- •Доба палеоліту і мезоліту
- •3. Кімерійці, скіфи, сармати.
- •4. Грецькі колонії у Пн. Причорноморї.Боспорське царство
- •5. Племінні союзи. Анти, їх держава і міста.
- •6. Походження та розселення словян.
- •7. Русь, Руська земля. Становлення держави.
- •8. Утворення Київської Русі.
- •10. Передумови та причини прийняття християнства Київською державою.
- •11. Ярослав Мудрий : Внутрішня та зовнішня політика.
- •14.Загарбання українських земель іноземними поневолювачами у 14-15 ст.
- •15. Козацтво України.
- •16. Украхна під владою Речі Посполитої. Люблінська унія.
- •17. Особливості приєднання України до складу Великого князівства Литовського. Устрій та соціальне становище українського народу.
- •19. Культура Київської Русі.
- •20. Національно-визвольна війна.
- •21. Богдан Хмельницький. Його зовнішня та внутрішня політика під час війни.
- •22. Розвиток української православної церкви.
- •23. Українські братства, їх роль у відродженні національної культури.
- •24. Переяславська Рада. Березневі статті 1654р.
- •25. Політичне становище Гетьманщини після смерті б.Хмельницького. І. Виговський, ю.Хмельницький.
- •26. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. Андрусівський мир.
- •Андрусівське перемир'я
- •27. Розвиток культури України другої половини 17ст.
- •28. Антиукраїнська політика російського царизму в другій половині 17 - першої половини 18ст.
- •29. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Івана Мазепи.
- •30. Полтавська битва та її наслідки.
- •31. Гетьман Пилип Орлик. Конституція 1710 р.
- •33. Відновлення гетьманського правління. Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства. Зруйнування Запорізької Січі.
- •35. Політичне, соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорської Імперії в кінці 18 – початку 19 ст.
- •36. Соціально-політичний рух у Західній Україні. «Руська Трійця»
- •37. Декабристський рух. Кирило-мефодіївське братство.
- •38. Реформи 60х-70х років 19 ст., їх особливості й соціально-економічні наслідкі в Україні.
- •39. Культурно-національний рух в Україні. Політичні партії, товариства другої половини19 ст.
- •40. Столипінська аграрна реформа.
- •41. Україна в роки першої світової війни.
- •42. Люнева революція в Росії. Українська Центральна Рада.
- •I Універсал
- •43. М.Грушевський – історик, мислитель, президент унр.
- •44. Національно-визвольний рух у Галичині. Проголошення зунр Акт злуки унр і зунр.
- •45. Війна центральної ради з більшовиками. Брестський мир. Падіння Центральної Ради
- •46. Політика п.Скоропадського.
- •47. Директорія
- •48. Ризький мир. Перемога Радянської влади в Україні.
- •49. Відбудова народного господарства на основі непу.
- •50. Утворення срср. Входження України до срср.
- •51. Українізація.
- •52. Індустріалізація і Україні.
- •54. Голодомор 1932-1933рр.
- •Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»
- •55. Сталінські репресії в Україні в 30х роках 20 ст.
- •56. Українське питання в міжнародній політиці на початку другої світової війни.
- •57. Радянсько-німецький пакт про ненапад. Приєєднання західноукраїнських земель до срср.
- •58. Початок Другої світової війни.
- •60. Оун на початку війни. Створення упа та її збройна боротьба в другій половині 40х років.
- •61. Етапи визволення України. Звільнення України від нациської окупації.
- •62. Наслідки Другої світової війни.
- •63. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнни період. Голод 1946-1947рр.
- •64. Соціально економічні прочеси в Україна в 50-60х роках.
- •65. Національно-культурна політика в Україні в середині 60-70х років 20 ст. Посилення русифікації. Рух дисидентів в Україні.
- •66. Особливості перебудовчих процесів в Україні. Розвиток демократизації і гласності. Створення політичних партій і громадських організацій.
- •67. Початок державного відродження України. Декларація про Державний суверенітет України.
- •68. Зовнішня політика України в перші роки незалежності.
- •71. Роль України у створенні снд.
- •72. Становлення багатопартійної системи, прийняття нової Конституції.
- •73. Етнонаціональна політика на сучасному етапі.
