
- •1.Принципи побудови сучасних виробництв реа.
- •6. Планування цехів та дільниць підприємств радіотехнічного виробництва.
- •7. Класифікація типу виробництва. Основні види документів виробничих підрозділів.
- •9. Нормативно-технологічна документація цеху в залежності від етапу розробки реа.
- •10. Технологічність приладів та апаратів. Методи розрахунку. Критерії технологічності.
- •11. Шляхи підвищення технологічності в залежності від етапу розробки і освоєння виробництва.
- •12. Технічне нормування трудомісткості технологічних процесів. Точність нормування.
- •13. Методика визначення затрат робочого часу та шляхи зменшення собівартості продукції.
- •Штучний час на виріб визначається як сума часів на всіх операціях
- •14. Методи забезпечення оптимальних розмірів партії виробів реа в серійному та масовому виробництві.
- •15. Класифікація способів обробки металів та особливості цехів для виготовлення заготовок.
- •16. Виробничий процес виготовлення деталей та заготовок методом лиття. Оснастка, обладнання.
- •17. Виробничий процес механічної обробки фрезеруванням. Інструмент, обладнання.
- •18. Виробничий процес обробки виробів на токарних верстатах. Інструмент. Обладнання.
- •19. Методи виявлення виробничих похибок та шляхи підвищення точності механічної механічної обробки деталей
- •20. Методи розрахунку припусків заготовок для механічної обробки деталей.
- •21. Методика розрахунку розмірних ланцюгів при зміні технологічної бази на основі повної та неповної взаємозамінності
- •22. Вибір технологічного устаткування, інструменту та оснастки для виготовлення деталей штампуванням
- •23. Методи розрахунку технологічних допусків при багатоопераційному процесі виготовлення реа.
- •24. Виробничий процес виготовлення заготовок і деталей методом холодної штамповки.
- •25. Методи раціонального розкрою листових матеріалів для холодної штамповки.
- •26. Особливості групових операцій холодної штамповки в залежності від типу виробництва.
- •27. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей гнуттям.
- •28. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей витяжкою.
- •29. Особливості одержання деталей шляхом ударного видавлювання металу. Обладнання, інструмент.
- •30. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей реа із кольорових сплавів.
- •31. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей рема із легованих та нелегованих сталей.
- •32. Організаційні основи виготовлення заготовок та деталей із термопластичних матеріалів. Основні характеристики обладнання.
- •33.Особливості підготовки виробництва і проектування технологічної оснастки для виготовлення деталей із термопластичних матеріалів.
- •34. Організаційні основи виготовлення деталей із термореактивних матеріалів. Основні характеристики.
- •38. Особливості виробничих процесів виготовлення друкованих плат. Недоліки та переваги методів виготовлення.
- •40.Особливості виробничих процесів складання реа.
- •41.Особливості виробничих процесів одержання нероз’ємних з’єднань: зварюванням, паянням.
- •42. Технологічне обладнання для проведення нероз’ємних з’єднань методами зварювання і пайки
- •43. Організація контролю та випробування якості зварювання та пайки.
- •44. Планування дільниць для групових методів одержання нероз’ємних з’єднань при складанні реа
- •45 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного термокомпресійного з’єднання. Методи контролю якості.
- •46 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного кондесаторного зварювання. Контроль герметичності шва для імс.
- •47 Особливості виробничих процесів нанесення зображень на площинну поверхню: фотолітографія, сіткографія, офсетний друк.
- •48. Організація контролю фотолітографічних процесів для виготовлення імс та комутаційних з’єднань реа.
- •49. Планування цехів і особливості виробничих процесів проведення гальванічних покрить металічних поверхонь деталей.
- •50. Механічне кріплення керамічних виробів один з одним,
- •51. Організація контролю якості та забезпечення стабільності технологічного процесу при нанесенні тонких плівок у вакуумі.
- •52. Особливості виробничих процесів нанесення товстих плівок на діелектричну та металічну основу. Методи контролю якості
- •53. Планування цехів для проведення лакофарбових покрить металічних і неметалічних поверхонь. Методи контролю якості.
- •55. Особливості виробничих процесів складання реа з використанням друкованих комутаційних плат.
- •56. Засоби і методи підвищення надійності паяних з’єднань при складанні реа.(228ст.Книжка ткачука краще написано трохи )
- •57. Особливості виробничих процесів очистки вузлів друкованих плат перед герметизацією та методи контролю якості очистки. (117, 127низ Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •Механічна обробка поверхні
- •58. Організація контролю якості паяних з’єднань реа із застосуванням мікропроцесорної техніки.
- •59. Організація складально-монтажних, регулювально-наладочних та контрольно-випробовувальних робіт при виготовленні реа.
- •60. Методи аналізу техніко-економічних і організаційно-технологічних показників дільниць, цехів в залежності від типу виробництва.
- •61. Особливості виробничих процесів проведення заливки, просочування, обволікування та герметизації виробів реа. (стр 115, 123 Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •62. Аналіз причин виникнення виробничих дефектів в процесі герметизації реа. Шляхи покращення якості продукції.
- •63. Роль метрологічного устаткування, що використовується у виробничому процесі складання і наладки реа.
- •64. Виробничі похибки, методи їх аналізу. Шляхи попередження виготовлення бракованих виробів.
- •65. Особливості проектування пристосувань для забезпечення процесу складання реа з регламентованим та нерегламентованим тактом функціонування конвейєрних ліній.
