1.Поняття ,предмет, метод,завдання квп

Кримінально-виконавче право є сукупністю забезпечених силою державного примусу загальнообов'язкових норм, що регламентують діяльність органів та установ виконання покарань, визначають порядок виконання й умови відбування покарань, регулюють правовідносини, що виникають у сфері виконання покарань.

Поняття кримінально-виконавчого права і кримінально-виконав­чого законодавства не збігаються к/в право – це система пр. норм установлена державою згідно з вимогами к/в політики для регулювання сусп. відносин, що виникають у процесі і з приводу виконання і відбуття всіх видів крим. покар. і застосування ін. заходів крим-правового впливу.

Предметом регулювання кримінально-виконавчого права й законодав­ства насамперед є діяльність органів і установ виконання покарань Відповідно до ч. 2 ст. 1 КВК кримінально-виконавче законодавст­во України визначає:- принципи виконання кримінальних покарань;- правовий статус засуджених;

- гарантії захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків;- порядок застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки;

- систему органів і установ виконання покарань, їх функцій та по­рядок діяльності;

- підстави й порядок звільнення від відбування покарання;- регламентує порядок і умови виконання та відбування криміна­льних покарань;

крім того, вказує на те, хто може здійснювати нагляд і контрольза виконанням кримінальних покарань; називає форми участі громадсь­кості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Методи Оскільки покарання являє собою форму державного примусу, то його виконання визначає характер основного методу правового регулю­вання — імперативного, що припускає нерівність суб'єктів виконання й відбування покарання. методи к/в права:- імперативний – застосування владних юр. приписів, що не допускають відступів від встановлених нормативним актом правил поведінки.- диспозитивний – надання засудженим у певних випадках варіанта вибору поведінки ,якщо це передбачено з-ном – скарги, заяви, пропозиції.

- заохочення – стимулює позивну соціальну поведінку осіб, які відбувають покарання – напр., умовно досторокове звільненняЗавданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення:- принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків;

- порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; - системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності;

- нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі;

2.Система кримінально- виконавчого права.

Загальна частина розглядає поняття, предмет, методи, принципи, джерела к/в права, правовий статус засуджених, систему та повновадення орг. та уст. виконання покар., завдання к/в права, участь громадськості у виправленні засудж.

Особлива частина регулювання порядку та умов відбування конкретних видів крим. покарань та діяльності орг. та уст.викон. покарань в процесі виконання покарань. іноді ще виділяють Спеціальну частину де проводиться порівняння з міжнародним досвідом. Крим-викон право – це самост галузь національ правової с-ми, норми якої регулюють сусп відносини, що виникають у процесі викон та відбув крим покар і застос заходів виправ впливу на засуд.

Крим-вик право – є с-мою правових норм, встановлених органом законод влади України. У с-му норм крим-вик права входять норми, що містяться насамперед у КВК Укр, а також у різноманітних нормативних актах, які регулюють діяльність органів та установ виконання покарань і правовідносини, що виникають у сфері виконання покарань. Всі норми крим-вик права поділяються на 2 частини — Загальну і Особливу, які органічно пов’язані між собо і в сукупності склад крим-вик право як єдину галузь прав.