- •74. Зовнішня політика Укаїни на сучасному етапі.
67. Початок державного відродження України. Декларація про Державний суверенітет України.
Причини. В другій половині 80-х рр. поступово укладається нова політична і морально-психологічна обстановка, на формування якої впливав цілий комплекс чинників: а) обострение соціально-економічної кризи в товаристві; б) углубление кризових явищ у КПРС і КПУ, критика їхньої діяльності; в) возможность в умовах гласності вираження незадоволеності офіційним поясненням причин чорнобильської катастрофи і діями по ліквідації її наслідків, важким екологічним і демографічним станом республіки; г) серьезные проблеми в області національної політики, насамперед падіння статусу укр. мови; д) обостренное увага до «білих плям» укр.ой історії, національній символіці; е) рост значимості загальнолюдських цінностей і ін. У результаті в товаристві усе більш осознавалась необхідність і можливість перерв. З 1988 р. наступає новий етап національно-визвольного демократичного прямування на У (його відмітна риса - перехід від критики будуючи до політичних дій). Найбільше важливі процеси цього етапу: 1) с 1988 р. ріст «неформального прямування»; 2) создание нових політичних організацій і партій; 3) ликвидация політичного монополізму КПУ (потім заборона її діяльності після серпневих подій 1991 г) начало формування багатопартійності; 4) обострение політичної боротьби в республіці (страйки шахтарів Донбасу в 1989 г и в 1990 р, вибори в Ради різноманітних рівнів у березні 1990 р. політичне голодування студентів у жовтні 1990 р., референдуми 1990 р. і 1991 р, президентські вибори і т.д.); 5) деятельность Верховної Ради У (прийняття 16 липня 1990 р. «Декларації об гос. суверенітеті У», 24 серпня 1991 р. - «Акта проголошення незалежності У», розробка проекту нової Конституції, підготування і прийняття законів і т.д. Нові політичні прямування і партії на У виникають унаслідок росту політичної і національної самосвідомості населення: 1) организации «неформалов» (1989 р.); 2) образование НРУ («Рух») на початку 1989 р, програма якого відстоювала ідею суверенітету У, відродження укр. мови і культури, піднімала екологічні проблеми і підтримувала демократизацію політичної й економічної системи. Особлива увага оберталася на необхідність солідарності всіх етнічних груп на У. Появление Руху стало першим викликом монополії Компартії У на владу; 3) появление з 1990 р нових політичних партій (створені Укр. ая республіканська партія, Демократична партія У, Укр. ая Крестьянско-Демократическая партія, Партія «зелених» У и ін. - усього 16 партій) і суспільно-політичних формувань; 4) создание і діяльність громадських організацій («Зелений світ», історико-просвітительське товариство «Меморіал», республіканське товариство укр. мови ім. Т. Г. Шевченко «Просвіта» і др). Наприкінці 80-х - початку 90 років на У відбувається ріст національно-визвольного, демократичного прямування, посилюється соціально-політична активність народу, зростає його національну самосвідомість. У результаті цього провозглашается державний суверенітет У, починається новий етап розвитку Укр. держави.
Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року.Декларація приймалася в роки розвалу СРСР. Міжнаціональна напруга в азійських і кавказьких республіках подекуди виплеснулася у криваві міжетнічні сутички. 11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. На вулицях українських міст Українська Міжпартійна Асамблея вже вела реєстрацію громадян Української Народної Республіки. 12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР, основною метою якої був перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру до республіки. Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, XXVIII з'їзд КПУ прийняв резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР»(16 липня 1990р.). Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду. Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларації Росії і комуністів. По-перше, це фактично була програма побудови незалежної держави. По-друге, Декларація надала поштовх і напрямок процесу утворення національних держав на теренах падаючої комуністичної імперії. За місяць Верховна рада Білоруської РСР прийняла декларацію про суверенітет республіки, яка повторювала тези української декларації про побудову самостійної держави. Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Однак це не означало революційної зміни поглядів комуністів. Заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору. День прийняття Декларації був оголошений святковим і вихідним на території України. За відсутності інших ритуалів у першу річницю прийняття Декларації комуністичні керівники урочисто несли квіти до пам'ятників Леніну, які обов'язково були у центрі кожного міста.