Цільовий компонент.

Нагадаємо, що цілеспрямованість найважливіша характеристика педагогічного процесу. Ціль навчання – передбачення кінцевого результату навчання. Загальна мета освіти конкретизується у навчальних програмах різних дисциплін, підручниках, посібниках.

У процесі навчання у цілому, і на кожному занятті, зокрема, мають реалізовуватися 3 цілі (у деяких посібниках – функції):

– освітня (оволодіння знаннями);

– виховна (формування світогляду, культури особистості, уміння працювати, спілкуватися, контролювати себе, розвиток відповідальності, дисципліни, сили волі, толерантності, гідності тощо);

– розвиваюча (розвиток мислення, здатність до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, структурування, аргументації, пам’яті, творчих здібностей).

Ці 3 мети взаємопов’язані. Іноді вживають поняття: “триєдина мета навчання”.

Стимуляційно-мотиваційний компонент є продовженням цільового.

(мотив від латинського “рухати”, стимул – палиця, якою поганяли худобу).

Усвідомлення значущості знань дає стимул до навчальної діяльності, позитивне ставлення до навчання, бажання навчатись.

Проблема мотивації навчання є однією з центральних у педагогіці та педагогічній психології. Під мотивом навчальної діяльності розуміють усі фактори, що обумовлюють прояв навчальної активності: потреби, цілі, установки, почуття обов’язку, інтереси.

Які фактори впливають на формування позитивної стійкої мотивації навчання?

1. Зміст навчального матеріалу. Зміст (інформація) поза потребами учня, студента, сама по собі, немає значення. Студент має дати відповідь сам собі: це потрібно у моїй професійній діяльності; це розвиває мислення; це розширює ерудицію; це просто цікаво.

2. Колективна форма навчання. У багатьох випадках групова форма навчання створює кращу мотивацію, ніж індивідуальна. Група втягує в активну роботу навіть студентів пасивних, зі слабкою мотивацією, тому що підсвідомо виникає установка на змагання, бажання не бути гіршим за інших.

3. Оцінка результатів. Немає сумніву, що оцінка відіграє мотивуючу роль. Але тут варто пам’ятати, якщо у навчальному процесі дуже часто оцінюються знання, це створює ситуацію, коли здобуття гарної оцінки стає самоціллю, згасає мотив власне навчально-пізнавальної діяльності (саме тому молодших школярів не оцінюють). МРС, за певних обставин, теж може призводити до цього.

4. Стиль діяльності педагога впливає на форму мотивації:

– авторитарний стиль поведінки викладача – формує зовнішню мотивацію, мотив уникнення невдачі;

– демократичний стиль – сприяє формуванню пізнавальної мотивації;

– ліберальний стиль – знижує мотивацію учіння, формує мотив надії на успіх.

Якою є мотивація навчальної діяльності студентів українських вузів? У періодичній педагогічній літературі можна зустріти багато досліджень цієї царини.

Провідними є такі мотиви навчання у вищих школах:

1. мотив престижу (утвердити себе у статусі студента, знаходитись у колі студентської молоді);

2. професійно-практичний мотив;

3. пізнавальний мотив;

4. прагматичний (отримання диплому).

При цьому ієрархія мотивів залежить від курсу і від успішності у навчанні.

Прагматичний мотив – переважає у тих, хто не встигає у навчанні.

Професійно-практичний і пізнавальний у розумних студентів. Докладніше дивись у книзі: Ильин Е.П. «Мотиви и мотивація». – СПб., 2000р. серия «Мастера психологии».

Змістовий компонент навчального процесу.

При підготовці до заняття, викладач продумує, яким буде зміст цього заняття, обсяг фактичного матеріалу (що буде запропоновано на занятті, що на СРС), проаналізувати пізнавальні завдання, спосіб викладення матеріалу. На цьому етапі мають проявитись конструктивні здібності викладача.

Операційно-діяльнісний компонент.

Він реалізується через засоби, методи, форми навчання.

Відомий російський педагог Лесгафт казав : “Учитель не може дати думку, учитель – акушер думки, він полегшує її появу на світ”.

