Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника

Педагогічний інститут

Реферат На тему: «Передові інформаційні технології у навчанні та повсякденному житті»

Виконала

Студентка групи ДВПН-20

Ціцюра Оксана

Івано-Франківськ 2011р.

План

1. Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної.

2. Засоби навчання. Використання комп'ютерної техніки у навчанні.

3. Інформаційні технології у повсякденному житті.

4. Список використаної літератури.

1. Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної

В наш час розширюється процес інформатизації суспільства, тобто збільшується використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, зберігання та розповсюдження інформації і особливо знань.

Інформаційні технології пронизують всі сфери людської діяльності, і система освіти, як соціальна структура, також відчуває їхній вплив. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп`ютерів, комп`ютерних комунікацій, різних електронних пристроїв) породжує нові можливості для застосування комп`ютера в навчальному процесі, що робить його більш ефективним, дає змогу раціонально використовувати навчальний час.

На нашу думку, головною метою застосування нових інформаційних технологій навчання є підготовка студентів до самостійної роботи з вдосконалення сформованої в педагогічному університеті професійної компетентності, що, в свою чергу, веде до ефективної педагогічної діяльності в умовах сучасної школи.

Слід зазначити, що дослідники бачать у нових інформаційних технологіях навчання і методологію, і технологію навчально-виховного процесу з використанням найновіших електронних засобів навчання і, в першу чергу, ЕОМ, і сукупність навчальних програм різних типів: від найпростіших, що забезпечують контроль знань, до навчальних систем, що базуються на штучному інтелекті, а також як галузь дидактики, що займається вивченням планомірно й свідомо організованого процесу навчання й засвоєння знань, в якому знаходять застосування засоби інформаційної освіти. На думку І.В. Роберта, засоби інформаційної освіти – це засоби нових інформаційних технологій у сукупності з навчально-методичними, нормативно-технологічними й організаційно-інструктивними матеріалами, що забезпечують їх педагогічно доцільне використання.

Як показує сучасна педагогічна практика, НІТН спрямовані на рішення переважно таких чотирьох типів дидактичних завдань:

• комп`ютер використовується як допоміжний засіб для більш ефективного вирішення системи дидактичних завдань, що вже існує (при цьому, змістом об`єкту засвоєння в комп`ютерній навчальній програмі такого типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрація та інше;

• комп`ютер може бути засобом, на який покладається вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, цілей і завдань безмашинного навчання (при цьому сам навчальний зміст не закладається в комп`ютер, він виконує функції контролера, тренажера тощо. Ця функція широко представлена в розгалужених діалогових системах, що моделюють діяльність учителя. Сьогодні найчастіше використовуються довідково-контролюючі програми);

• використання комп’ютера дозволяє ставити й вирішувати нові дидактичні завдання, що не можна вирішити традиційним шляхом (характерними є імітаційно-моделюючі програми);

• комп`ютер може бути використаний як засіб, моделюючий зміст об`єктів засвоєння шляхом його конструювання (при цьому реалізуються принципово нові стратегії навчання; прикладом цього напрямку розробок є так звані “комп`ютерні навчальні оточення” чи “мікросвіти”, що представляють моделі галузей знань, які засвоюються). (С. Пейперт, США; Б. Сенндов, НРБ та інші).

Крім того, як наголошує в своїй роботі М.М. Фіцул, «використання комп`ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково – технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації,… індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового “репертуарів”, доступу учнів до “банків інформації”.

Одна з найбільш важливих особливостей комп`ютерних програм – їх висока інформаційна насиченість. Вони передають навчальну інформацію за короткий відрізок часу. Це відкриває великі можливості для їх застосування як засобу раціонального використання навчального часу, підвищення продуктивності роботи вчителя, сприяє формуванню в студентів навичок педагогічного менеджменту.

Використання НІТ в сучасному навчанні має цілий ряд переваг перед традиційними засобами навчання. Серед них:

• широкі можливості комп`ютера з обробки інформації;

• розширення можливості пред`явлення навчальної інформації (використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку), створення реального оточення;

• посилення мотивації навчання (не тільки новизна роботи з комп`ютером, що часто сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати рівень складності завдань, які пропонуються);

• комп`ютер дозволяє повністю ліквідувати одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання – відсутність позитивних результатів (працюючи з комп`ютером, студент отримує можливість довести рішення будь-якої задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога);

• забезпечення активного включення в навчальний процес усіх учнів;

• гнучкість видів контролю за діяльністю студентів;

• комп`ютер сприяє формуванню педагогічної рефлексії; насамперед, він дозволяє наочно представити результати своєї діяльності.

