Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

PrIS

.pdf
Скачиваний:
45
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
7.24 Mб
Скачать

201

Рис. 12.1. ER-діаграма. Рівень сутностей.

202

Рис. 12.2. ER-діаграма. Рівень атрибутів.

203

12.1.3. DF-діаграми системи аналізу наукових досліджень

Для побудови діаграми потоків даних системи використовується

CASE-засіб AllFusion BPwin Process Modeler r7.2.

На контекстній діаграмі (рис. 12.3) показано зовнішні зв’язки інтелектуальної системи аналізу наукових досліджень. Основну масу своєї інформації система бере з інформаційних систем електронних бібліотек, бібліотек та наукових організацій.

На рис. 12.4 - 12.5 показано підсистеми і бізнес-процеси системи. Для цього здійснено декомпозицію потоків даних.

Рис. 12.3. Контекстна діаграма потоків даних інтелектуальної системи аналізу наукових досліджень.

Рис. 12.4. Діаграма потоків даних інтелектуальної системи аналізу наукових досліджень.

204

Рис. 12.5. Декомпозиція блоку "Збір і первинна обробка інформації про наукове дослідження".

Рис. 12.6. Декомпозиція блоку "Формування метаданих про наукове дослідження".

Рис. 12.7. Декомпозиція блоку "Підготовка звітів".

205

Рис. 12.8. Декомпозиція блоку "Опрацювання запитів".

12.2. Системний аналіз біржі праці

12.2.1. Дерево цілей

На рис. 12.9 наведений варіант побудови дерева цілей для задачі автоматизації біржі праці (консалтинґової фірми).

Вершиною дерева є кінцева мета – створення системи для автоматизації біржі праці. Ця мета ділиться на ряд підцілей, що утворюють у нашому випадку три рівні ієрархії дерева цілей. Реалізація підцілей вищого рівня ґрунтується на реалізації підцілей нижніх рівнів.

Перша підціль цього рівня ієрархії – це “Аналіз шляхів планування системи”. Мета цієї гілки — спланувати структуру системи, визначити основні напрями розвитку та мету розроблення, визначити необхідне устаткування для робочих місць.

Друга підціль вказаного рівня – “Аналіз апаратного вирішення”. Мета – спланувати структуру мережі, вибрати апаратне забезпечення та прикладне програмне забезпечення для створюваної системи.

Третя підціль цього рівня – “Аналіз та розроблення програмного забезпечення”. За мету ставиться визначання програмного забезпечення, на базі якого буде створена система та середовище, під яким вона буде працювати, а також технічне рішення (реалізація).

206

Створення інтелектуальної системи автоматизації біржі праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Планування

системи

 

 

 

 

 

 

 

Мережеве

 

 

вирішення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вибір та

розробка

програмного

забезпечення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Системний

аналіз

 

 

Вибір

мережевого

вирішення

 

Вибір

клієнтської

частини

 

 

Вибір

серверного

вирішення

 

Вибір

системного

ПЗ

 

 

Вибір

прикладного

ПЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Побудова

моделі

системи "як повинно бути"

Створення

інформаційної бази для об'єктів

інформатизації

Вибір

мережної

архітектури

 

Технічні

пристрої

 

Вибір

сервісів

 

Вибір

операційної

системи

 

Вибір

СУБД

 

Вибір

програмного

забезпечення

для розробки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 12.9 Дерево цілей для створення системи автоматизації консалтинґової фірми.

Гілка дерева “Аналіз баз даних”. Метою цієї задачі є розбиття на простіші підзадачі для того, щоб підвищити ступінь обгрунтованості рішення, дослідження властивостей і відношень між об’єктами системи, а головне — це прийняття рішень, в результаті яких одержуємо необхідну нам структуру ситеми.

Цей підхід включає побудову дерева цілей, аналіз і розвиток проблеми, визначення об’єктів, визначення рівнів ієрархії, оцінення можливостей взаємодії з іншими системами, аналіз розвитку системи. Як результат цього рівня одержуємо модель системи за схемою “як має бути”(третій рівень ієрархії).

Гілка дерева “Аналіз мережевих рішень”. Тут аналізується структура мережі, визначається її топогологія та методи побудови. Здійснюється проектування мережі, яке відповідає вибору мережевої архітектури. Мережеве рішення складається зі специфікації активного та пасивного мережевого обладнання. Воно може складатися з декількох частин (наприклад, специфікації структурованої кабельної системи, мережевого рішення для приєднання до філіалу, мобільних користувачів, приєднання до Internet та ін.).

