2.8 Оформлення списку використаних джерел

Список наводиться на наступній сторінці після заключної частини. У верхній частині аркуша пишуть заголовок “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”. При цьому кожному джерелу присвоюють порядковий номер. Джерела в переліку розташовують у порядку першого звернення до джерела в тексті роботи. Допускається складання списку в алфавітному порядку. Бібліографічні описи джерел наводять відповідно до чинних стандартів.

У додатку Г наведені зразки оформлення бібліографічного опису різних видів джерел відповідно до чинних стандартів.

2.9 Умовні графічні позначення елементів електричних схем. Літерно-цифрові позначення елементів

Умовні графічні позначення елементів електричних принципових схем, які найчастіше використовуються, наведені в додатку Д. Вони відповідають вимогам „Єдиної системи конструкторської документації”.

В окремих випадках при кресленні схем допускається всі позначення пропорційно збільшувати або зменшувати.

Літерно-цифрові позначення елемента, в загальному випадку, складається із трьох частин. В першій частині позначення вказується вид елемента; вона складається з одної або декількох латинських літер, наприклад: R – резистор; С – конденсатор; VT – транзистор. У другій частині вказують порядковий номер елемента, вона складається з однієї або декількох цифр, наприклад: R1, R2,... R13; С1, С2, ... С18. Третя частина, яка вказує на функцію елемента, не є обов'язковою.

Позиційні позначення проставляють на схемі поряд із умовним графічним позначенням елемента праворуч чи над ним.

Порядкові номера присвоюють в межах виду елементів з однаковим літерним позиційним позначенням і відповідно послідовності їх розташування у схемі зверху вниз і у напрямку зліва направо.

Якщо на схемі вказують номінальні значення резисторів та конденсаторів, то можливе використання при цьому спрощеного способу позначення одиниць вимірювання:

а) для резисторів від 0 до 999 Ом – в омах, без вказування одиниці вимірювання; від 1·10³ до 999·10³ Ом - в кілоомах з вказуванням одиниці вимірювання літерою „к”; більше 1·10⁶ Ом – в мегаомах з позначенням літерою „М”;

б) для конденсаторів від 0 до 9999·10^-12 Ф - у пікофарадах без вказування одиниці вимірювання; від 1·10^-8 до 9999·10^-6 Ф – у мікрофарадах з позначенням одиниці вимірювання літерами „мк”.

Перелік елементів виконується згідно з вимогами до правил виконання схем і оформлюється у вигляді стандартних форм 2 (для заповнення основного надпису текстових конструкторських документів першого аркуша) і 2а (для заповнення наступних аркушів) за ГОСТ 2.104-68.

2.10 Позначення одиниць фізичних величин

Згідно ДСТУ 3651.0-97, ДСТУ 3651.1-97 одиниці фізичних величин та їх розмірності повинні відповідати системі одиниць СІ.

У позначеннях одиниць, назви яких походять від прізвищ, перша буква має бути велика, наприклад В; Вб; Ом. Позначення одиниць проставляються тільки після числових значень величин в один рядок з ними, друкуються прямим шрифтом з пробілом після останньої цифри і без перенесення в наступний рядок. Наприклад, 100 кВт, 5 А, 20 °С, або 20°, 30'. При цьому бажано використовувати „прив’язку" за допомогою жорсткого пробілу (Shift+Ctri+пробіл), його видно при перегляді символів, що не друкуються.

Значення величин і їх граничні відхилення беруться у дужки, після яких з пробілом проставляється позначення одиниці, наприклад (100,0  0,1) В, або ж окремо – після значення величини і після її граничного відхилення: 50 В  2 В.

Позначення одиниць, що входять у добуток, треба відділяти крапкою на середній лінії (знак множення): Нм, кгм2. У позначеннях відношень одиниць знаком ділення може служити тільки одна скісна або горизонтальна риска. Позначення зі скісною рискою записують в один рядок, а знаменник (добуток) беруть у круглі дужки. Позначення відношень можна записувати у вигляді добутку позначень одиниць, піднесених до степенів, але якщо хоча б одна із одиниць записана з від'ємним показником, то застосовувати скісну чи горизонтальну риску не дозволяється. Наприклад, вірним записом буде кг/(м·с²), або кг·м^-1·с^-2, а не кг/м/с/c.

Державний стандарт допускає використання також позасистемних одиниць. Зокрема, такими є: тонна (т), хвилина (хв), година (год), атомна одиниця маси (а.о.м.), електрон-вольт (еВ). Також допускається використання відносних та логарифмічних одиниць, зокрема, такими є: відсоток (%), децибел (дБ), октава (окт), декада (дек).