
- •1. Аналізування ринку цінних паперів
- •2. Аналізування портфелів
- •3. Формування портфелю
- •4. Оцінювання фондового портфелю
- •ВисновОк
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Дійсні, очікувані відносні прибутки та ризик альтернативних інвестиційних проектів та портфелю на основі ринкового m-індексу
- •Домінування цінних паперів та ринкового портфелю
- •Коваріаційна матриця для чотирьох видів цінних паперів в, с, е, g
- •Кореляційна матриця для чотирьох видів цінних паперів в, с, е, g
- •Абнормальні (надлишкові) прибутки для чотирьох обраних інвестиційних проектів та ринкового портфелю
- •Параметри моделі оцінки капітальних активів та тип інвестицій для альтернативних інвестиційних проектів
- •Можливі ризико-прибуткові характеристики портфелю з двох цінних паперів be,cg та портфелю з двох цінних паперів в залежності від портфельної ваги першого активу
- •Рівняння ізоліній сподіваних прибутків
- •Встановлення точки мінімального ризику ізолінії сподіваних прибутків 4%
- •Встановлення точки мінімального ризику ізолінії сподіваних прибутків 8%
- •Розрахунок точок проходження ізоваріаційного еліпсу для портфелів з рівнем ризику 4 %
- •Розрахунок точок проходження ізоваріаційного еліпсу для портфелів з рівнем ризику 8 %
- •Інвестиційні характеристики диверсифікованих інвестиційних портфелів
- •Розподіл фінансових коштів у портфелі
- •Аналіз впливу ступені диверсифікації інвестиційного портфелю на зменшення несистематичного ризику
- •Розрахунок необхідної норми доходу за цінними паперами та сформованими портфелями на основі рівнянь ліній ринку капіталів (cml) та цінних паперів (sml)
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу a з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу b з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу c з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу d з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу e з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу f з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу g з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розрахунок бажаної ціни покупки цінного паперу m з поквартальною виплатою доходів та наміром продати через один рік
- •Розподіл акцій у портфелях
3. Формування портфелю
При виконанні попереднього розділу ми проаналізували можливі ризико- прибуткові характеристики портфелів з різним ступенем диверсифікації. Розглянуто два портфелі що складаються з двох активів кожен, один портфель з трьох активів та один з чотирьох, крім того розглянутий портфель, котрий містить в собі всі сім початкових активів у однаковій пропорції.
Таким чином інформація про розглянуті можливості диверсифікованих портфелів подаємо у вигляді таблиці (табл. 10 додаток А).
Остання стрічка даної таблиці містить інформацію про портфель з всіх семи активів, тобто про умовний ринковий портфель складений на основі M-індексу. Ризик та відносні сподівані прибутки такого портфелю вже обчислені у попередніх розділах (див. табл. 1, колонки 7,8, стрічка 8.). Для інших наведених в таблиці портфелів значення відносних прибутків та ризику, котрі необхідно занести в дану таблицю визначаються за формулами, котрі наведені у попередньому розділі (17,18,24).
Величина сподіваних прибутків для портфелю, що складається з трьох активів B,C,G може бути визначеною за формулою:
(28)
Cамостійно, чи за погодженням з керівником обираємо портфелі виходячи з критерію мінімізації ризику. При встановленні портфельних ваг робимо перерахунок портфельних ваг для портфелю, що складається з чотирьох активів, оскільки він був отриманий шляхом формування з двох двопортфельних активів. Перерахунок проводимо для встановлення портфельних ваг початкових активів у даному портфелі. Для цього слід перемножити портфельні ваги відповідного початкового портфелю, який служить складовою для портфелю з чотирьох активів, на портфельну вагу даного портфелю в портфелі з чотирьох активів. Тобто портфельна вага початкового активу і-того виду в портфелі з чотирьох активів буде складати:
(29)
де
- вага активу
і-того
виду у портфелі з чотрирьох активів;
- вага
активу і-того
виду у j-тому
портфелі з двох активів;
-
вага портфелю
j-того
виду з двох активів у портфелі, що
складається з чотирьох активів.
Виходячи з номеру варіанту завдання для виконання курсового проекту виконавець умовно вважає, що для виконання даних портфелів він має суму грошових активів (в дол. СЩА), що становить:
(30)
де N - 8.
S=500000+50000*8=90000
Розраховуємо варіанти розподілу даної суми при різних типах портфелів. При цьому слід враховувати, що сума виділена на покупку активу і-того виду для портфелю j-того виду становить:
(31)
де
- вага активу і-того
виду у j-тому
портфелі.
На основі проведених розрахунків заповнюємо таблицю розподілу фінансових коштів у портфелі (табл. 11 додаток А). Дані з цієї таблиці пізніше будуть використовуватись при розрахунку необхідної кількості фондових активів кожного виду для даного портфелю.
Використовуючи дані про ризик проектованих портфелів (табл. 10, колонка 7 додаток А) будуємо графічну модель залежності ризику портфелю від його ступеня диверсифікації. Приклад вигляду такої моделі зображеній на наведеній схемі (рис. 20 додаток Б).
В даній моделі вздовж горизонтальної осі відкладається кількість активів, що входить до даного портфелю, а вздовж горизонтальної ризик (середньоквадратичне відхилення) даного портфелю. Всього на графіку буде міститися інформація про п’ять можливих ступенів диверсифікації активів, тобто про портфелі що складаються з: одного, двох, трьох, чотирьох та семи активів відповідно.
Оскільки у розпорядженні є сім можливих варіантів портфелів, що складаються з одного активу (фактично це є активи самі по собі), то ним на графічній моделі зображається той, котрий має найбільший ризик. Аналогічним чином обираємо для відображення портфель з більшою величиною ризику з двох наявних у нього портфелів з двох активів кожен.
На основі побудованої моделі можемо зробити висновок, що за допомогою диверсифікації можна підвищити ступінь захисту від ризику портфелів.
Для наукового обґрунтування зроблених висновків аналізуємо ступінь диверсифікованості портфелю та уникнення несистематичного ризику, для чого початково встановлюємо абсолютні та відносні темпи спадання ризику при диверсифікації портфелів.
Результати проведених необхідних розрахунків оформляємо в табличному вигляді (таблиця 12 додаток А).
При заповненні даної таблиці користуємось наступними вказівками. Ризик портфелів (колонка 2) може братись з попередніх розрахунків (табл. 1 і 10 додаток А). Темп спадання ризику портфелю (колонка 4) знаходиться як різниця між одиницею та співвідношенням величини ризику портфелю з більшої кількості активів до ризику попереднього портфелю з меншої кількості активів. Даний темп виражається в відсотках. Відносне спадання ризику на один процент зростання кількості активів у портфелі знаходиться як співвідношення відповідних значень темпів спадання ризику та темпів приросту активів у портфелі (колонки 4 та 2).
Далі проводимо наступну стадію курсового проектування.