Короткий термінологічний словник

Альтернативні завдання – форма завдання, яка містить деяке твердження, яке випробовуваний має оцінити як істинне або помилкове (дати відповідь "вірно" або "невірно", "так" або "ні").

Аналіз завдання – процедура для оцінки його ефективності в тесті, що включає аналіз технологічності форми, відповідності змісту і статистичних характеристик завдання (визначення кореляції завдання з загальним показником по тесту та його складності).

Бал – кількісний показник вираженості вимірюваної властивості у випробовуваного, одержаний за допомогою тесту.

Бал "сирий" – первинний індивідуальний бал, одержаний випробовуваним по даному тесту;

Бал стандартизований – індивідуальний бал, що відображає ступінь вираженості вимірюваної властивості у випробовуваного щодо деякої нормативної групи;

Бал шкалований – підданий обробці первинний індивідуальний бал випробовуваного після перетворення його в спеціальну шкалу для даного тесту.

Бланк відповіді - стандартний бланк для запису відповідей на запропоновані в тесті завдання; випробуваний позначає відповіді в певні позиції бланка.

Валідність – комплексна характеристика якості тесту, що відображає його обґрунтованість та придатність для використання з метою, заявленою його розробниками.

Валідність змістовна – один з основних видів валідності, що відображає ступінь репрезентативності змісту тестових завдань по відношенню до змісту вимірюваного психічного явища.

Валідність конкурентна – характеристика тесту, що відображає відповідність його результатів деякій зовнішній змінній; вимірюється кореляцією результатів тестування з результатами інших тестів, призначених для тих же цілей.

Валідність конструктна – тип валідності, що відображає ступінь репрезентації досліджуваного психологічного конструкта в результатах тесту; В.к. тесту тим вище, чим більше результати тестування відповідають теоретичній гіпотезі про властивості вимірюваної змінної.

Валідність критеріальна – характеристика тесту, що відображає його обгрунтованість, значущість його результатів в порівнянні з деякою зовнішньою змінною і що складається з конкурентної і прогностичної валідності.

Валідність прогностична – характеристика тесту, що відображає відповідність результатів тесту деякій зовнішній змінній в майбутньому; вимірюється кореляцією результатів тестування з результатами інших тестів, проведених через певний час і призначених для тих же цілей.

Вибірка – множина, випадковим чином формована з генеральної або вибіркової сукупності.

Вимірювання - це емпіричний метод виявлення властивостей або станів об'єкту шляхом організації взаємодії об'єкту з вимірювальним приладом, зміни стану якого залежать від зміни стану об'єкту

Випадкова вибірка — відбірка, складена на основі статистичної випадковості, що забезпечує рівні можливості для кожного елементу генеральної сукупності потрапити в число досліджуваних.

Відгадування відповідей - проблема в конструюванні тестів, що полягає в можливості випадкового відгадування випробовуваними правильних відповідей, спотворюючого результати.

Гетерогенний тест - сукупність гомогенних тестів, об'єднаних загальною концепцією або теорією вимірювання різних властивостей особистості. В педагогічному тестуванні - система завдань для оцінки структури і рівня знань за всіма розділами учбової дисципліни або за різними дисциплінами загалом. Оскільки кожний гетерогенний тест складається з гомогенних, інтерпретація результатів тестування ведеться за окремими шкалами.

Гетерогенність - неоднорідність, ступінь відмінності членів деякої сукупності між собою, різнорідність елементів.

Гомогенний тест – тест призначений для вимірювання однієї властивості. В педагогічному тестуванні - система завдань для оцінки структури і рівня знань по одному розділу учбової дисципліни.

Дискримінативність (диференціююча здатність) – здатність окремих завдань тесту і тесту загалом диференціювати випробовуваних відносно "максимального" та"мінімального" результату тесту.

Дисперсія — показник мінливості, розкиду деякої безлічі вимірювань навколо арифметичного середнього; середнє значення зведених в квадрат відхилень від арифметичного середнього, квадрат стандартного відхилення.

Дистрактори – варіанти відповідей в тестових завданнях, що є близькими до правильної відповіді, але такими не являються.

Дихотомічні завдання - завдання, що оцінюються в тесті або 1-балом при правильному виконанні, або 0-балів при неправильному.

Довжина тесту - кількість завдань тесту.

Емпіричний індикатор - ознака, що спостерігається, тобто зовнішній поведінковий акт, прояв якого свідчить про наявність певного психологічного явища, що фіксується. В педагогічному тестуванні - виконана учнем дія на предметному матеріалі, наприклад, рішення задачі.

