5. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

Згідно з ПУЕ всі виробничі умови за рівнем небезпеки ураження електричним струмом поділяються на три категорії: з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні та без підвищеної небезпеки.

Умови з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї з умов, що викликає підвищену небезпеку:

• значна вологість повітря (понад 75%);

• струмопровідний пил, що вкриває провідники та проникає в машини та апарати;

• температура перевищує 35⁰С або короткочасно 40⁰С, незалежно від пори року;

• можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі або виробничого обладнання;

• наявність струмопровідних підлог (земляних, залізобетонних, металевих, цегляних та ін.)

особливо небезпечні умови ураження людей струмом характеризуються наявністю однієї з таких ознак:

• дощ, сніг або приміщення, де відносна вологість повітря близька до 100%

• хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, які руйнують ізоляцію обладнання;

• одночасно наявні дві або більше умов з ознаками підвищеної небезпеки (котельні, підвали, бані, хімічні цехи, насосні станції та ін.).

Умови без підвищеної небезпеки – це сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки, притаманні першій і другій категорії.

Небезпека ураження струмом існує завжди там, де є електропроводка або використовується електрообладнання, тому не існує повністю безпечних умов праці при їх експлуатації.

За ступенем небезпеки роботи на зовнішніх електроустановках прирівнюються до робіт в особливо небезпечних умовах (електрозварювання на відкритому повітрі, роботи в колодязях або металевих ємностях).

6. Заходи і засоби безпечної експлуатації електроустаткування.

Захисні заходи, що застосовуються в електроустановках, умовно можна розділити на 2 групи: ті, що забезпечують безпеку при нормальному режимі і ті, що забезпечують безпеку при аварійному режимі роботи.

До першої групи відносяться:

1. Електрична ізоляція – шар діелектрика з великим опором, котрим вкривається поверхня струмоведучих частин, або котрими струмоведучі частини відділяються одна від одної. В окремих випадках для більшої надійності застосовують подвійну ізоляцію, наприклад, в ручному електрифікованому інструменті.

2. Огороджувальні пристрої застосовуються в електроустановках напругою понад 1000 В і бувають суцільні та сітчасті. До огороджувальних пристроїв відносяться також тимчасові переносні огородження.

3. Блокуванням називається автоматичний пристрій, за допомогою котрого запобігають неправильним, небезпечним для людини діям, Блокувальні пристрої дозволяють вимикати напругу при відкриванні дверей огороджень, кожухів, при знятті кришки.

4. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці забезпечує безпеку без застосування огороджень та блокувань. В залежності від напруги і густини населення проводи ЛЕП розташовують на висоті від 4 до 8 м.

5. Малі напруги живлення застосовуються при роботі з переносним електроінструментом, ручними переносними лампами, для живлення місцевого освітлення на верстатах. Джерелами малих напруг є знижувальні трансформатори, акумулятори, випрямні установки, гальванічні батареї.

6. Вирівнювання потенціалів – це зниження напруг дотику та кроку між точками електричної ланки, до яких можливий одночасний дотик або на котрих може одночасно стояти людина. Вирівнювання потенціалів досягається шляхом штучного підвищення потенціалу опорної поверхні ніг до рівня потенціалу струмоведучої частини, а також при контурному заземленні.

7. Захисне розділення мереж. Кожний провідник та землю можна розглядати як 2 обкладинки конденсатора, а повітря між ними – як діелектрик. У протяжній, сильно розгалуженій мережі ємність проводів відносно землі більша, а ємнісний опір невеликий. Якщо таку мережу розділити на ряд невеликих ділянок мереж з такою ж напругою, то така мережа матиме незначну ємність та високий ємнісний опір ізоляції. Електричне розділення мереж досягається за допомогою роздільних трансформаторів з коефіцієнтом трансформації 1 : 1.

До другої групи відносяться:

1. Захисне заземлення - це навмисне електричне з’єднання з землею металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою. Складається з заземлюючого провідника та заземлювача.

2. Занулення – це навмисне електричне з’єднання неструмоведучих частин з нульовим проводом. Захист досягається автоматичним вимкненням пошкодженої мережі в результаті однофазного короткого замикання.

3. Захисне вимкнення – це автоматичне вимкнення електроустановки при зниженні опору ізоляції фаз, замиканні фази на корпус, при появі в мережі більш високої напруги, при випадковому дотику людини до струмоведучих частин. Вимкнення досягається спрацюванням пристрою захисного вимкнення, який реагує на зміну параметрів електричної мережі.