1. Поняття кримінології: це соціально правова наука, яка вивчає злочинність, а також шляхи і засоби її попередження.

2. Предмет кримінології: злочинність, особа злочинця, причини та умови злочинності, запобігання злочинності.

3. Система кримінології

За предметом дослідження: а) вчення про злочинність; б) вчення про детермінацію злочинів; в) вчення про особу злочинця та жертву злочинів; г) вчення про засоби протидії злочинності. За рівнем узагальнення: загальна та особлива.

4. Методологія кримінології: метод дослідження документів, метод опитування, метод спостереження, метод експерименту, метод моделювання, соціометрія, експертних оцінок

5. Методика кримінологічного дослідження

Сукупність технічних прийомів, способів збирання й аналізу інформації про злочинність, її причини та умови, особу злочинця, заходи боротьби зі зло­чинністю.

6. Основні методи, що застосовуються в кримінологічному дослідженні: спостереження, вивчення документів, опитування, експертних оцінок, експерименту.

7. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

Діалектичний ме­тод пізнання соціальної дійсності. Окремі наукові методи: логічного, історичного та порівняль­ного аналізу, системно-структурного аналізу, моделювання, статистичні, математичні та кібернетичні.

8. Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

Метод суцільного або вибіркового дослідження, соціологічні методи (спостере­ження, опитування у вигляді анкетування або інтерв'ювання, експеримент, методи експертної оцінки, контрольної групи і документальний), а також психологічні (соціометричний, тес­тування та ін.). Особливе значення у кримінології має статис­тичний метод.

29. Поняття злочинності, її характерні особливості.

Злочинність – це відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповідний період часу.

30. Ознаки злочинності.

1. відносно-масове явище

2. соціально-обумовлене і кримінально-правове явище

3. історично-мінливе явище

31. Кримінологічна характеристика злочинності.

32. Кількісні показники злочинності.

Стан злочинності, об’єм злочинності, рівень (формула), динаміка.

Стан злочинності – кількість вчинених злочинів і осіб що їх вчинили на певній території за певний час.

Динаміка-зміна стану за той чи інший період часу.

33. Якісні показники злочинності.

Кримінально-правова караність, характеристика і територіальна поширеність, структура, характер, латентність, ціна.

Характер – частка найбільш небезпечних злочинів в структурі злочинності, а також х-ка осіб злочинців.

34. Поняття латентної злочинності.

Сукупність злочинних діянь, що були реально вчинені, але не стали відомі органам кримінального судочинства і, відповідно, не відображаються в кримінальній статистиці.

35. Види латентної злочинності.

Природна латентність — факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним орга­нам.

Штучна латентність - факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік, щоби створити враження успішності боротьби зі злочинністю.

Погранична латентність - факт злочину стався, але по­терпілий не усвідомлює цього (приміром, пожежі, кишенькові крадіжки).

36. Причини латентності злочинності.

Об’єктивні причини: середовище й обставини, в яких здійснюються злочини. Приміром, специфічні недоліки у звітності та контролі, що перешкоджають розкриттю злочинів, здійснених посадовими особами; відсутність письмових і речо­вих доказів; віддаленість від населених пунктів або людних місць при вбивствах, зґвалтуваннях, розбоях та ін.

Суб’єктивні причини: бажання приховати свою злочинну діяльність; небажання потерпілого повідомляти про злочин; недоліки в роботі право­охоронних органів тощо.