Державна скарбниця Запорозької Січі (кінець XV ст. – 1775 р.)1[ 1 ]
|
Джерела скарбниці |
Характер доходів |
|
Кошові регалії i домени |
Доходи від промислової експлуатації рибальських i мисливських угідь, земель, зимівників i хуторів |
|
Військова здобич |
Військові трофеї |
|
Королівська субсидія, царська та гетьманська плата |
Допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими припасами з боку Pociї й Гетьманщини, до 1648 року – Польщі |
|
Військовий оклад |
Податок на користь січової і паланкової старшини. Стягувався без імунітетів i неоподаткованого мінімуму з ycix козаків (курінних i одружених) по 1 крб. 50 коп. з душі (в другій половині XVIII ст.). Одружені козаки («гніздовики») вносили додатковий податок з сім’ї |
|
Мито |
За перевезення товарів із сусідніх країн транзитом через запорозькі землі. За перевезення горілки бралося натурою |
|
Господарська десятина та медове |
Стягувались у паланках від хуторів i млинів натурою, від промислів i пасік – грошима. За користування посполитими військовою землею – 10 відсотків урожаю |
|
Торгове |
Податок акцизного типу з крамарів, на січовому ринку – 10 відсотків вартості товарів |
|
Куфовий збір |
Від кожної привізної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима |
|
Податок з шинків |
По 2,50–5,00 крб. на рік сплачували в скарб господарі, які держали шинки (корчми) у Січі, паланках i зимівниках |
|
Подимне |
Податок з хат по селах поспільства (селянства), підданих війська, що жили в паланках |
|
Мостове |
Плата за перевезення по Дніпру та річках у межах Запорозьких Вольностей |
|
Орендна плата |
За крамниці та дуби (вантажні човни), що належали курінним. Витрачалася на потреби курінного товариства |
|
Руга, роковщина |
На утримання церкви i духовенства |
|
Інші доходи |
Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених i засуджених, судові штрафи |
Для збереження загальної військової казни у запорозьких козаків існувала так звана скарбниця – зведений особливий опис військових скарбниць i військовий табель. При січовій церкві під опікою військового суду зберігалась особлива нерухома скарбниця. Нею могли користуватися лише за спільною згодою старійшин старшина та курінні отамани.
Усі військові прибутки в Запорозькій Січі витрачалися передусім на громадські справи: купівлю бойових припасів, продовольчих товарів, на обладнання перевозів, утримання духовенства, побудову човнів, на утримання військової старшини. Частина військових прибутків осідала в окремих осіб.
В oбiгy Запорозької Січі були гроші різних країн: Туреччини, Pociї, Польщі та ін. Як свідчать літописці, у запорозьких козаків, крім червінців, були в обігу такі монети, як леви, орлянки, чвертки, півталярки, орти, тимфи, шостаки, шаги, чехи, галагани. Після Полтавської битви за розпорядженням російського царя Петра І всі ці гроші було виведено з обігу. Натомість Запорозьку Січ заполонили російські мідні й срібні монети.