Завдання відкритої форми - форма тестового завдання, при якій випробовуваний повинен доповнити основний текст таким елементом, щоб вийшов істинний вислів.

Завдання з варіантами вибору відповіді - форма тестового завдання, при якій випробовуваний має вибрати правильну відповідь з кількох варіантів, причому один з них правильний, а інші – ні.

Завдання з рейтинговими шкалами — форма завдань, в яких випробовуваним для оцінки твердження пропонуються рейтингові шкали.

Завдання на відновлення відповідності - форма завдання, в якому випробовуваному пропонується встановити відповідність між елементами двох списків.

Завдання на встановлення правильної послідовності - форма завдання, в якому випробовуваному пропонується встановити правильну послідовність подій, операцій тощо.

Ключ тестового завдання - правильна відповідь на тестове завдання.

Коефіцієнт кореляції — показник ступеня взаємозалежності, статистичного зв'язку двох змінних; приймає значення в межах від -1 до +1. Значення коефіцієнта кореляції 0 та близьки до нуля указує на можливу відсутність залежності, значення +1 та близькі до одиниці свідчить про узгодженість змінних.

Коефіцієнт кореляції дихотомічний — показник зв'язку ознак (змінних), вимірюваних за дихотомічними шкалами.

Коефіцієнт кореляції Пірсона — коефіцієнт кореляції, що використовується для континуальних змінних.

Коефіцієнт крапково-бісеріальної кореляції - коефіцієнт кореляції, що вживається у разі аналізу відношення змінних, одна з яких зміряна в континуальній шкалі, а інша — в дихотомічній.

Коефіцієнт надійності — середня величина кореляції одного завдання тесту з усіма завданнями з генеральної сукупності.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — коефіцієнт кореляції для змінних, зміряних в порядкових (рангових) шкалах.

Кореляційна матриця - набір значень коефіцієнта кореляції між змінними, представлений у вигляді матриці.

Кореляція, кореляційний аналіз — комплекс методів статистичного дослідження взаємозалежності між змінними, пов'язаними кореляційними відносинами.

Кореляція бісеріальна – метод кореляційного аналізу відношення між змінними, одна з яких зміряна в дихотомічній шкалі, а інша - в інтервальній, відносній або порядковій шкалі (тобто є континуальною).

Користувач тесту - фахівець, що безпосередньо проводить тестування і забезпечує роботу випробовуваних відповідно до інструкції.

Латентна риса - внутрішня, прихована особливість досліджуваного об'єкту або явища, що виявляється на основі її зовнішніх проявів.

Надійність — характеристика тесту, що відображає точність вимірів, ступінь постійності результатів тестування, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових чинників.

Надійність паралельних форм – вид надійності тесту, яка оцінюється за допомогою взаємозамінних (паралельних) форм тесту, що пред'являються одній і тій же вибірці випробовуваних;

Надійність ретестова – вид надійності тесту, яка оцінюється при повторному тестуванні за допомогою одного і того ж тесту через певний час;

Надійність розщеплених частин тесту – вид надійності тесту, яка оцінюється шляхом аналізу стійкості результатів окремих груп завдань в тесті.

Норми тесту - це межі інтервалів на шкалі тестових балів, що відображають характер розподілу виявлених за допомогою тесту властивостей об’єкту чи явища в вибіркової сукупності, порівняння з якими дозволяє зробити висновок, як відносно більшості осіб відповідного віку, статі, професії тощо, виражена ця властивість у конкретного випробуваного.

Паралельна форма тесту – варіант тесту, близький до основної форми по критеріях валідності, надійності та іншим характеристикам, і здатний його замінити.

Процентільний еквівалент – ранг, чисельно рівний відсотку в нормативній групі тих випробовуваних, які одержали такий самий або нижчий індивідуальний бал.

Психометрія - розділ психології, що вивчає теоретичні і методологічні проблеми психологічних вимірювань. Предметом психометрії є психодіагностичний інструмент, способи і правила його конструювання.

Репрезентативна вибірка — вибірка, яка дозволяє зробити обґрунтовані висновки про генеральну сукупність загалом.

Репрезентативність – властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності, за якою можна вважати, що представлений у вибірковій сукупності розподіл ознак відповідає їх реальному розподілу

Риса - вимірювана за допомогою психодіагностичної методики особливість випробовуваного.

Розподіл індивідуальних балів – для кожного значення індивідуального бала число випробовуваних, що одержали цей бал по даному тесту.

Стандартизація тесту – процедура отримання розподілу індивідуальних балів по тесту для нормативної групи (репрезентативної вибірки) випробовуваних, що дозволяє зіставляти результати у різних груп випробуваних.

