4. Оцінювання фондового портфелю

В даному розділі проводимо оцінку сформованих портфелів на основі побудови ліній ринку капіталів (CML) та лінії ринку цінного паперу (SML).

Слід враховувати, що лінія ринку капіталів представляє функціональну залежність між необхідною нормою відносного прибутку цінного паперу чи портфелю і-того виду та величиною ризику даного фондового активу. Дана лінія може бути описаною наступним рівнянням:

(32)

де: ‑ очікувані повернення та ризик портфелю і, ‑ очікувані повернення та ризик ринкового портфелю, M, котрий є умовно диверсифікованим портфелем всіх можливих інвестицій, ‑ повернення за вільними від ризику інвестиціями. За умовами даного курсового проекту виконавець приймає за прибутки та ризик умовного ринкового портфелю відповідні значення розраховані ним для умовного портфелю на основі M-індексу (табл.1, колонки 7,8, стрічка 8 додаток А). За ставку вільну від ризику обираємо величину, що становить 70% сподіваного відносного прибутку умовного ринкового портфелю, тобто:

(33)

Розрахувавши параметри лінії ринку капіталу будуємо модель положення фондових активів та портфелів відносно даної лінії. Приклад такої лінії та позиціонування умовних активів X та Y зображено на схемі (рис.21 додаток Б).

На основі побудованої схеми робимо висновок, що активи, які розміщені нижче лінії дають менші прибутки і більший ризик ніж середній показник на ринку, і навпаки, активи, які знаходяться вище лінії є більш прибутковими і менш ризиковими порівнянні з середнім ринковим показником.

Аналогічним чином проводимо аналіз наявних початкових активів за лінією ринку цінного паперу (SML). Дана лінія представляє співвідношення між необхідним рівнем доходу за цінними паперами та коефіцієнтом систематичного ризику і-того цінного паперу - бета. Дане співвідношення виражається формулою:

(34)

Для побудови даної лінії вибираємо необхідні дані аналогічно до того як їх використовували для побудови лінії ринку капіталу. Аналогічно до побудови графічної моделі лінії ринку капіталу (рис.21 додаток Б) будуємо модель лінії ринку цінних паперів та позиціонуємо початкові цінні папери (рис. 22 додаток Б). За аналогією до попередньої моделі робить висновки про інвестиційні характеристики фондових активів.

Використовуючи вище наведені формули лінії ринку цінного паперу та лінії ринку капіталу (32, 34) розраховуємо необхідні рівні доходу для всіх цінних паперів та портфелів. Результати даних обчислень приводимо у проекті в табличному вигляді (табл. 13 додаток А).

Враховуючи, що коефіцієнт систематичного ризику бета для сформованих нами портфелів не визначався, необхідну норму доходу за ними визначаємо лише при допомозі рівняння лінії ринку капіталу в залежності від величини ризику портфелю.

При заповненні наведеної в додатку А таблиці 13 можемо користуватись наступними правилами: ставка прибутку за безризиковими інвестиціями є однаковою для всіх цінних паперів та портфелів, вона заноситься в таблицю (колонка 2) та розраховується за формулою наведеною вище (33). Ставка відносних прибутків умовного ринкового портфелю та його ризик виражений у вигляді середньоквадратичного відхилення (колонки 3 та 4) є також однаковими для всіх активів. Дані величини вже розраховані нами і можуть братись з попередніх обчислень (див. табл. 1, колонки 7,8, стрічка 8 додаток А). Коефіцієнт систематичного ризику бета (колонка 5) наводиться лише для чотирьох видів активів, котрі використовувались для формування портфелів, дана величина вже розрахована проектантом раніше (табл. 5, колонка 2). Для тих інвестиційних проектів, котрі не використовувались нами у подальшому для формування портфелів, додатково розраховувати показник систематичного ризику не потрібно. Дані інвестиційні проекти будуть оцінені лише за методом лінії ринку капіталів. Показник ризиковості окремих інвестиційних проектів та портфелів (колонка 6) обирається з проведених раніше розрахунків (табл. 1, колонка 8 додаток А). Останні дві колонки таблиці заповнюють значення необхідної норми доходу за цінними паперами, розраховані за формулами рівнянь лінії ринку цінного паперу (34) та лінії ринку капіталу (32).