Зрозуміло також і те, що темпи розвитку означеної тенденції будуть визначатися, в першу чергу, специфікою навчального предмета. Ще зовсім недавно вважалось, що сфера використання комп`ютера обмежується математикою, програмуванням, фізикою, хімією. Що ж стосується дисциплін гуманітарного циклу, то тут він може використовуватися лише як електронний банк даних, а в практиці навчання - переважно як засіб наочності. Напевно, на початковому етапі так і було, але завдяки розширенню можливостей комп`ютера і з придбанням досвіду створення навчальних програм, сфера його використання значно поширилася.

Під час навчання іноземних мов вибір навчальних програм практично без обмежень – лексико-граматичні тести, тексти, діалоги, пісні, відеофільми іноземними мовами, можливість прослухати диктора і себе та багато інше; – все це, з одного боку, дозволяє вивчати іноземні мови більш ефективно, а з іншого –розвиває вміння працювати самостійно, веде до самовдосконалення, розкриваючи їх творчий потенціал, поширюючи кругозір, тощо.

Однак, слід зазначити, що будь-які технічні засоби навчання відіграють при навчанні іноземних мов важливу, але все ж таки допоміжну роль: вони розширюють дидактичні можливості викладача, але в ніякому разі не підмінюють його. Викладач завжди залишатиметься центральною ланкою системи навчання.

З використанням на заняттях з професійної науково-предметної підготовки комп`ютерного навчання студенти не пасивно сприймають інформацію, а активно взаємодіють з комп`ютером як джерелом інформації та генератором завдань. Вони отримують від комп`ютера завдання, спрямовані на формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, виконують їх; тут же відбувається зворотний зв`язок у формі реакції на введене студентом повідомлення (у вигляді репліки, виставленого або не виставленого бала, оцінки), далі йде виправлення помилки, перехід до наступного завдання. Все це вимагає від студентів постійної активної діяльності, спрямованої не тільки на засвоєння матеріалу, але й на формування комунікативності, рефлексії, прагнення до самовдосконалення, сприяє вихованню пізнавальної активності студентів. Так, наприклад, після виконання граматичного тесту, студентам можна запропонувати ще раз звернутися до теоретичного інформаційного довідника, який є у програмі, а після того, як вони перевірили свою роботу та виправили всі, на їхню думку, помилки, подивитися, які помилки знайшов комп`ютер. Така робота розвиває їх вміння самокорегування, самооцінки, змушує свідомо підходити до теоретичного осмислення мовних явищ, у них формуються навички застосовувати отримані теоретичні знання. на практиці Адаптивність комп`ютерного навчання надає можливість враховувати індивідуальні особливості студентів, такі, як здатність концентрувати увагу, швидкість сприйняття, особливості мислення, пам`яті, темперамент.

Як відомо, в останній час великий інтерес вчених викликає такий новий напрямок комп`ютерного навчання, як мережевого навчання. Сюди відноситься як робота в системі Інтернет, World Wide Web (WWW), так і використання електронної пошти. У третьому тисячолітті Інтернет стає ефективним засобом навчання. Однією з причин цього є те, що він дозволяє контактувати з великою кількістю людей, чиї інтереси співпадають, і таким чином надається реальна можливість обміну думками, проведення дискусій, розширення кругозору й знань. Завдяки спілкуванню формуються позитивні особистісні якості, вміння творчо мислити, виховується культура спілкування зокрема, та загальна культура в цілому.

Цифрові бібліотеки, якими користувалися студенти завдяки системі Інтернет, пропонують унікальний безмежний ресурс отримання інформації з будь-якого питання. Можна припустити, що вони є більш привабливими для студентів завдяки таким своїм особливостям:

• інформація актуальна (студенти можуть отримати саму сучасну інформацію відносно питань, які вони досліджують);

• інформація з первинних ресурсів (у багатьох випадках студенти користуються тими ж даними й інформаційними джерелами, що і вчені);

• інформація різнобічна (забезпечує широту й глибину у багатьох підпорядкованих галузях; у звичайних бібліотеках набір матеріалу з потрібного предмета обмежений; цифрові бібліотеки можуть розширювати діапазон необмежено, надаючи доступ до безпрецедентної широти інформаційних джерел);

• ресурси представлені в різних форматах (зокрема, інформація доступна в цифровій формі для легкої маніпуляції й використання);

• інформація доступна в будь-який час.

