Стандартизація тесту. Оформлення звіту про результати методичного дослідження

Об'єктивність психологічного тесту означає, що первинні показники, їх оцінка і інтерпретація не залежать від поведінки і суб'єктивних думок експериментатора.

Первинними називають показники, одержані після обробки даних виконання респондентом тестових завдань. Виражаються первинні показники в так званих "сирих балах".

Для досягнення об’єктивності тесту розробка завдань, процедура проведення, обробка результатів тесту здійснюється згідно певним стандартним правилам.

Досягти об'єктивності психологічного тесту можна при виконанні наступних умов:

1. одноманітність процедури проведення тесту для отримання порівнянних з нормою результатів;

2. одноманітність оцінки виконання тесту;

3. визначення норми виконання тесту для зіставлення з ними показників, одержаних в результаті обробки даних тестування .

Ці три умови називають етапами стандартизації психологічного тесту.

Отже під час розробки тесту проводиться процедура стандартизації, яка включає три етапи.

Перший етап стандартизації психологічного тесту полягає в створенні одноманітної процедури тестування. Вона включає визначення наступних моментів діагностичної ситуації:

1. умови тестування (приміщення, освітлення та інші зовнішні чинники, якщо вони важливі). Наприклад: об'єм короткочасної пам'яті краще вимірювати, коли немає зовнішніх подразників;

2. зміст інструкції і особливості її пред'явлення (тон голосу, паузи, швидкість мови та інші). Наприклад, в тесті "10 слів" кожне слово повинне пред'являтися через певний інтервал часу в секундах;

3. наявність стандартного стимульного матеріалу;

4. часові обмеження виконання тесту, якщо час важливий. Наприклад, для виконання тесту Равена дорослому респонденту дається 20 хвилин.

5. стандартний бланк для виконання даного тесту, що полегшує процедуру обробки результатів.

6. врахування впливу ситуативних змінних на процес і результат тестування (стан випробовуваного, нестандартні умови тестування, переривання тестування тощо);

7. врахування впливу поведінки діагноста на процес і результат тестування;

8. врахування впливу досвіду респондента в тестуванні (наприклад, якщо респондент вже виконував тест Равена, то, мабуть, не варто пропонувати йому це робити вдруге).

Другий етап стандартизації психологічного тесту полягає в створенні одноманітної оцінки виконання тесту: стандартної інтерпретації одержаних результатів і попередньої стандартної обробки. Цей етап припускає також порівняння одержаних показників з нормою виконання цього тесту.

Третій етап стандартизації психологічного тесту полягає у визначенні норм виконання тесту.

Норми розробляються для різних віків, професій, статі тощо. Ось деякі з існуючих видів норм:

Шкільні норми - розробляються на основі тестів шкільних досягнень або тестів шкільних здібностей. Вони встановлюються для кожного шкільного ступеня і діють на всій території країни.

Професійні норми - встановлюються на основі тестів для різних професійних груп (наприклад, механіків різного профілю, друкарок тощо).

Локальні норми - встановлюються і застосовуються для вузьких категорій людей, відмінних наявністю загальної ознаки – віку, статі, географічного району, соціоекономічного статусу та ін. Наприклад, для тесту Векслера норми обмежені віковими рамками.

Національні норми - розробляються для представників даної народності, нації, країни в цілому. Необхідність таких норм визначається конкретною культурою, моральними вимогами і традиціями кожної нації.

Запам’ятайте! Наявність нормативних даних (норм) у стандартизованих психодіагностичних методиках є їх важливою характеристикою.

Норми необхідні при інтерпретації тестових результатів (первинних показників) як еталон, з яким порівнюються результати тестування. Наприклад, в тестах інтелекту одержуваний первинний показник IQ співвідноситься з нормативним IQ (43, 44, 45 балів в тесті Равена). Якщо одержаний IQ респондента вище нормативного, дорівнює 60 балам (в тесті Равена), можна говорити про високий рівень розвитку інтелекту цього респондента. Якщо одержаний IQ нижче, то низький; якщо одержаний IQ дорівнює 43, 44 або 45 балам, то середній.

Для визначення норм на етапі створення тесту формується деяка група випробовуваних, на якій апробується даний тест. Середній результат виконання цього тесту в даній групі прийнято вважати нормою. Середній результат – ця не однина, а діапазон значень.

Правила формування вибірки стандартизації:

1) вибірка стандартизації повинна складатися з респондентів, на яких буде зорієнтований даний тест;

2) вибірка стандартизації повинна бути репрезентативною, тобто бути зменшеною моделлю популяції по таких параметрах, як вік, стать, професія тощо.

