- •Залізо-вуглецеві сплави
- •Класифікація вуглецевих сталей
- •Білий чавун
- •Сірі чавуни
- •Сірий чавун (ливарний)
- •Ковкий чавун
- •Високоміцний чавун
- •Теорія термічної обробки металів
- •Перше перетворення – утворення аустеніту
- •Діаграма ізотермічного перетворення аустеніту
- •Перлітне перетворення
- •Мартенситне перетворення
- •Проміжне ( бейнітне) перетворення
- •Розпад мартенситу
- •Вплив легуючих елементів на розпад мартенситу
- •Перетворення залишкового аустеніту
- •Зняття внутрішніх напружень та карбідне перетворення
- •Коагуляція карбідів
- •Механічні властивості сталі після розпаду мартенситу
- •Технологія термічної обробки сталей
- •Відпал і роду
- •Відпал іі роду (фазова перекристалізація)
- •Гартування сталей
- •Відпуск сталей
- •Хіміко – термічна обробка сталі
- •Цементація
- •Цементація в твердому карбюризаторі
- •Газова цементація
- •Структура цементованого шару
- •Термічна обробка після цементації
- •Азотування
- •Ціанування і нітроцементація
- •Леговані сталі
- •Структурні класи легуючих елементів
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм.
- •Фази в легованих сталях
- •Тверді розчини на основі заліза
- •Вплив легуючих елементів на властивості сталі
- •Класи легованих сталей
- •Карбідна фаза у легованих сталях
- •Маркування легованих сталей
- •Автоматні сталі
- •Будівельні сталі
- •Сталі для холодного штампування
- •Сталі, що цементуються (цементовані)
- •Машинобудівні покращувальні сталі
- •Високоміцні сталі
- •Пружинно-ресорні сталі
- •Кулькопідшипникові сталі
- •Зносостійкі сталі
- •Інструментальні сталі
- •Сталі та сплави для різального інструменту
- •Леговані сталі для різального інструменту
- •Швидкорізальні сталі
- •Сталі та сплави для деревообробного інструменту
- •Сталі для вимірювального інструменту
- •Сталі для штампів гарячого деформування
- •Інструментальні спечені тверді сплави
- •Сталі та сплави з особливими фізичними властивостями Магнітні сталі та сплави
- •Сплави із заданим коефіцієнтом теплового розширення
- •Сплави з високим електричним опором.
- •Сплави з особливими властивостями
- •Корозійнотривкі сталі
- •Жаротривкі сталі та сплави
Структурні класи легуючих елементів
Легуючі елементи-метали можна умовно розділити на наступні групи:
-
Метали залізної групи. До них відносяться кобальт, нікель, а також близький до них по властивостям марганець.
-
Тугоплавкі метали. До них відносяться метали, що мають температуру плавлення вище ніж у заліза, тобто вище 1539 0С. Із тугоплавких металів, найчастіше використовують вольфрам, молібден, ніобій, а також анадій і хром.
-
Легкі метали. Найчастіше застосовують титан і алюміній.
-
Рідкоземельні метали (РЗМ). Це - лантан, церій, неодим, а також близькі до них по властивостям ітрій і скандій. Рідкоземельні метали часто використовують у вигляді так званого мішметалу, який містить 40-45% церія і 45-50% усіх інших рідкоземельних металів.
Вплив легуючих елементів на поліморфізм.
Легуючі елементи змінюють температуру поліморфних перетворень в залізі, тобто точки А3 і А4, тим самим вони впливають на будову діаграми залізо-елемент.
По впливу легуючих елементів на діаграму стану їх можна поділити на дві групи:
До першої групи відносяться легуючі елементи, які розширюють - область. Розширення - області буде виникати у тому випадку, якщо легуючий елемент підвищує точку А4 і знижує точку А3. При цьому можливе існування - фази у всьому інтервалі концентрацій ( відкрита - область) і обмеження області існування - фази внаслідок появи нових фаз і утворення гетерогенних областей (розширена - область).
Таким чином, легуючі елементи першої групи можна ще поділити на елементи, які утворюють з залізом сплави зі структурою необмеженного гомогенного твердого розчину, до них відноситься нікель, марганець, кобальт, палладій, платина, і на елементи, які утворюють сплави, в яких гомогенна область обмежується гетерогенною внаслідок утворення нових фаз. До таких елементів відносяться вуглець, азот, мідь, цинк.
До другої групи відносяться елементи, які звужують - область. Звуження - області буде виникати у тому випадку, якщо легуючий елемент знижує точку А4 і підвищує точку А3. При певній концентрації легуючого елементу може виникати повне замикання - області.
Наведена схема не охоплює всього розмаїття можливих варіантів впливу легуючих елементів на критичні точки заліза, і отже, на вигляд діаграми залізо-легуючий елемент. Так, хром, молібден, алюміній, ванадій, які відносяться до елементів, які замикають - область, напочатку знижують критичні точки А4 і А3 і тільки починаючи з певної концентрації починають підвищувати точку А3. Кобальт , сприяє отриманню відкритої - області, напочатку підвищує критичну точку А3.
Така різниця впливу легуючих елементів на поліморфізм заліза і на вигляд діаграми залізо-легуючий елемент обумовлено впливом різних факторів:
-
ізоморфністю легуючого елементу однієї із модифікацій заліза (або )
-
різницею атомних розмірів заліза і легуючого елементу
-
характером і енергією міжатомної взаємодії
-
електронною будовою атомів заліза і легуючого елементу
При легуванні заліза декількома елементами одночасно їх вплив на отримання і - фаз не сумується. Більш того, в ряді випадків їх вплив може бути навіть протилежний дії цього елементу в подвійному сплаві.