- •66. Особливості виробничих процесів монтажу реа накруткою. Надійність з’єднання. Матеріали, обладнання.
- •68. Методи розрахунку техніко-економічних показників для різних технологічних систем і рівнів автоматизації виробничого процесу.
- •69. Особливості побудови і функціонування систем управління виробничими процесами виготовлення реа.
- •70. Статична і динамічна точність забезпечення проведення технологічних процесів та взаємозв’язок із стабільністю виробництва.
- •71. Особливості побудови гнучких автоматизованих виробництв при виготовленні деталей реа.
- •72. Організаційні основи і показники контролю якості продукції після монтажу реа. Особливості і об’єм випробування.
- •73. Особливості виробничих процесів і об’єми підготовки радіоелементів до монтажу реа в залежності від типу виробництва.
- •74. Особливості виробничих процесів регулювання та наладки радіоапаратури для блочних конструкцій
- •75. Організаційні основи побудови оптимальних дільниць для регулювання та наладки реа.
- •76. Особливості побудови дільниць для технологічного тренування електронних вузлів. Оптимізація попереднього та вихідного тренування реа.
- •77. Особливості виробничих процесів для групових методів монтажу вузлів реа.
- •78. Методика розрахунку чисельності технічного персоналу для типових дільниць складання реа в умовах дрібносерійного і серійного виробництва.
- •79. Організація робочого місця монтажника при складанні реа в умовах дрібносерійного виробництва.
- •80. Особливості виробничих процесів автоматизованого контролю електронних вузлів реа.
- •81. Організація робочого місця монтажника і регулювальника при складанні реа в умовах масового і крупносерійного виробництва.
1.Принципи побудови сучасних виробництв реа.
Сучасне виробництво складається з основного і допоміжного виробництва.
Основне - механічний, складальний, ливарний, термічний;
Допоміжне виробництво складається з таких основних підрозділів: механічний (ремонтний), енергетичний, транспортний, інструментальний
-Механічний підрозділ виконує такі роботи: здійснює поточне профілактичне обслуговування устаткування, проводить поточний ремонт устаткування, встановлює устаткування (нове і модернізоване)
-Енергетичний підрозділ виконує такі роботи: виробництво теплової енергії, прийом енергії (електричної) від зовнішнього постачальника, розподіл енергії всередині підприємства
-Інструментальний підрозділ виконує такі роботи: виготовляє оснащення, виготовляє інструмент, ремонтує оснащення
5. Структура і чисельність управління підприємством.
Очолює підприємство директор (генеральний директор, президент), якому підпорядковуються заступники (виконавчі директори, віце-президенти), їх кількість визначається розмірами підприємства. За кожним заступником закріплюються конкретні керівні функції. У безпосередньому розпорядженні директора перебуває також його штатний апарат - секретаріат, юрисконсульт, референт. Директору також можуть безпосередньо підпорядковуватися певні функціональні служби, такі, як архів, комунікаційні та інформаційні служби, служби технічного контролю.
Заступник директора з економіки керує процесами планування, фінансово-кредитною діяльністю, організацією оплати та матеріального стимулювання праці, відповідає за розробку економічної стратегії, впровадження прогресивних економічних ідей.
Заступник директора з технічних питань керує технічною підготовкою виробничо-господарської діяльності, науково-дослідною діяльністю, допоміжним виробництвом. Найчастіше саме цього заступника за відсутністю директора призначають виконуючим його обов'язки.
Головним обов'язком заступника директора з виробництва є керівництво основним виробництвом, тобто безпосереднім процесом перетворення предметів праці на готові вироби, здійснення послуг чи діяльності з обслуговування клієнтів.
Обов'язками заступника директора з маркетингу є керівництво маркетинговими дослідженнями, процесами оцінки конкурентоспроможності продукції, результатів діяльності реальних та потенційних конкурентів, рекламною діяльністю, постачанням та збутом. Головному бухгалтерові підпорядковані функції бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу стану підприємства, проведення внутрішнього аудиту тошо.
Заступник директора із зовнішньоекономічних питань керує зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, визначає напрями розвитку міжнародних зв'язків.
Для якісного здійснення відповідних керівних функцій у розпорядженні заступників перебувають функціональні служби (штаби) - відділи, лабораторії, управління тощо. Крім того їм підпорядковуються головні спеціалісти підприємства, наприклад, головному інженерові - головний технолог, головний механік, головний енергетик; заступнику з економіки - головний економіст.
Другим рівнем управління на підприємстві середнього розміру є цеховий, тобто виробничі підрозділи (основні та допоміжні) поділяються на цехи:
основні - механічний, складальний, ливарний, термічний;
допоміжні - ремонтно-механічний, інструментальний, енергетичний, транспортний.
Начальникові цеху безпосередньо можуть підпорядковуватися кілька функціональних служб, а також заступники з технічних питань, з виробництва. Заступник з технічних питань керує технічною підготовкою, допоміжними службами, а заступник з виробництва - дільницями основного виробництва. Функціональними службами в цеху є планово-економічне бюро, бюро праці та заробітної плати.
Третім рівнем управління на виробництві середніх розмірів є рівень виробничих дільниць. Структура управління виробничою дільницею така: начальнику дільниці підпорядковані наладчики, комірники, табельники, майстри, які безпосередньо керують бригадами робітників.