9. Грошові потоки та їх структура.

У процесі руху товарів і послуг виникають взаємопов’язані, а не протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.

У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот бере участь у діяльності банків. Банки стають необхіднішими посередниками у взаємних платежах між підприємствами. Вони цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народно-господарському обороті.

Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і споживчих витрат – з другого, здійснюється одночасно. Будь-які затримки, крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обороту.

Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. Більшість підприємств значну частину фінансових ресурсів отримує саме з внутрішніх джерел. Їх частка становить 60-70% у загальному обсязі грошових потоків.

Основні канали руху світових фінансових потоків

• Валютно – кредитне та розрахункове обслуговування купівлі – продажу товарів, включаючи особливий товар золото ) і послуг

• Зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал

• Операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами

• Валютні операції

• Перерозподіл частини національного прибутку через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації та інші.

Основні характеристики світових фінансових потоків

• Єдність форми ( грошова форма у вигляді різних фінансово – кредитних інструментів )

• Місце реалізації ( сукупний ринок - специфічна сфері ринкових відносин )

Потік № 1 - сукупність платежів /витрат/ фірм, пов’язаних з купівлею виробничих ресурсів, перш за все робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництва

Потік № 2 - враховані такі види доходів сімейних господарств: заробітна плата, гонорари, виручка від продажу матеріальних цінностей /сільськогосподарської продукції, земельних участків, будівель тощо/, рента, доходи по акціях, паях та ін. В сукупності вони складають національний доход країни.

Потік № 3 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на внутрішньому ринку продуктів.

Потік №10 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на світовому ринку. Потік № 4 - сплата сімейними господарствами податків.

Потік № 5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок.

Потік № 6 - кредити, одержані фірмами у фінансових посередників, доходи від емісії цінних паперів /акцій та облігацій/.

Потік № 7 - інвестиційні витрати фірм на розширення виробництва - покупку необхідних матеріальних цінностей /будівельних матерівалів, обладнання, пристроїв тощо/.

Потік № 8 - Мобілізація урядом коштів на грошовому ринку .

Потік № 9 – витрачання мобілізованих урядом коштів на грошовому ринку для держзамовлення ( державні закупки урядових структур)

Потік № 12 - доходи фірм від реалізації національного продукту.

Потік № 11 - оплата інозменими покупцями експортних поставок фірм(надходження по експорту)

Потік № 13 - залученням грошових коштів у внутрішній оборот з світового ринку.

Потік № 14 - відплив грошового капіталу за кордон.

Потік № 15 - поновлення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків.

Потік № 16 - вилучення надлишку грошових коштів шляхом валютної інтервенції.