207

Гілка дерева “Аналіз технічного забезпечення”. Аналізуємо та вибираємо технічне забезпечення для серверного рішення та для клієнтської частини. При цьому враховуються вимоги до форми подання та обсягів інформації, задач, які розв’язує система.

Гілка дерева “Вибір системного програмного забезпечення”. Тут аналізуємо та вибираємо можливе системне програмне забезпечення для розроблення системи. Як результат цього на третьому рівні ієрархії конкретизуємо вибране, а саме: вибираємо операційну систему.

Гілка дерева “Вибір прикладного програмного забезпечення”. Тут аналізуємо та вибираємо можливе прикладне ПЗ для розроблення системи.

Гілка дерева “Розроблення програми” вказує структуру програми, зв’язок між основними модулями та способи обміну інформацією.

12.2.2. Опис об’єктів предметної області

Розглянемо формальний опис інформаційної моделі ПО „Біржа праці”.

Наведемо два варіанти її формального подання – "вузьку" модель релевантної тріади і "розширену" модель релевантної тріади.

М – об’єкти РОБОТОДАВЕЦЬ, РОБОТОШУКАЧ.

V – характеристики РОБОТОДАВЦЯ: організація, адреса, телефон, e-mail;

РОБОТОШУКАЧА: прізвище, ім’я, дата і місце народження, освіта, спеціальність, посада.

R – зв’язки між РОБОТОДАВЦЕМ і РОБОТОШУКАЧЕМ, які показують, які вакансії будуть запропоновані роботодавцем і чи надаються на ці вакансії роботошукачі.

"Вузька" модель релевантної тріади:

Mod1 (Працевлаштування громадян) =

< М = {РОБОТОДАВЕЦЬ, РОБОТОШУКАЧ}; V = Vрд Vрш; R = {R1,R2}>,

де Vрд = {Організація, Адреса, Телефон, E-mail},

Vрш = {Прізвище, Ім’я, Дата народження, Місце народження, Освіта, Спеціальність, Посада},

R1 = Вакансії, R2 = Резюме.

"Розширена" модель релевантної тріади:

Mod2 (Працевлаштування громадян) =

< М = {РОБОТОШУКАЧ, ОСВІТА, РОБОТОДАВЕЦЬ, ВАКАНСІЇ},

V = Vрш Vосвіти Vрд Vвакансії, R={R1,R2,R3} >,

де Vрш ={Прізвище, Ім’я, Дата народження, Місце народження, Освіта, Спеціальність, Посада },

208

Vосвіти = {Рівень_освіти, Знання_мов, Знання_комп’ютера}, Vрд = {Організація, Адреса, Телефон, E-mail},

Vвакансії={Вид_роботи, Місцезнаходження_роботи, Зарплатня, Перспективи_кар’єрного_росту, Робочий_день},

R1=Займання посади робото шукачем,

R2=Подання резюме робото шукачем,

R3=Надання вакансій роботодавцем.

Інфологічна Моd(ПО) – це формалізована модель ПО, яка містить вичерпну сукупність відомостей, необхідних для проектування ІБ такої ПО. Вона розглядається як результат проблемно-орієнтованого моделювання і одночасно як вихідна модель для точного відображення в комп'ютерному середовищі. На рис. 12.10. показано варіант організації ІБ у вигляді 2-х незалежних файлів, кожен з яких відображає один із 2-х об'єктів ПО.

РОБОТОДАВЕЦЬ: Код_вакансії Організація Адреса Телефон E-mail

РОБОТОШУКАЧ: Код_особи

Ім’я

Пріз-

Дата

Місце

народ-

народ

вище

 

 

 

ження

ження

 

 

 

 

Рис. 12.10. Організація ІБ у вигляді 2-х незалежних файлів.

Для логіко-семантичного опису ПО як релевантної тріади "об'єкти- властивості-зв'язки" використовують певний набір понять, в межах якого можна описати будь-які інформаційні структури, необхідні для відображення складових елементів тріади. Основними з них є:

інформаційні об'єкти (ІО);

атрибути ІО;

типи та екземпляри ІО;

ключі ІО;

інформаційні відношення (IB);

види ІВ;

типи IB.

Інформаційний об'єкт (ІО) – це інформаційне відображення деякого об'єкту ПО, інформація про якогомає подаватися в ІБ.

