5.Визначення тривалості «вікна», оптимального для заданої ділянки

Оптимальна тривалість «вікна» визначається з формули

, (5.1)

де t`_р – сумарний час на розгортання і згортання робіт;

С₁ – вартість поїздо-години простою вантажного поїзда;

С₂ – вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, які зайняті на основних роботах;

t_сл – час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і назад;

К – коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів і який при наявності резервів у графіку руху повинен бути більше одиниці.

Вартість поїздо-години простою поїзда визначається за формулами:

• при тепловозній тязі

С₁=72.08+0,0054*Q_6p, (5.2)

де Q_бp – маса поїзда брутто, т.

Q_бp=Г*10⁶ –n_пас*Q_n*365/365*n_вант.п =90*10⁶-20*1000*365/365*86=2634,6 т.

С₁=72,08+0,0054*2634,6=86,31грн

Вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, що за­йняті на основних роботах можна знайти з формули

, (5.3)

де С_м-з; – вартість машино-зміни кожної машини (додаток 3);

∑

Т_зм = 8 год. - тривалість зміни.

∑С_м-з=7863грн./зм;

С₂=7863/8=983грн/зм.

Час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і на­зад тут остановився!

год., (5.4)

де L – розгорнута довжина ділянки ремонту колії, при одноколійній – L=A;

L_Б – відстань від бази КМС до початку ділянки робіт, км;

V_хд – швидкість господарчих поїздів на ділянці, V_хд = 40… 50 км/год.

год,

Коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів, дорівнює :

- для двоколійного перегону:

, (5.5)

де Т_об – період пари поїздів на обмежуючому перегоні.

Період пари поїздів при двоколійному графіку Т_пер чи на обмежуючому перегоні Т_об дорівнює:

год,

де t_n, t_нn – час ходу в парному і непарному напрямках на обмежуючому пере­гоні, що визначають тяговими розрахунками (у курсовому проекті можна при розрахунку приймати t_n, t_нn = 0,2… 0,6 год.);

– станційні інтервали схрещення (звичайно приймають 0,05 год.).

Середній інтервал між поїздами визначають таким чином:

, (5.6)

де N_maх – максимальне число поїздів за добу, що обчислюється з виразу

шт

де – фактичне число поїздів за добу, що дорівнює сумі кількості вантажних і пасажирських поїздів.

год.

З формули (5.1):

Висновок: після розрахунків необхідної та оптимальної тривалості «вікна» проводимо їх співставлення. Якщо |Тн-То|<0,5 год., то приймають необхідну тривалість вікна (Тн). У випадку коли |Тн-То|>0,5 год, приймають оптимальну тривалість «вікна» і коригують довжину фронту робіт.

5.1 Можлива тривалість «вікна»

Для двоколійних ліній можлива тривалість «вікна» дорівнює

(5.7)

де , – час на схрещення поїздів непарного i парного напрямків на станціях (звичайно приймають 0,05 год.).

– час ходу між станціями, що обмежують ділянку, яка ремонтується;

N_maх – максимальне число поїздів за добу, що обчислюється з виразу;

t_x – час ходу в парному і непарному напрямках на обмежуючому пере­гоні, (t_x = 0,2 год.);

, (5.8)

де – фактичне число поїздів за добу, що дорівнює сумі кількості вантажних і пасажирських поїздів, беромо з вихідних даних =106;

поїздів.

З формули (5.6)

При |Тн|<|То| та |Тм|>|Тн| для виділення вікон необхідна розробка організаційно – технологічних заходів щодо збільшення пропускної здатності на період проведення ремонтних робіт.