6.3. Розвиток окремих напрямів електронного урядування в Україні

Концепція національної інформаційної політики, затверджена КМУ, передбачає наступні напрямки національної інформаційної політики, які ґрунтуються на використанні сучасних інформаційних технологій (IT):

• забезпечення реалізації конституційних прав громадян на свободу слова та інформаційної діяльності;

• створення розвиненої інформаційної інфраструктури та новітніх засобів зв'язку для збирання, зберігання, використання та поширення інформації;

• збереження вітчизняної інформаційної продукції, культурних і духовних цінностей України, їх ідентифікація у світовому інформаційному просторі;

• забезпечення державної підтримки розвитку і безперешкодної діяльності ЗМІ та соціального і правового захисту журналістів, інших творчих працівників, які провадять інформаційну діяльність;

• створення умов для формування в Україні розвинутого інформаційного суспільства, посилення ролі масової інформації у розвитку українського суспільства;

• збереження, розвиток та ефективне використання об'єктів національного інформаційного простору, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України;

• створення умов для розвитку та захисту об'єктів національного інформаційного простору всіх форм власності;

• сприяння конкуренції, недопущення монополізації ринку інформаційних послуг, у тому числі рекламних;

• сприяння розвитку національних інформаційних ресурсів, поліпшення умов для підприємницької діяльності в інформаційній сфері;

• створення умов для своєчасного, якісного і ефективного інформаційного забезпечення фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

• забезпечення всебічної підтримки і захисту вітчизняного виробника інформаційного продукту, сприяння розробленню і впровадженню новітніх інформаційних технологій;

• дотримання принципів Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, міжнародних договорів про співробітництво в інформаційній сфері, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

• інтеграція України в міжнародний інформаційний простір, сприяння створенню конкурентоспроможної інформаційної продукції;

• послідовне здійснення заходів, спрямованих на підготовку кадрів в інформаційній сфері.

Важливим аспектом використання IT є створення, розвиток та захист національних інформаційних ресурсів (вся належна Україні інформація, включаючи окремі документи і масиви документів, незалежно від змісту, форми, часу і місця їх створення, форми власності, а також кінцеві результати інтелектуальної, творчої діяльності, зафіксовані на будь-яких носіях інформації, доступні для використання особою, суспільством і державою через засоби масової інформації та телекомунікації, архіви, бібліотеки, музеї, фонди, банки даних, публічні виступи, художньо-виконавську діяльність тощо).

До основних завдань управління інформаційними ресурсами відносяться:

• створення інформаційних ресурсів, необхідних для виконання задач державного управління і реалізації конституційних прав громадян на інформацію;

• забезпечення ефективного використання державних інформаційних ресурсів у діяльності органів державної влади і державних установ;

• забезпечення вільного доступу громадян і організацій до інформаційних ресурсів у відповідності до норм Конституції і чинного законодавства України;

• створення необхідної нормативно-правової бази;

• координація галузевих і регіональних державних структур, а також організацій недержавного сектору з формування та використання державних інформаційних ресурсів, визначення порядку й умов їх використання;

• реєстрація та облік державних інформаційних ресурсів, формування і забезпечення доступності інформації про склад, розміщення і умови використання інформаційних ресурсів;

• визначення порядку й організація оплати робіт щодо формування, використання і захисту інформаційних ресурсів;

• установлення повноважень і обов'язків органів державної влади, підприємств і організацій, підрозділів і окремих фахівців по формуванню, захисту і використанню державних інформаційних ресурсів;

• визначення складу державних інформаційних ресурсів, необхідних на кожному рівні державного управління, для забезпечення їх формування, організації подання, збору та обробки;

• організація моніторингу стану інформаційних ресурсів;

• організація захисту державних інформаційних ресурсів, контроль їхнього стану, цілісності і використання.

Управління державними інформаційними ресурсами здійснюється безпосередньо в рамках процесів державного управління спеціально уповноваженими органами, діяльність яких фінансується з бюджетних джерел. Рішення, прийняті цими органами в межах їхньої компетенції, є обов'язковим для всіх суб'єктів CHIP.

Інформаційна безпека це стан захищеності інтересів особи, суспільства і держави в інформаційній сфері, який виключає можливість заподіяння їм шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність інформації, а також негативні наслідки використання інформаційних технологій або законодавчо забороненої чи обмеженої для поширення інформації.

Інформаційна безпека є складовою частиною національної безпеки України. Забезпечення безпеки інформаційних ресурсів є обов'язковою умовою при включенні їх до CHIP.

На належному рівні в CHIP повинно забезпечуватися:

• обмеження інформаційної експансії закордонних інформаційних служб, прагнення крупних закордонних фірм нав'язати національним інформаційним і телекомунікаційним мережам і системам власні умови функціонування у світовому інформаційному просторі;

• запобігання витоку, руйнуванню, підробці, несанкціонованому знищенню, модифікації та блокуванню інформації;

• правовий режим інформації і документації, як об'єктів власності;

• запобігання несанкціонованих дій об'єктів щодо інформаційних ресурсів та їх несанкціонованого використання, знищенню, модифікації тощо;

• захист інформації про особу (персональних даних) відповідно до вимог законодавства України;

• захист документованої інформації з обмеженим доступом та відкритої інформації, що є власністю держави, та забезпечення відповідного режиму доступу до неї.

Загрози національним інтересам та національній безпеці України в інформаційній сфері:

прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;

посилення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;

комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм;

розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;

намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

Основними напрямками державної політики з питань національної безпеки в інформаційній сфері є:

забезпечення інформаційного суверенітету України;

вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за політичні позиції;

вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

Використання IT в формуванні електронного уряду України – це формування корпоративної інформаційної системи, коли використовується досвід Японії, Південної Кореї (держава – це корпорація), а також Китаю (де Інтернет велика локальна мережа розміром з державу).