А і В — координати нормального вектора, - вільний член. Рівняння (2.9) є загальне рівняння прямої (див. (2.4)).
71) Розв’язування слар за допомогою оберненої матриці (матричний спосіб).
Коефіцієнти при невідомих запишемо у вигляді матриці , яку назвемо матрицею системи. Числа, що стоять в правих частинах рівнянь, утворюють стовпець , який називається стовпцем вільних членів. Якщо тепер через позначити стовпець із невідомих, то систему можна записати в матричному вигляді.
Обернена матриця — для кожної невиродженої квадратної матриці , розмірності , завжди існує обернена матриця, позначається така що:
де одинична матриця.
Якщо для матриці існує , то така матриця називається оборотною, тобто кожна невироджена матриця є оборотною, і навпаки кожна оборотна матриця є невиродженою.
72) Розклад 2-вимірного та 3-вимірного вектора за базисними векторами. Зміст коефіцієнтів розкладу.
Розглянемо n-вимірний многовид, вміщений в N-вимірний евклідовий простір (). Точки евклідового простору будемо зображати радіус-вектором , який в прямокутних декартових координатах має вигляд:
Многовид в цьому просторі задається параметрично вектор-функцією:
Параметри є координатами на многовиді. Часткові похідні радіус-вектора по цих координатах будуть дотичними векторами до многовиду і утворюють базис в дотичному афінному підпросторі евклідового простору.
Розглянемо другу похідну радіус-вектора многовида по параметрах. Це є вектор, який можна розкласти на два вектори - дотичний до многовиду і перпендикулярний :
Дотичний вектор можна розкласти по базису :
Коефіцієнти розкладу (числа ) вивчав німецький математик Елвін Бруно Крістофель, тому вони називаються символами Крістофеля.
Ми можемо формули (4) і (5) зібрати в одну формулу:
73) Розриви функції першого роду. Розриви функції другого роду.
Точка розриву - це така точка (значення аргументу) в якій функція не є неперервною.
Розрізняють такі види точок розриву:
Розрив називають усувним, якщо в даній точці існує границя функції, що не збігається з значенням функції.
Точку називають точкою розриву першого роду, якщо існують скінченні ліва та права границі в даній точці, та вони не збігаються.
Якщо хоча б одна одностороння границя не існує, чи нескінченна, то точку називають точкою розриву другого роду.
74. Сформулювати умови рівності визначника нулю. Визначник, якій містить нульовий рядок, дорівнює 0. Визначник з двома пропорцiйними рядками (стовпчиками) дорiвнює нулю. Якщо один з рядків ( стовпчиків) складається з нулів, то визначник дорівнює нулю.