Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта
КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА
Під пожежною безпекою об'єкта розуміють такий його стан, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Забезпечення пожежної безпеки об'єкта досить складне і багатоаспектне завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно.
Основними системами комплексу заходів та засобів іцодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів. Дві перші системи достатньо об'ємні та потребують більш детального вивчення, тому розглядати їх необхідно окремо.
Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.
Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.
До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. п.
Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.
Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
ВОГНЕСТІЙКІСТЬ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
Поширення пожежі у будівлях та спорудах значною мірою залежить від вогнестійкості їх будівельних конструкцій.
Вогнестійкість конструкції — здатність конструкції зберігати несівні та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.
За вогнестійкістю всі будівлі та споруди підрозділяють на вісім ступенів (п'ять основних та три додаткових), які характеризуються межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межами поширення вогню по цих конструкціях (табл.4)
Межа вогнестійкості конструкції — показник вогнестійкості конструкцій, який визначається часом (в годинах) від початку вогневого випробовування за стандартного темпераіурного режиму до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості (втрати тримкості, цілісності, теплоізолювальноїздатності).
Таблиця 4 - Межі вогнестійкості конструкцій та поширення вогню по них залежно від ступеня
Примітка: 1.У дужках наведені межі поширення вогню для вертикальних і похилих ділянок конструкцій.
2. Скорочення «Н.Н.» означає, що показник не нормується.
Межі вогнестійкості, будівельних конструкцій визначаються шляхом дослідження у спеціальних печах за відповідною методикою згідно ДСТУ Б В. 1.1-4-98 «Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість».
Межа поширення вогню по будівельній конструкції — це розмір пошкодженої зони зразка (в сантиметрах) в площині конструкції від межі зони нагрівання перпендикулярно їй до найвіддаленішої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій — вгору, для горизонтальних — в кожний бік).
Межа вогнестійкості окремих будівельних конструкцій залежить від їх товщини чи площі поперечного перерізу та фізико-хімічних властивостей матеріалів, з яких вони виготовлені. Наприклад, стіни з червоної цегли товщиною 38 см мають межу вогнестійкості близько 11 год., а з натурального каменя тої ж товщини — 7 год. Для перегородок із силікатної та червоної цегли товщиною 12 см межа вогнестійкості становить 2,5 год., гіпсових та гіпсошлакових товщиною 10 см — 1,7 год., дерев'яних (товщина 15 см), поштукатурених з обох сторін (товщина шару штукатурки 2 см) — 0,75 год.
Таблиця 5 – Мінімально допустимі протипожежні відстані (розриви) між будівлями.
|
Ступінь вогнестійкості будівлі |
Розриви, м, при ступені вогнестійкості сусідньої будівлі |
||
|
I, II |
ІІІ |
ІІІа, ІІІб, IV, ІVа, V |
|
|
I, II ІІІ ІІІа,ІІІб, ІV, ІVа, V |
6/9 8/9 10/12 |
8/9 8/12 10/15 |
10/12 10/15 15/18 |
Примітки: 1. Протипожежні розриви для виробничих будівель категорії А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить збільшувати на 50% для будівель І і II ступеня вогнестійкості, а для категорії В — на 25%.
2. Відстані між будівлями І і II ступеня вогнестійкості допускається передбачати менше 6 м при умові, що стіна вищої будівлі, яка розміщена навпроти іншої будівлі, є протипожежною.
ЕВАКУАЦІЯ ЛЮДЕЙ 1З БУДІВЕЛЬ ТА ПРИМІЩЕНЬ
У разі виникнення пожежі на початковій стадії її розвитку виділяється тепло, токсичні продукти горіння, можливі руйнування конструкцій. Тому необхідно якнайшвидше організувати евакуацію людей із будівель, що горять. Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлю чи споруду загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації н& перевищує часу настання критичної фази розвитку пожежі, тобто часу від початку пожежі до досягнення граничних для людини значень чинників пожежі (критичних температур, концентрацій кисню тощо).
Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:
-
з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;
-
з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;
-
з приміщень у сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами, вказаними вище.
Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.
Максимальна віддаль L між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою
,
де р – периметр приміщення, м.
Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчинянням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатись лише на внутрішні засови, які легко відмикаються. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — не менше 0,8 м. Відстань від найвіддаленішої точки цеху або приміщення до евакуаційного виходу визначається згідно зі СНиП 2.09.02-85 залежно від ступеня вогнестійкості будівлі та кількості людей, що евакуюються. Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорії А і Б, а також через виробничі приміщення в будівлях ІІІб, IV, ІVа, V ступенів вогнестійкості. На видних місцях будівлі та приміщень (як правило, в коридорах та проходах, біля виходів з приміщень) вивішуються плани евакуації.
СПОСОБИ ПРИПИНЕННЯ ГОРІННЯ ТА ОСНОВНІ ВОГНЕГАСНІ РЕЧОВИНИ
Є чотири основні способи припинення процесу горіння:
а) охолодження горючих речовин або зони горіння:
- суцільними струменями води;
- розпиленими струменями води;
- перемішуванням горючих речовин
б) ізоляції горючих речовин або окисника (повітря) від зони горіння:
- шаром піни;
- шаром продуктів вибуху вибухових речовин;
- утворенням розривів у горючій речовині;
- шаром вогнегасного порошку;
- вогнегасними смугами
в) розбавлення повітря чи горючих речовин:
- тонкорозпиленими струменями води;
- газоводяними струменями;
- негорючими газами чи водяною парою;
- водою (для горючих та легкозаймистих гідрофільних рідин)
г) хімічного гальмування (інгібування) реакції горіння:
- вогнегасними порошками;
- галогеновуглеводнями.