2. Вибір, узгодження з науковим керівником та затвердження теми роботи

Студенту надається право самостійно вибрати тему роботи із запропонованої кафедрою тематики. Крім цього, студент може запропонувати свою тему роботи, яка повинна бути узгодженою з завідувачем кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін. Обрана тема має відповідати змісту отримуваної спеціальності. Після вибору теми студент подає заяву на ім'я завідувача кафедри .

Протягом одного місяця від подання заяви на затвердження теми, студент за погодженням із науковим керівником, має право замінити тему або її уточнити. Для заміни (уточнення) теми необхідно подати заяву на ім'я завідувача випускаючої кафедри за підписами студента та його керівника.

З. Пошук та аналітичне опрацювання інформаційних джерел

Роботу з джерелами слід починати з видань, котрі рекомендовані по відповідним темам підручників з нормативних дисциплін спеціальності. У першу чергу необхідно проаналізувати джерела найбільш близькі по змісту до вибраної теми магістерської роботи.

Опрацювання джерел доцільно починати в наступній послідовності:

- нормативно-правові акти;

- наукові видання (монографії, словники, енциклопедії, наукові звіти та аналітичні економічні огляди, автореферати дисертацій, статті з наукових фахових журналів, збірників наукових праць з проблем міжнародної економіки провідних наукових установ та ВНЗ України та іноземних держав, матеріалів наукових конференцій, симпозіумів тощо);

- дані офіційних видань національних та міжнародних органів ;

- аналітичні матеріали, статті провідних вчених з актуальних проблем, які публікують окремі засоби масової інформації.

Досліджувати джерела слід у порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити видання, публікації поточного року, потім -минулорічної, потім - дворічної давнини.

Важливу роль в технології пошуку відіграє повнота інформації. У першу чергу необхідно дослідити відповідні інформаційні ресурси, каталоги і фонди наукової бібліотеки УДУФМТ, видання УАЗТ, зокрема науковий журнал „Зовнішня торгівля: право та економіка”, а також збірники матеріалів наукових конференцій, підручники та монографії, видані в УАЗТ, автореферати дисертацій.

Авторитетним джерелом наукової інформації є Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України, Національна парламентська бібліотека. Слід особливо підкреслити, що Інтернет - сторінка цієї бібліотеки відкриває доступ не тільки до власних електронних ресурсів, які є найбільші за обсягом в Україні, але й надає користувачам широкі можливості здійснення пошуку в багатьох інших інформаційних системах світу.

Серйозну увагу слід приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Голос України, Вісник Президента України, Урядовий кур’єр та ін.

Нижче наведені найбільш важливі електронні джерела інформації, які можуть бути рекомендовані для пошуку економіко-статистичних даних, нормативних документів, офіційних та аналітичних матеріалів при підготовці роботи:

Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України

http://www.nbuv.gov.ua

Офіційний сайт Верховної Ради України

http://www.rada.kiev.ua

Офіційне Інтернет-представництво Президента України

http://www.president.gov.ua

Офіційний сайт Кабінету Міністрів України

http://www.kmu.gov.ua

Здійснюючи інформаційний пошук, необхідно також звернути увагу на посилання та бібліографічні описи джерел, розміщені у виносках або у кінці документу у вигляді списку джерел посилань, який часто неправильно скорочено називають „література”, що не відповідає чинним стандартам.

При конспектуванні, виписках або копіюванні вибраних фрагментів першоджерел з метою подальшого обґрунтування на їх основі власного аналізу необхідно до кожного такого результату роботи з першоджерелом відразу ж додавати бібліографічний опис цього джерела та зазначати відповідні сторінки, на яких міститься запозичена інформація. Це обов’язкова вимога авторського права, дотримання якої дозволяє уникнути плагіату і зробити потім відповідні точні посилання на першоджерело в тексті стандартно оформленої магістерської роботи.

До початку інформаційного пошуку, слід скласти й узгодити з науковим керівником попередній список потенційно важливих для обраної теми видань для наступного їх планомірного опрацювання.

У процесі підготовки роботи студент повинен опрацювати не менш 50 вітчизняних та іноземних інформаційних джерел.

Головна мета аналізу інформації, накопиченої за результатами пошуку – встановити природу об’єкту дослідження, його внутрішні та зовнішні системні зв’язки, закономірності та перспективи розвитку, шляхи вдосконалення.

Вивчаючи джерела, слід виявити дискусійні питання по темі роботи та проблемі, з якою вона пов’язана. Знайшовши такі питання, слід навести гіпотези, припущення, теоретичні положення кількох авторів, які стоять на різних позиціях, критично оцінити їх точку зору й висловити власне судження з цього питання. Викладення поглядів інших дослідників і формування власної думки, підвищує цінність роботи, сприяє більш глибокому розкриттю теми.

Основним методом інформаційного дослідження є конспектування матеріалів першоджерел, що мають безпосереднє відношення до теми роботи. Згодом законспектований і логічно систематизований відповідно до мети дослідження матеріал з коментарем, власними думками автора роботи може бути включений у відповідний підрозділ майбутньої роботи.

Після вивчення та аналізу інформаційних джерел доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи.

Розгорнутий план майбутньої роботи - це подальша деталізація затвердженого плану магістерської роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, які розвивають проблеми, що винесені в назву підрозділів (параграфів).

Практика підготовки студентами кваліфікаційних робіт свідчить, що в розгорнутому плані достатньо виділити приблизно три-п'ять досліджуваних підпитань. Коли таким чином буде відпрацьований і обдуманий кожен підрозділ (параграф), то складання повного тексту роботи з цілеспрямованим використанням досліджених джерел не складе великих труднощів. Розгорнутий план забезпечує послідовність викладення матеріалу, де кожний розділ і підрозділ (параграф) витікає з попередніх, посідає своє місце.

Структурно-логічна схема роботи являє собою схематичне відображення взаємозв'язків її окремих частин.