Інформаційний опис ІО задається у вигляді зафіксованого набору певних властивостей (характеристик) відповідного реального об'єкту. Так, об'єкти ПО “Біржа праці”: РОБОТОШУКАЧ, ОСВІТА, ЗНАННЯ_МОВ, ЗНАННЯ_КОМП’ЮТЕРА, ВАКАНСІЇ, РОБОТОДАВЕЦЬ можуть мати такий інформаційний опис:

РОБОТОШУКАЧ: (ідентифікаційний_номер, прізвище, ім’я, по батькові, дата_народження, спеціальність, посада_яку_займає, освіта);

209

ОСВІТА:

(ідентифікаційний_номер_роботошукач а, рівень_освіти);

ЗНАННЯ_МОВ:

(ідентифікаційний_номер_роботошукач а, мова_яку_знає);

ЗНАННЯ_КОМП’ЮТЕРА:

(ідентифікаційний_номер_роботошукач а, знання_комп._програм, типи).

Ці три інформаційні об'єкти (ІО) моделюють потенційного роботошукача. У них зберігається інформація про характеристики, мови та рівень володіння ними, освіту, володіння комп’ютерними програмами, відповідно.

ВАКАНСІЇ: (ідентифікаційний_номер, посада, організація, підписання_контракту, місце роботи, умови роботи, вимоги_до_працівника, можливість_кар’єрного_росту, заробітна_плата);

РОБОТОДАВЕЦЬ: (ідентифікаційний_номер, назва_організації, спеціалізованість, телефон, адреса, e-mail).

Ці два ІО моделюють потенційного роботодавця. У них зберігається інформація про посади, професії, рівні укладу, вимоги до професійних вмінь та якостей відповідно.

Отже, ІО є складовою одиницею інформації і утворюється набором логічно взаємозв'язаних атрибутів, що характеризують якісні і кількісні властивості відображуваного об'єкта ПО.

Тип ІО задасться присвоєною унікальною назвою сукупності об'єктів і набором імен атрибутів, що відображають зафіксовані ознаки.

Щоб із сукупності однорідних об'єктів ПО виділити деякий конкретний об'єкт (тобто ідентифікувати певний екземпляр ІО), необхідно надати відповідних конкретних значень всім атрибутам ІО. Проте, деякі атрибути володіють особливою властивістю: знаючи значення такого атрибута ІО можна однозначно визначити значення всіх решти атрибутів цього ІО. Це означає, що за значенням одного атрибута можна ідентифікувати весь екземпляр ІО загалом.

Ключові атрибути ІО прийнято підкреслювати:

РОБОТОШУКАЧ: (ідентифікаційний_номер, прізвище, ім’я, по батькові, дата_народження, спеціальність, посада_яку_займає, освіта);

ОСВІТА: (ідентифікаційний_номер_роботошукача, рівень_освіти);

(ідентифікаційний_номер, посада, організація, підписання_контракту, місце роботи, умови роботи, вимоги_до_працівника, можливість_кар’єрного_росту, заробітня_плата);
(ідентифікаційний_номер, назва_організації, спеціалізованість, телефон, адрес, e-mail).

210

ЗНАННЯ_МОВ: (ідентифікаційний_номер_роботошукача, мова_яку_знає);

ЗНАННЯ_КОМП’ЮТЕРА: (ідентифікаційний_номер_роботошукача, знання_комп._програм, типи).

Ці три інформаційні об'єкти (ІО) моделють потенційного роботошукача. У них зберігається інформація про характеристики, мови та рівень володіння ними, освіта, володіння комп. програмами, відповідно.

ВАКАНСІЇ:

РОБОТОДАВЕЦЬ:

12.2.3. Концептуальна модель

Зовнішніми сутностями системи біржі праці є праценаймачі (надалі вакансії) та працешукачі (надалі замовники).

Побудуємо контекстну діаграму предметної області засобами

Visio рис. 12.11).

 

1

 

1

Співставлен-

2

Вакансія

ня вимог

Замовник

Рис. 12.11 Контекстна діаграма.

Процес 1 «Співставлення вимог» розбивається на три основних процеси: 1.1. “Облік замовлень”, 1.2. “Облік вакансій”, 1.3. “Аналіз замовлень”, 1.4. “Перекваліфікація”.

У системі виділяються сховища даних: вакансії, замовники, класифікатори. У перших двох сховищах зберігається інформація, яка надходить із зовнішніх сутностей, а третє сховище містить дані, які призначаються для аналізу.

Вхідними потоками даних є резюме та заявки на вакансії від фірмроботодавців.

Вихідними потоками даних є реклама (розміщення резюме та вакансій для загального розгляду), множина замовлень-кандидатів та