
- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
- •3. Умови кредитування (із врахуванням дотримання нормативних вимог).
- •4. Зміст кредитної заявки та її аналіз.
- •5. Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника.
- •6. Джерела повернення позичок.
- •7. Форми забезпечення повернення банківських позичок (застава, заклад, іпотека, порука, цесія, гарантія, страхування).
- •8. Зміст договору про заставу.
- •9. Заставне право банку та спосіб його реалізації.
- •10. Оцінка доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •11. Бізнес-план на здійснення заходу, під який запитується кредит.
- •12. Участь власних коштів при фінансуванні об’єкта, що кредитується.
- •13. Оцінка можливостей повернення позички за рахунок цільових джерел.
- •14. Кредитна документація позичальника.
- •15. Кредитна історія позичальника.
- •16. Зміст кредитного договору та порядок його укладання.
- •17. Банківські ризики та їх характеристика.
- •18. Захист від ризиків та елементи управління ними.
- •19. Поняття ризик-менеджменту кб.
- •20. Організаційна структура з управління банківськими ризиками.
- •21. Характеристика підрозділу з ризик-менеджменту кб.
- •22. Кредитний ризик: сутність та методи мінімізації.
- •23. Система управління кредитним ризиком кб.
- •24. Критерії оцінки кредитного ризику.
- •25. Оцінка і управління кредитним ризиком.
- •26. Портфельний кредитний ризик і методи його визначення.
- •27. Нормативи кредитного ризику для кб.
- •28. Визначення рейтингу кредиту за допомогою системи балів та фінансових коефіцієнтів.
- •29. Кредитна політика банку, її зміст, елементи і параметри.
- •30. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника та основні джерела інформації для її визначення (юр. Та фіз., банки)
- •31. Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.
- •32. Показники, що характеризують фінансову стійкість позичальника.
- •33. Показники, що характеризують достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.
- •34. Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.
- •35. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.
- •36. Показники рентабельності роботи позичальника.
- •37. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінка і прогнозування.
- •38. Зміст і аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
- •39. Класифікація активів позичальника за ступенем ризику.
- •40. Класифікація пасивів позичальника за ступенем ризику.
- •41. Оцінка ліквідності балансу позичальника.
- •42. Оцінка ризику кредитної угоди.
- •43. Оцінка вартості кредитної послуги.
- •44. Класифікація кредитів кб.
- •45. Особливості кредитування малого і середнього бізнесу.
- •46. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку у сфері мікрокредитування.
- •47. Діяльність Німецько-Українського фонду у сфері мікрокредитування.
- •48. Характеристика іпотечного кредитування в Україні.
- •49. Споживчий кредит та його особливості.
- •50. Особливості лізингового кредиту.
- •51. Міжбанківський кредит: поняття, цілі, механізм здійснення.
- •52. Вексельний кредит: види, механізм здійснення.
- •53. Механізм форфейтингової операції.
- •54. Факторинг: цілі, види, механізм здійснення.
- •55. Методи надання і способи повернення кредиту.
- •56. Форми позичкових рахунків і режим їх дій.
- •57. Характер і спосіб стягнення процентів.
- •58. Диференціація позичкового процента.
- •59. Етапи процесу банківського кредитування.
- •60. Структурування позички.
- •61. Порядок документального оформлення кредиту в кб.
- •62. Кредитний портфель кб, його структура і аналіз.
- •63. Критерії класифікації кредитних операцій.
- •64. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
- •65. Оцінка якості обслуговування кредитного боргу.
- •66. Класифікація кредитного портфеля кб за ступенем ризику.
- •67. Класифікація кредитних операцій за врахованими векселями.
- •68. Класифікація кредитних операцій за факторингом, аввалем, гарантіями та поруками.
- •69. Суть проблемних позичок та причини їх виникнення.
- •70. Організація роботи кб, пов’язана з погашенням проблемних кредитів.
- •71. Заходи впливу на скорочення проблемних кредитів.
- •72. Банківський контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту клієнтом.
- •73. Аналіз складу кредитного портфелю банку й оцінка його якості.
- •74. Чистий кредитний ризик.
- •75. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.
- •76. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.
- •77. Джерела формування резерву під кредитні ризики.
- •78. Особливості кредитування апк
- •79. Принципи банківського кредитування та їх характеристика.
- •80. Класифікація кредитного портфеля за методикою нбу. Оптимальна структура кредитного портфеля кб
- •81. Позичковий процент, його диференціація та фактори, що впливають на його рівень.
- •82. Зміст Положення «Про кредитування», як основного внутрішньобанківського документа у сфері кредитування.
- •83. Визначення кредитної політики банку: обережна, помірна, агресивна.
- •84. Робота структурних підрозділів по видачі позики. Функції кредитного комітету кб.
- •85. Інструменти забезпечення повернення позички.
- •86. Диференціація кредитних операцій за ступенем ризику.
- •87. Вказати чинники, які впливають на структуру і ступінь кредитного ризику кб.
- •88. Контроль кб за ходом погашення позики. Механізм переводу позички у розряд « Спеціальний контроль».
- •89. Етапи управління кредитним ризиком.
- •90. Класифікація кредитних операцій за станом обслуговування боргу позичальників.
- •91. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •92. Назвати умови кредитування клієнтів кб.
- •93. Механізм здійснення контролю за ходом погашення кредиту.
- •94. Зміст Правил надання кб інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту ( Постанова нбу № 168 від 10.05.07).
- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
70. Організація роботи кб, пов’язана з погашенням проблемних кредитів.