При виконанні курсового проекту розрахунок початкової вартості фондових активів за моделлю безтермінового росту проводимо лише для чотирьох видів цінних паперів, котрі слугували вихідним матеріалом для формування портфелів. При цьому приймаємо допущення, що дивідендні виплати здійснюються поквартально; інвестор збирається тримати дані цінні папери на протязі одного року; прогнозована ціна продажу активів на кінець періоду володіння зміниться порівняно з наявною ціною за дванадцятий квартал на величину середньорічних темпів приросту ціни активів, розрахованих за останні три роки; темп приросту дивідендів становитиме величину на рівні середньоквартальних темпів приросту за минулі 12 кварталів.

При розрахунку початкової вартості даних активів можна використати наступний порядок розрахунків:

• розраховується середньорічний темп приросту ціни активу і-того виду на основі даних за три роки:

(35)

де - ціни і-того активу на кінець дванадцятого кварталу та на початок першого кварталу відповідно, в дол.;

• розраховується середньоквартальний темп приросту дивідендів активу і-того виду на основі даних за дванадцять кварталів:

(36)

де - дивіденди і-того активу на кінець дванадцятого кварталу та на кінець першого кварталу відповідно, в дол.;

• розраховується прогнозоване значення ціни продажу активу і-того виду на кінець року:

(37)

де - ціни і-того активу на кінець дванадцятого кварталу та на кінець наступного року (шістнадцятого кварталу) відповідно, в дол.

На основі наведених вище розрахунків можна розрахувати початкове значення ціни, при цьому доцільно використати формулу:

(38)

де k - підходяща норма доходу для цінних паперів і-того виду. За погодженням з керівником обираємо одне із розрахованих значень необхідної норми доходу, що розрахована за рівнянням лінії ринку цінного паперу чи лінії ринку капіталу (таблиця 13, колонки 7 або 8 додаток А).

Результати обчислень бажаної ціни представляємо у табличному вигляді (табл. 14.1, 14.2, 14.3,14.4,14.5,14.6,14.7,14.8 додаток А).

При заповненні даної таблиці проставляємо в першій колонці початкову суму грошових виплат пов’язаних з даним активом, дана колонка фактично містить інформацію про останні фактично виплачені дивіденди (за дванадцятий квартал) та ціну на кінець третього року. Наступна колонка містить темп зростання дивіденду порівняно з останнім фактично виплаченим. Далі містяться відомості про прогнозований темп зростання ціни. Наступна колонка містить інформацію про фактично здійснені грошові виплати по їх вартості на момент реалізації платежу, для отримання даних значень слід перемножити відповідне значення початкової суми на відповідний темп зростання (добуток значень з колонки 2 та відповідних значень з колонки 3 або 4). Далі (колонка 6) містить відомості про дисконтний фактор для приведення грошових потоків до їх теперішньої вартості. Остання графа таблиці містить інформацію про приведену поточну вартість грошових виплат. Для обчислення значення приведеної поточної вартості грошових потоків слід розділити одна на одну дві попередні колонки таблиці (відповідне значення з колонки 5 розділити на значення х колонки 6). Підбивання суми значень останньої графи таблиці дає суму дисконтованих потоків платежів за цінним папером, що відповідає теперішній бажаній ціні фондового активу. Дане значення заносимо в останню стрічку таблиці.

При виконанні курсового проекту розраховуємо бажану ціну для чотирьох обраних нами фондових активів, тобто пояснювальна записка містить чотири аналогічних таблиці (табл. 14.1, 14.2, 14.3, 14.4, 14.5, 14.6, 14.7, 14.8 додаток А). На основі проведених розрахунків розробляємо висновки про теперішню вартість даних активів на ринку, яка коливається в межах від 1,6 до 49,5 доларів.

Після визначення бажаної ціни фондових активів розраховуємо дійсну кількість акцій у проектованих ним портфелях.

Для того, щоб знайти кількість N акцій і-того фондового активу у портфелі ділимо величину S виділених фінансових коштів (табл.11 додаток А) для активу і-того виду у j-тому портфелі на бажану ціну P даного активу. При цьому отриманий результат округляється до цілих значень. При цьому можна використати формулу:

(39)

Результати обчислень наводимо в табличному вигляді (табл.15 додаток А).

Дана таблиця являє собою кінцевий результат виконання курсового проекту і містить фактичні науково обгрунтовані проекти розрахованих портфелів.

Самостійно пробуємо зробити висновки про економічний ефект, котрий виникає в результаті науково-обгрунтованого формування портфелів.