Процес учіння – це своєрідний процес самостійного “відкриття велосипеду”, відомих у науці знань. На цьому наполягав відомий російський психолог зі світовим ім’ям Рубін штейн: “Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею”.

У процесі учіння виділяють 3 етапи (стадії):

1. Сприймання, осмислення (зрозуміти), запам’ятовування (знань) матеріалу.

2. Засвоєння навичок і вмінь, практично застосовувати знання (через проведення тренувальних вправ).

3. Повторення, поглиблення, узагальнення, закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок.

Операційно-діяльнісний компонент реалізується через методи, засоби, форми навчання. Більш докладно читайте у Бабанського, Харламова, Волкової.

Контрольно-регулювальний компонент.

Цей компонент містить різні методи контролю. Контроль регулює, спонукає, дисциплінує студентів у процесі навчання. Контроль здійснюється у різні способи: усне опитування, письмові, контрольні роботи, заліки та іспити.

Можна говорити про контроль, що здійснює викладач, самоконтроль, взаємоконтроль студентів.

Контроль здійснюється на всіх етапах навчального процесу, для того щоб визначити чи відповідає процес навчання його меті, завданням. Контроль допомагає корегувати процес навчання, враховувати індивідуальні особливості студентів.

Оціночно-результативний компонент.

Як вже було сказано, оцінка це важливий стимул у навчанні. Оцінка дозволяє виявити відповідність результатів поставленим цілям, проектувати нові завдання.

Закономірності і принципи навчання.

У сучасній педагогіці описано багато закономірностей і принципів навчання серед найважливіших можна виділити такі:

Закономірності навчання.

1. Залежність результатів навчання від усвідомлення студентами цілей навчання.

2. Залежність результатів навчання від значимості для студентів, змісту навчання, від інтересу до навчання.

3. Залежність результатів навчання від способу включення учнів (студентів) у навчальний процес, від їх активності у навчальному процесі, від методів, що застосовуються.

4. Ефективність навчання залежить від частоти і обсягу зворотного зв’язку.

5. Ефективність навчання зумовлюється рівнем “інтелектуального середовища”, інтенсивності взаємо навчання.

6. Ефективність навчання залежить від якості спілкування студентів з викладачем.

7. Організаційні закономірності:

– Залежність навчання від стану здоров’я, статі, віку, пори року, дня тижня, часу доби.

– Залежність активності розумової діяльності від розкладу занять.

Принципи навчання.

1. Принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку.

2. Принцип науковості (зміст освіти складається з об’єктивних наукових ефектів, понять, законів, теорій). Принцип науковості ґрунтується на положенні, що світ можна пізнати, людські знання, перевірені практикою дають об’єктивну картину світу.

3. Принцип зв’язку теорії з практикою, з життям.

4. Принцип свідомості й активності.

5. Принцип доступності (від відомого до невідомого).

6. Принцип наочності навчання.

7. Принцип систематичності і послідовності.

8. Принцип міцності знань.

Методи і форми навчання

Навчання – це взаємодія викладача і студентів; взаємопов’язані між собою діяльність викладача (викладання) та діяльність учнів, студентів (учіння).

Метод – спосіб діяльності.

Метод навчання – спосіб взаємодії, взаємопов’язаної діяльності викладача та студентів, спрямованої на досягнення завдань освіти, виховання та розвитку у процесі навчання.

Існують різні класифікації дидактичних методів. Їх класифікують на загальні та спеціальні, тобто ті, що застосовуються при викладанні будь-яких предметів навчання (лекція) і при викладанні лише окремих предметів навчання (лінгвістичний аналіз тексту).

В залежності від активності учнів, студентів виділяють: 1) методи готових знань чи репродуктивні; 2) методи продуктивні, проблемно-пошукові, активні, дослідницькі.

Хоча у цьому аспекті можна говорити не про різні методи, а про характер методу (бесіда, лекція як методи можуть мати репродуктивний чи проблемний характер).

Як правило виділяють групи методів у відповідності до певних етапів (чи компонентів) навчального процесу (Бабанський, услід за ним інші педагоги).

1. Методи організації навчальної діяльності.

2. Методи стимулювання і мотивації учіння.

3. Методи контролю і самоконтролю.

Розглянем їх більш докладно.