42. Підстави та порядок заміни суб’єктів зобов’язання:

За загальним правилом суб’єкти зобов’язання персонально реалізують свої права і виконують покладені законом або договором на них обов’язки. Проте в окремих випадках передбачених законом, мовами договору може бути заміна кредитора, боржника, третіх осіб, може бути заміна всіх учасників.

Види заміни:

- Заміна боржника;

- Заміна кредитора;

- Заміна третіх осіб;

- Тотальна заміна (заміна кредитора і боржника, заміна третіх осіб і кредитора).

Законодавство чітко визначає підстави заміни суб’єктів, правила вчинення такої заміни, правові наслідки, а також заборони та обмеження щодо заміни.

Заміна кредитора у зобов’язанні: підстави та порядок.

Підстави заміни кредитора у зобов’язанні передбачені ст. 512 ЦК України.

- Цесія (відступлення від права вимоги);

- Правонаступництво (спадкове та за законом);

- Виконання обов’язків боржника поручителем або заставодавцем (ця підстава заміни кредитора полягає у тому, що лише після виконання заставодавцем або поручителем зобов’язання замість боржника до нього переходить право вимоги, він стає кредитором);

- Суброгація (виконання обов’язків боржника третьою особою).

Заміна боржника (делегація).

Підстави заміни боржника – законодавець не дав нам переліку в статті, підстави ті ж самі, що й в заміні кредитора (правонаступництво, домовленість, замінюється боржник іншим). Проте є суттєва відмінять заміни боржника за домовленістю, оскільки для цього вимагається обов’язкова згода кредитора.

Законодавцем передбачені заборони щодо заміни кредиторів і боржника:

- Коли такі зобов’язання містять особистий характер.

Заміна третіх осіб:

Вони також можуть бути замінені іншими третіми особами. Якщо третя особа має право до сторін зобов’язання, то заміна третіх осіб яка має права, то вона повинна замінюватися за правилом кредитора, а якщо обов’язки – то лише за згодою кредитора. (Див. ст. 523 ЦК України).

62. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці:

Під внутрішнім трудовим розпорядком розуміється система трудових правовідносин, що складаються в трудовому колективі підприємства у процесі виконання колективної праці. Він створює об'єктивно необхідний порядок відносин, що регулюються нормами права. Ці відносини складаються у процесі трудової діяльності людей, об'єднаних у колективи. Тому трудова дисципліна є складовою частиною кожного індивідуального трудового правовідношення, що виражає обсяг повноважень по управлінню процесом праці чи по виконанню обов'язків кожним працівником.

Внутрішній трудовий розпорядок, урегульований нормами права, реалізується у межах конкретного підприємства. Разом з тим він є частиною загального правопорядку, що діє в суспільстві.

Трудовий правопорядок має за мету забезпечити нормальне функціонування суспільного виробництва. Він є об'єктивно необхідною системою або сукупністю відносин між людьми, що виникають у процесі праці, і свідомо регулюється суспільством.

Правопорядок за своїм змістом включає до себе не тільки належну, правомірну поведінку, а й правопорушення та заходи боротьби з ними.