Банк контролює своєчасність виплати % за кредит та своєчасність погашення основного боргу. За прострочення платежів по осн боргу і % банк підвищує % ставку та стягує пеню в розмірах, передбачених кредитною угодою. Якщо і після попередження позичальника про вжиття входів щодо погашення боргу банку позичка не погашається, банк вживає заходів претензійно-позовного характеру. Це:реалізація застави; вимоги до гаранту та інше.
Якщо кредит використовується не за цільовим призначенням, банк може підвищити % ставку за кредит Якщо спостерігається затримка у наданні клієнтом зв до банку або надання недостовірної звітності, банк застосовує санкції, після попереднього повідомлення позичальника банк призупиняє надання кредиту до наведення порядку в обліку та звітності.
Якщо позичальник систематично не виконує зобов'язань щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди, банк може звернутися у передбаченому законом порядку із заявою про порушення справи про банкрутство.
Якщо позичальник % за кредит сплачує банку своєчасно, але допускає затримку сплати основного боргу, то згідно з клопотанням позичальника банк може продовжити строк користування кредитом до 90 днів, проте з урахуванням пролонгації строк кредиту не повинен виходити за межі користування ним.
Крім вищенаведеного інтенсивна робота банку з проблемними кредитами полягає у застосуванні таких заходів впливу на їх скорочення як: санація; призначення тимчасової адміністрації за участю працівників банку.
З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати такі форми, як переуступлення права вимоги та переведення боргу. Переуступлення прав вимоги оформляється письмовою угодою з повідомленням про це боржника. Переведення боргу оформляється письмовою угодою між первинним боржником та новим боржником. Укладення угоди про переведення боргу можливе тільки за згодою комерційного банку, який видав позику первинному боржнику.
Сек'юритизація кредитів (дрібні, неліквідні кредити ідентичні за характером, строками і дохідністю об'єднуються в один пакет. На їх основі випускаються ЦП, які продаються кінцевим інвесторам. У результаті сек'юритизації право отримання боргу і % по виданих кредитах переходить до власника ЦП).
Реструктуризація банківських активів шляхом зменшення кредитного портфеля і збільшення інвестиційного.
У процесі роботи з проблемними кредитами банк може застосовувати два основні методи управління: реабілітацію чи ліквідацію. Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації - повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника. І
Банк може зберігати кредит у статусі «Спеціальний контроль» упродовж 10 днів. Якщо після закінчення зазначеного терміну проблема не усунута, однак є підстави очікувати повернення кредиту, то кредит класифікується як проблемний і провадиться робота щодо його повернення, якщо ж таких підстав немає, то кредит варто класифікувати як безнадійний і вживати заходи щодо закриття заборгованості.
Діяльність підрозділу по роботі з проблемними активами доцільно розділити на два напрямки:
— підрозділ інтенсивного піклування здійснює повний моніторинг проблемних кредитів, а також розробляє і здійснює програми погашення кредитів;
— підрозділ реалізації боргових зобов'язані, здійснює заходи, пов'язані з реалізацією застави й/чи інших актиній позичальника.
При визнанні кредиту проблемним або безнадійним кредитна справа боржника передається до підрозділу по роботі з проблемними активами. Співробітник підрозділу приймає кредитну справу, на підставі якої відкривається спостережна справа.
Якщо банк зацікавлений у створенні можливості для повернення кредиту, він підписує спільну угоду з погашення кредиту.
Угода з відпрацьовування питання повернення кредиту
вимагає прийняття одного чи кількох із названих заходів: нерентабельні види діяльності повинні бути припинені; ніякого нового інвестування в устаткування і будівлі; скорочення заробітної плати, включаючи виплачувану власникам; скорочення числа робочих місць; присутність представника банку в Раді директорів підприємства; розробка нового графіка погашення кредиту, розрахованого на більш тривалий період; конверсія кредиту, тобто консолідація процентів і основних сум по одному чи кільком кредитах та розробка нового графіка погашення процентів і сум кредиту з новими процентними ставками; анулювання штрафних санкцій за простроченими кредитами; дозвіл позичальнику реалізувати закладене майно (частково чи цілком), за умови направлення коштів від реалізації на погашення боргу; розробка схем д-ті позичальника із залученням у дані схеми інших юридичних організацій, зацікавлених у співробітництві, або тих, що беруть участь у виробничому циклі, однією з ланок якого є позичальник.
Угода з відпрацювання питання повернення кредиту може бути укладена тільки в таких ситуаціях: угода з відпрацювання питання повернення кредиту поліпшує можливість погашення основної суми кредиту; надходження від реалізації забезпечення кредиту виявляються недостатніми для погашення суми кредиту і сплати процентів по ньому; позичальник припиняє виплачувати проценти й основну суму боргу внаслідок надзвичайних обставин, що ним не могли бути передбачені; позичальник веде свої справи так, що це створює реальні можливості для відновлення його фінансової стабільності; погашення кредиту за допомогою реалізації виробничих активів позичальника порушить його виробничу здатність і можливість погашення кредиту; банк вважає, що угода по відпрацюванню питання повернення кредиту приведе до погашення кредиту і сплати процентів по ньому. Банк може скасувати своє рішення по такій спільній угоді і повернутися до умов первісного кредитного договору, якщо: документація та обставини, на яких ґрунтується угода, є фальшивими; умови угоди не виконуються позичальником; активи позичальника реалізовані без узгодження з банком; позичальник здійснює юридичні зміни статусу власності підприємства без узгодження з банком; має місце реалізація застави іншими кредиторами, що послаблює шанси повернення кредиту; у погоджений термін не почалося погашення заборгованості, чим порушується підписана угода; не надається достовірна або надається суперечлива інформація про діяльність позичальника.