Так, під час підготовки до семінарських занять з літератури країни, мова якої вивчається, з країнознавств та інших дисциплін студенти можуть отримати завдання: працюючи в системі Інтернет, підготувати матеріал з запропонованих питань. Так, наприклад, їм можна запропонувати знайти матеріал з так званої “Жіночої літератури” (Women Literature) ХХ століття або знайти матеріал з історії, географії, традицій та ін. одного зі штатів США.

Важливою особливістю системи Інтернет як засобу навчання є й те, що завдяки їй стають доступними світові ресурси освіти. В мережі можна знайти будь-яку інформацію, яка цікавить. Тому ця робота є також частиною самоосвіти.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високо якісних баз даних, розширюють можливість учнів до сприйняття складної інформації. Це здійснюється шляхом побудови індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності, залежно від конкретних потреб, використання можливостей Інтернет, впровадження дистанційного навчання, випуску елементарних підручників.

Держава підтримує застосування комп’ютерних технологій до системи оцінювання знань, сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, побудові глобальних інформаційно-освітніх мереж.

Щоб дати вичерпну характеристику такому стану, проаналізувати його та визначити пріоритетні напрями подолання кризових явищ, слід відповісти на такі короткі взаємопов’язані запитання: Чого? Як? На чому? За допомогою чого? Хто навчатиме інформатики?

Неможливо однозначно відповісти на поставлені запитання. Та ми й не прагнемо цього роботи. Адже зазначені запитання хвилюють інформатиків уже понад 15 років, стільки існує сама шкільна інформатика. Інформатика є однією з галузей знань, що нині розвивається найдинамічніше, а нерідко й стрибкоподібно. Те, що вчора здавалось недосяжним, сьогодні перетворюється на звичне, повсякденне. Програмне забезпечення швидко прогресує, комп’ютерна техніка, не встигнувши фізично спрацюватись, морально старіє.

Фахівці, що пов’язали свою долю з інформатикою, інформаційними технологіями та інформаційною індустрією, змушені перебувати в постійному напруженні, безперервно підвищувати свій професійний рівень, оволодівати навиками й новими знаннями та навичками роботи, освоювати нові й нові програмні та технічні засоби і технології. Нині інформатика є складовою дисципліною галузі "Технології" й зазвичай викладається ( за діючою навчальною програмою) у 10−11х класах загальним обсягом 102 год. Проте допускається її вивчення й у 8−9х класах.

Нині вже недостатньо бути обізнаним з можливостями комп’ютерних технологій і мати певні практичні навички їх використання ( хоч і в цьому ми помітно відстаємо від потреб сьогодення)

У Концепції розвитку загальної середньої освіти помітна увага приділяється як інформатиці, так і інформатизації загальної середньої освіти. Зазначається, що до "складу загальноосвітніх галузей вводиться інформатика...У 7−9 класах забезпечується вивчення базового курсу "Основи інформатики", у 10−12 класах .поглиблене вивчення окремих розділів з інформатики з друкуванням профільної підготовки та за вибором учня.

"Концепція Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл" розвиває й конкретизує загальні положення щодо ролі й місця інформатики та інформатизації навчання в загальній структурі 12−річної освіти. При цьому наголошується на необхідності розрізняти інформатику як самостійну загальноосвітню дисципліну на комп’ютерно-орієнтовані технології навчання окремих шкільних дисциплін. Процес інформатизації освіти, що розпочинався в державі у середині 80-х років зумовив впровадження у навчальні плани та програми освітніх закладів усіх рівнів нових дисциплін інформаційного циклу, а також застосування новітніх інформаційних технологій в освіті.

У педагогічних вузах підготовка вчителя інформатики, насправді єдиного носія новітніх інформаційних технологій в освіті, традиційно ведеться на фізико-математичних факультетах і лише інколи − на природничих.

Інформаційна ж підготовка вчителя початкової школи зведена до оглядового курсу основ інформатики, що як правило, тільки зміцнює початкові знання, отримані студентами ще в середній школі і лише торкається справжніх проблем професійного використання НІТ саме в початковій освіті.

Отже, проблема використання у навчальному процесі початкової школи комп’ютерів залишається актуальною і потребує детальної розробки як в науковому так і методичному плані.

Засоби навчання. Використання комп'ютерної техніки у навчанні. Позашкільні навчально-виховні заклади