Стандартне відхилення – характеристика мінливості; яка показує, наскільки широким є розрив між значеннями конкретного спостереження та середнім значенням у вибрці; визначається як квадратний корінь з дисперсії.

Стенайни – нормалізований стандартний бал на одновимірній шкалі ранжирування від 1 до 9.

Стени – нормалізований стандартний бал на одновимірній шкалі ранжирування від 1 до 10.

Субтест - певна підмножина тестових завдань тесту, що допускає незалежну обробку результатів тестування і дозволяє, таким чином, вирішувати специфічні приватні задачі тестування.

Сукупність вибіркова — репрезентативна частина генеральної сукупності, певна множина: а) завдань для вимірювання даної властивості, з якої формуються вибірки завдань тесту; або б) випробовуваних, з якої формуються репрезентативні вибірки випробовуваних.

Сукупність генеральна — гіпотетична безліч елементів, з'єднаних загальною характеристикою: а) всіх можливих завдань для виявлення вимірюваної якості чи властивості; або б) всього контингенту випробовуваних.

Тест - стандартизоване випробування, спрямоване на отримання в стислий відрізок часу найістотнішої інформації про ознаки даного конкретного об'єкту з метою встановлення у нього наявності або ступеня вираженості певної властивості чи якості.

Тест досягнень – тест, направлений на оцінку досягнутого рівня розвитку умінь, навичок і знань (часто синонім педагогічного тесту).

Тест мономорфний - тест, що складається з завдань одного типу (наприклад, альтернативних).

Тест педагогічний – система завдань специфічної форми, що дозволяє зміряти рівень навченості індивіда, сукупність його уявлень, знань, умінь і навиків з тієї чи іншої навчальної дисципліни.

Тест поліморфний - тест, в якому присутні завдання різних типів.

Тест психологічний – стандартизоване, часто обмежене в часі випробування, призначене для встановлення кількісних (і якісних) індивідуально - психологічних особливостей.

Тест результативності – тест, що не має обмежень за часом. Завдання підібрані так, що лише невелика кількість випробовуваних може виконати їх правильно, як би довго вони над ними не працювали.

Тест спеціальних здібностей — тип тестів, призначених для вимірювання рівня розвитку окремих аспектів інтелекту і психомоторних функцій, що забезпечують ефективність в конкретних, досить вузьких областях діяльності.

Тест швидкості – тип тестів, в яких основним показником продуктивності роботи випробовуваних є час виконання завдань тесту.

Тестова батарея - сукупність субтестів, об'єднаних єдиною методикою користування і направлених на вимірювання різних сторін складного об'єкту.

Тестове завдання - елемент тесту, сформульований або у формі твердження, або у формі питання, яке після відповіді перетворюється в істинний (ключовий) або помилковий (неключовий) вислів, що служить для моделювання досліджуваної діяльності, актуалізації якостей випробовуваних.

Тестологія - — міждисциплінарна наука про створення якісних і науково обґрунтованих вимірювальних методик.

Трудність завдань - характеристика завдань тесту, що відображає частоту їх виконання у вибірці стандартизації.

Узгодженість внутрішня – характеристика тесту, що вказує на ступінь однорідності завдань тесту відносно вимірюваної властивості випробовуваних.

Умови тестування - навколишнє оточення (готовність приміщення, стан робочих місць, поведінка осіб, що проводять тестування) та інші чинники, що впливають на процес тестування.

Шкала - впорядкована числова система для фіксації сукупності властивостей об'єкту або явища, що вивчається.

Шкала відношень - континуальна шкала з рівномірно нанесеними поділками та значущою нульовою крапкою.

Шкала інтервальна (метрична) - шкала без фіксованої нульової крапки з рівномірним розбиттям поділок, застосовується для вимірювання кількісних змінних.

Шкала найменувань (номінативна) - найпростіша класифікація, що встановлює відповідність об'єкта або явища тому або іншому класу, застосовується для вимірювання якісних ознак, значення яких не можуть оцінюватися за принципом більшо-менше,краще-гірше.

Шкала порядкова (рангова) - шкала з упорядкованими елементами, але без урахування відстаней між ними, застосовується для вимірювання якісних змінних, які можна ранжувати.

Шкалування результатів - формування правил нарахування тестових балів за підсумками тестування на основі статистичних даних.

IQ — стандартизований бал, що має розподіл з середнім 100 і стандартним відхиленням 15.

T-показник — стандартизований бал, що має розподіл з середнім 50 і стандартним відхиленням 10.

Z-показник — стандартизований бал, що має розподіл з середнім 0 і стандартним відхиленням 1.