70. Організація роботи кб, пов’язана з погашенням проблемних кредитів.

Банк контролює своєчасність виплати % за кредит та своєчасність погашення основного боргу. За прострочення платежів по осн боргу і % банк підвищує % ставку та стягує пе­ню в розмірах, передбачених кредитною угодою. Якщо і після попередження позичальника про вжиття входів щодо погашення боргу банку позичка не погашається, банк вживає заходів претен­зійно-позовного характеру. Це:реалізація застави; вимоги до гаранту та інше.

Якщо кредит використовується не за цільовим призначенням, банк може підвищити % ставку за кредит Якщо спостерігається затримка у наданні клієнтом зв до банку або надання недостовірної звітності, банк застосовує санкції, після попереднього повідомлення позичальника банк призупиняє надання кредиту до наведення порядку в обліку та звітності.

Якщо позичальник систематично не виконує зобов'язань щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди, банк може зверну­тися у передбаченому законом порядку із заявою про порушення справи про банкрутство.

Якщо позичальник % за кредит сплачує банку своєчас­но, але допускає затримку сплати основного боргу, то згідно з клопотанням позичальника банк може продовжити строк корис­тування кредитом до 90 днів, проте з урахуванням пролонгації строк кредиту не повинен виходити за ме_жі користування ним.

Крім вищенаведеного інтенсивна робота банку з проблемними кредитами полягає у застосуванні таких заходів впливу на їх ско­рочення як: санація; призначення тимчасової адміністрації за участю працівни­ків банку.

З метою прискорення розрахунків за простроченими кредита­ми банк може використовувати такі форми, як переуступлення права вимоги та переведення боргу. Переус­туплення прав вимоги оформляється письмовою угодою з пові­домленням про це боржника. Переведення боргу оформляється письмовою угодою між пер­винним боржником та новим боржником. Укладення угоди про переведення боргу можливе тільки за згодою комерційного бан­ку, який видав позику первинному боржнику.

Сек'юритизація кредитів (дрібні, неліквідні кредити ідентичні за характером, строками і дохідністю об'єднуються в один пакет. На їх основі випускаються ЦП, які продаються кінцевим інвесторам. У результаті сек'юритизації право отримання боргу і % по виданих кредитах переходить до власника ЦП).

Реструктуризація банківських активів шляхом зменшення кредитного портфеля і збільшення інвестиційного.

У процесі роботи з проблемними кредитами банк може засто­совувати два основні методи управління: реабілітацію чи ліквідацію. Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації - повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника. І

Банк може зберігати кредит у статусі «Спеціальний контроль» упродовж 10 днів. Якщо після закінчення зазначеного терміну проблема не усунута, однак є підстави очікувати повернення кре­диту, то кредит класифікується як проблемний і провадиться ро­бота щодо його повернення, якщо ж таких підстав немає, то кре­дит варто класифікувати як безнадійний і вживати заходи щодо закриття заборгованості.

Діяльність підрозділу по роботі з проблемними активами до­цільно розділити на два напрямки:

— підрозділ інтенсивного піклування здійснює повний мо­ніторинг проблемних кредитів, а також розробляє і здійснює про­грами погашення кредитів;

— підрозділ реалізації боргових зобов'язані, здійснює заходи, пов'язані з реалізацією застави й/чи інших актиній позичальника.

При визнанні кредиту проблемним або безнадійним кредитна справа боржника передається до підрозділу по роботі з проблем­ними активами. Співробітник підрозділу приймає кредитну спра­ву, на підставі якої відкривається спостережна справа.

Якщо банк зацікавлений у створенні можливості для повер­нення кредиту, він підписує спільну угоду з погашення кредиту.

Угода з відпрацьовування питання повернення кредиту

вимагає прийняття одного чи кількох із названих заходів: нерентабельні види діяльності повинні бути припинені; ніякого нового інвестування в устаткування і будівлі; скорочення заробітної плати, включаючи виплачувану вла­сникам; скорочення числа робочих місць; присутність представника банку в Раді директорів підприємства; розробка нового графіка погашення кредиту, розрахованого на більш тривалий період; конверсія кредиту, тобто консолідація процентів і основ­них сум по одному чи кільком кредитах та розробка нового графіка погашення процентів і сум кредиту з новими процент­ними ставками; анулювання штрафних санкцій за простроченими кре­дитами; дозвіл позичальнику реалізувати закладене майно (частко­во чи цілком), за умови направлення коштів від реалізації на по­гашення боргу; розробка схем д-ті позичальника із залученням у да­ні схеми інших юридичних організацій, зацікавлених у співробі­тництві, або тих, що беруть участь у виробничому циклі, однією з ланок якого є позичальник.

Угода з відпрацювання питання повернення кредиту може бу­ти укладена тільки в таких ситуаціях: угода з відпрацювання питання повернення кредиту поліп­шує можливість погашення основної суми кредиту; надходження від реалізації забезпечення кредиту виявляю­ться недостатніми для погашення суми кредиту і сплати процен­тів по ньому; позичальник припиняє виплачувати проценти й основну суму боргу внаслідок надзвичайних обставин, що ним не могли бути передбачені; позичальник веде свої справи так, що це створює реальні можливості для відновлення його фінансової стабільності; погашення кредиту за допомогою реалізації виробничих активів позичальника порушить його виробничу здатність і мож­ливість погашення кредиту; банк вважає, що угода по відпрацюванню питання повер­нення кредиту приведе до погашення кредиту і сплати процентів по ньому. Банк може скасувати своє рішення по такій спільній угоді і повернутися до умов первісного кредитного договору, якщо: документація та обставини, на яких ґрунтується угода, є фальшивими; умови угоди не виконуються позичальником; активи позичальника реалізовані без узгодження з банком; позичальник здійснює юридичні зміни статусу власності підприємства без узгодження з банком; має місце реалізація застави іншими кредиторами, що по­слаблює шанси повернення кредиту; у погоджений термін не почалося погашення заборгованос­ті, чим порушується підписана угода; не надається достовірна або надається суперечлива інфор­мація про діяльність позичальника.