- •2И4вопросы.Специфика формирования гражданского общества в Украине
- •9. Сутність політичного лідерства.
- •10. Типологія політичних лідерів.
- •11. Функції політичного лідера.
- •12. Тенденції розвитку політичного лідерства в Україні.
- •13. Умови функціонування та основні ознаки громадянського суспільства.
- •14. Політичні права людини і громадянина. Походу тоже самое что и 15 билет.
- •15. Конституція України про політичні права людини.
- •16. Сутність та форми політичної участі.
- •17. Фактори виникнення і розвитку політичних конфліктів.
- •18. Основні методи врегулювання політичних конфліктів.
- •20. Сутність та основні ознаки політичних партій.
- •21.Типологий ия партий
- •22. Политические партии выполняют важные функции в общественной системе.
- •25. Зарождение полит партий в Украину.
- •26.Конституция Украины о роли политических партий в жизни общества
- •27. Классификация современных политических партий Украины по идейной направленности.
- •28. Перспективы развития политических партий в условиях современной Украины.
- •29. Политическое сознание: сущность и структура.
- •30. Функции политического сознания.
- •31.Види політичної свідомості
- •32. Політична ідеологія та її функції
- •33. Сучасні світові ідеології
- •34. Політична культура суспільства: поняття, структура
- •35. Функції політичної культури
- •36. Типологія політичної культури.
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •37. Особливості політичної культури в умовах сучасної України.
- •38. Особливості молодіжної політичної субкультури.
- •39. Економічна політика.
- •40. Соціальна політика.
- •41. Політичні аспекти міжнаціональних відносин.
- •42.Принципи та зміст етнополітики в Україні.
- •1. Принципи державної етнонаціональної політики
- •43. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.
- •46. Основні принципи та форми зовнішньої політики.
36. Типологія політичної культури.
Охарактеризуємо основні типи політичної культури:
-
“Закритий” тип. Відрізняється політичною замкнутістю. Зорієнтований на власні політичні цінності і норми. Розвивається в режимі політико-культурної автономії. Чітко прихильний до власних етнічних, релігійних (або ідеологічних) історичних, традицій. Несприйнятливий до інших систем політичних норм і орієнтації.
Даному типу властиві обмеження і регулювання політичних пристрастей громадян, схильність до ідеологічного (політико-релігійного) радикалізму і прямого насильства. Цей тип тяжіє до тоталітарної-авторитарної моделі політичної культури.
-
“Відкритий” тип. Сприйнятливий до інокультурного досвіду. Має багаті політичні традиції, які корегуються відповідно до реалій, що змінюються. Розвивається в режимі постійного самореформування. Відрізняється високодинамічним політичним життям, різноманіттям політичного процесу і високим рівнем соціально-політичної мобільності.
Політично прагматичний і раціональний. Тяжіє до ліберально-демократичної моделі політичної культури.
-
Патріархальна політична культура. Даний тип притаманний нерозвиненій культурі, що існує в суспільстві, у якому йде процес становлення політичної системи.
У людей-носіїв цього культурного типу відсутня політична активність і розбірливість. Поширена політична наївність. Політичні погляди людей “розчинені” у релігійних і соціальних стереотипах і традиціях.
Носії цього типу аполітичні, не виявляють інтересу до політичних цінностей, норм та інститутів.
-
Підданська політична культура. Носії цього типу віддають перевагу підкоренню владі. Не намагаються впливати на владу політичними методами, що є в їхньому розпорядженні.
Представникам даного типу властива відсутність активної цивільної позиції, прагнення до самовідсторонення від яких-небудь механізмів політичної системи. Вони не готові до активної участі в політичному житті. Для таких людей характерні також надії, що їхні проблеми вирішить хто-небудь інший.
-
Активістська політична культура. Відмінною рисою цього типу є виразна орієнтація громадянина на діючу особисту роль у політичному житті суспільства, на знаходження достатнього особистого статусу в політичній системі.
Третій, четвертий і п'ятий типи політичної культури відносяться до категорії “чистих”, тобто досить яскраво виражених. Поряд з ними існують і “змішані” типи політичної культури:
-
Патріархально-підданська політична культура.
-
Піддансько-активістська політична культура.
-
Патріархально-активістська політична культура. Справа в тому, що в реальному політичному житті різні політико-культурні типи взаємодіють між собою і взаємно впливають один на одного. У результаті цього й утворюються “змішані” типи політичної культури.
-
“Культура громадянина” (відноситься до числа “змішаних” типів). Даний тип найбільш характерний для буржуазно-демократичних політичних систем. Він найбільш ефективно поєднує елементи інших типів політичної стабільності, сприяє конструктивному функціонуванню відповідних політичних режимів.
-
Фрагментарна політична культура. Найбільш чітко цей тип спостерігається в суспільстві, що ввійшло в смугу нестабільності і переживає перехідний період.
У даному політико-культурному типі відбиваються розкол суспільства, сильна поляризація його соціальних груп, маргіналізація суспільства.
Фрагментарна політична культура може відрізнятися радикалізмом. політичною агресивністю і нетерпимістю. Їй властива і харизматичність – тобто орієнтація не на політичні об'єднання і їхні програми, а на конкретних політиків, що володіють в очах суспільства (соціальних груп, окремих громадян) винятковими талантами, достоїнствами і “доблестями”.
Даний тип може характеризуватися також політичним нігілізмом і розгубленістю. Він може підсилювати в суспільстві почуття ізольованості, розбіжності між соціальними групами, відсутності політичної рівноваги і цивільної згоди.
11. Інтегрований тип політичної культури. Відрізняється наявністю порівняно високого ступеня суспільно-політичної згоди за основними питаннями політичного устрою, перевагою цивільних процедур в улагоджуванні спорів і конфліктів, низьким рівнем політичного насильства і високим ступенем різноманіття політичного життя.