Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
17-24.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.12.2018
Размер:
342.05 Кб
Скачать

24. Виробничий процес виготовлення заготовок і деталей методом холодної штамповки.

Для вибору методу виготовлення заготовок із листових матеріалів Необхідно забезпечити необхідну точність, раціональне використання матеріалу, оптимальну продуктивність та економічність процесу. Важливою технологічною операцією є вибір способів виготовлення ЩГотовки і правильний розкрій матеріал)'.

Підготовка матеріалів до штамповки. Холодній штамповці Наздаються різні матеріали: сталі, латуні, томпак, нельзібер, гетинакс, ІЬкстоліт, оргскло. Цей вид обробки характеризується високим коефіцієнтом використання матеріалу, низькою собівартістю, 2-3 класом точності обробки і шорсткістю обробленої поверхні Ка=2,5...0.32. Розрізка листів матеріалу товщиною до 4 - 6мм проводиться, як правило, на гільйотинних ножницях. Коефіцієнт використання матеріалу ƛ визначається за формулою:

де n - кількість деталей, які можна отримати із листа; f- площа одної Деталі; F- площа листа. Розрізняють декілька різновидностей розкрою: однорядний; дворядний паралельний; дворядний з шахматним розташуванням; багаторядний з штамповкою різних деталей і мінімальними відходами; розкрій з кутовим нахилом деталей; безвідходний розкрій. Кількість деталей при однорядному розкрою визначають за формулою:

, Де L - довжина смуги, мм; t - крок вирубки мм, t=d+k, де d-діаметр делеталі мм. Ширина смуги: B=d+2K+∆,де К- проміжок між деталями, мм; ∆ - допуск на ширину смуги, мм.

Кількість деталей, які можна отримати із смуги при m-рядному розкрої:

Використання багаторядвого розкрою в шахматному порядм підвищує коефіцієнт використання матеріаду, особливо при застосувана штампів послідовної дії.

При безвідходному розкрої вирубка проводиться через крок, щ| підвищує продуктивність праці. Метою є підвищення якості деталей пр| високій продуктивності та максимальному використанні матеріалу.

Операції холодної штамповки можна поділити на три основи* групи:

1)роздільні (де відбувається порушення цілісності матеріалу). До низ відносяться: відрізка, вирізка, пробивна, надрізка, обрізка, просічка зачистка (рис,2.6);

2)формозмінні,.! де методом пластичної деформації отримується необхідна форма. До них відноситься: гнуття, витяжка, формовка, об'ємна штамповка, висадка, клеймення, чеканка;

3)штампо-складальні операції, які забезпечують складання вузліі запресовкою на пресах, штампах в пристосуваннях.