Формулювання інтерпретаційних схем. Розподіл результатів, одержаних при тестуванні випробовуваних вибірки стандартизації, можна зобразити за допомогою графіка – кривою нормального розподілу (рис.3).

Як ми бачимо з рисунку, більшість значень (68,26%) попадає у діапазон ±σ.

Звідси - найпростіша розбивка всіх можливих результатів на 3 рівні - низький, середній та високий за допомогою показників середнього арифметичного значення (М) та стандартного відхилення (σ). До середнього рівня відносяться дані, що відповідають діапазону М±σ, до низького рівня – значення, що менші за М-σ, до високого – ті, що більші за М+σ.

Часто у вказівках до тесту можна зустріти вирази норми не у вигляді сирих балів, а у вигляді стандартних похідних показників. Норми до даного тесту можуть бути виражені у вигляді Т-балів, процентилів, станайнів, стандартних IQ і ін. (рис.3)

Переклад сирих значень (первинних показників) в стандартні (похідні) робиться для того, щоб результати, одержані по різних тестах, можна було порівнювати між собою.

Так, процентиль (P_n) – це процентна доля індивідів з вибірки стандартизації, результати яких нижчі за дану первинну (сиру) оцінку.

Стандартні шкали, які застосовуються в психологічних тестах, відрізняються одна від одної середнім значенням та значенням стандартного відхилення. Ці два параметри визначають діапазон можливих стандартних оцінок, які може одержати випробовуваний по тесту (табл. 7).

Рис. 3. Нормальна крива, процентні та стандартні оцінки (Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов, С.101)

Перетворення сирих балів в стандартизовані можна здійснювати різними способами. Найпоширенішими є метод отримання лінеарізованих і нормалізованих балів.

Лінеарізований бал виходить в результаті процедур лінійного перетворення початкових даних.

Перш за все, сирий бал випробовуваного перетвориться в Z-бал по наступній формулі:

Z =(X — М)/σ,

де середнє і стандартне відхилення — параметри емпіричного розподілу балів.

Таблиця 7.

Характеристики деяких, найпоширеніших стандартних шкал.

Назва шкали	Середнє значення (М)	Стандартне відхилення (σ)	min	max
Станайни	5	2	1	9
Стени	5,5	2	1	10
Т-бали	50	10	0	100
IQ-бали	100	15

Після цього Z-бал перетвориться в стандартизований множенням на стандартне відхилення та додаванням середнього значення обраної шкали

Z_t =A+BZ,

де Z_t – перетворений показник,

А – середнє значення обраної шкали,

В – стандартне відхилення обраної шкали.

Потім набуте значення округляється до найближчого цілого значення і порівнюється з мінімальним і максимальним значенням стандартної шкали.

Лінеарізовані бали зміщують центр розподілу до заданої точки шкали і змінюють масштаб, проте форма розподілу при цьому залишається незмінною.

Якщо до перетворення розподіл мав форму, відмінну від нормальної, то й після перетворення вона такий залишиться. Оскільки багато статистичних процедур вимагають, щоб змінні мали нормальний розподіл, бажано, щоб наша процедура перетворення забезпечувала б ще й зміну форми розподілу.

Таку властивість забезпечує метод отримання стандартизованого балу, заснований на процентильній нормалізації первинних значень. При його використовуванні сирий бал замінюється таким стандартизованим балом, який в нормальному розподілі має ідентичний процентильний ранг.

Для отримання нормалізованих балів необхідно виконати наступні операції:

1. Вибрати стандартну шкалу.

2. Знайти межі між балами

3. Визначити процентильні ранги меж

4. Знайти межі між стандартизованими балами в сирих значеннях.

5. Встановити відповідність.

Представлення отриманої інтерпретаційної схеми:

1. Вказати об'єм вибірки стандартизації;

2. Вказати тип шкали перетворення;

3. Вказати первинні показники порівняно з стандартизованими;

4. Сформулювати для кожної стандартизованої категорії інтерпретаційну характеристику в термінах психологічної теорії, обраної при розробці тесту.

Оформлення звіту про результати методичного дослідження

Результати методичного дослідження оформлюються зазвичай у вигляді публікацій в наукових виданнях.

У публікації подається:

1. Обґрунтовування проблеми.

2. Мета, об'єкт та предмет вимірювання.

3. Теорія питання з визначенням понятійного апарату методики.

4. Історія дослідження предмету вимірювання з переліком існуючих методик (якщо вони існують).

5. Процедура апробації методики, де подаються відомості про вибірку випробуваних, методи збору інформації, її статистичної обробки

6. Відомості про результати апробації.

7. Відомості про тестові норми та їх інтерпретація.

8. Власне зміст методики (стандартна інструкція, стимульний матеріал, бланк відповідей, ключі, інтерпретація).

9. Список літератури.