PrIS
.pdf521
рівень стандартизації й уніфікації всіх використовуваних із цією метою позначень.
Розробивши модель і специфікувавши її мовою UML, розробник має всі підстави бути зрозумілим і фахово оціненим своїми колегами. При цьому можуть бути вилучені ситуації, коли той або інший розробник застосовує свою власну графічну нотацію для подання тих чи інших аспектів моделі, що практично призводить до її нерозуміння іншими фахівцями у випадку нетривіальності вихідної моделі.
Не менш важливий аспект застосування мови UML пов'язаний із професійною підготовкою відповідних фахівців. Мова йде про те, що знання різних наукових дисциплін характеризують різні аспекти реального світу. При цьому принципи системного аналізу дозволяють розглядати ті чи інші об'єкти як системи.
Таке розроблення моделі системи, спрямоване на рішення певних проблем, може зажадати застосування знань із різних дисциплін. Із цього погляду мова UML може бути використана не тільки для уніфікації подань цих знань, але, що не менш важливо, – для їхньої інтеґрації, спрямованої на підвищення адекватності багатомодельних подань складних систем.
Можливо згодом мова UML стане тим "есперанто", на якому зможуть спілкуватися математики, системні аналітики, фізики, програмісти, менеджери, економісти і фахівці інших професій, відображаючи свої професійні знання в уніфікованому вигляді. Адже, власне кажучи, кожний з фахівців оперує модельними поданнями у своїй області знань. І саме цей модельний аспект може бути специфікований засобами мови UML.
У зв'язку із цим значення мови UML істотно зростає, оскільки вона все більше набуває рис мови подання знань. При цьому наявність у мові UML образотворчих засобів для відображення структури і поведінки моделі дозволяє досягти адекватного подання декларативних і процедурних знань і, що не менш важливо, встановити між цими формами знань семантичну відповідність. Всі ці особливості мови UML дозволяють зробити висновок про те, що вона має дуже хороші перспективи вже в найближчому майбутньому.
522
Використана література
Вендров А. М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. - М: Финансы и статистика, 1998. – 176 с.
Кальянов Г.Н. Case - технологии. Консалтинг при автоматизации бизнес-процессов. - 15.е изд. М.: Горячая линия - Телеком, 2002. - 320 с.
Маклаков С.В. BPwin и ERwin. CASE-средства разработки информационных систем. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999 – 256с.
Кумсков М. Унифицированный язык моделирования UML и его поддержка в Rational Rose’98 – CASE-средстве визуального моделирования. (http://www.interface.ru)
Ерофеев А.А., Поляков А.О. Интеллектуальные системы управления. – СПб.: Изд-во СПбГТУ. 1999 – 264с.
Кирстен В., Ирингер М., Шульте П. Объектно-ориентированная разработка приложений в среде постреляционной СКБД CACHE. СПб: АОЗТ “СП. АРМ”, 2000.
Гессе С., Кирстен В. Введение в язык программирования М. – СПб: АОЗТ “СП. АРМ”, 1996 – 280с.
Кирстен В. От ANS MUMPS к ISO M. – СПб: СП. АРМ, 1995 –
277с.
Долженков А.Н. Справочное руководство по qWord. СПб: АОЗТ “СП. АРМ”, 1996, 65 с.
Кузнецов С. Д. Основы современных баз данных // Информационно-аналитические материалы Центра информационных технологий.(http://www.citforum.ru/index.html)
Смит А.Б. Реляционные, древовидные и объектно-ориентированные базы данных. // MSM-бюллетень.-1997. -№5. – с. 19-28.
Молоткова Н.В., Соколова С.В., Ткалич О.Б. Экономические расчеты для дипломных проектов по техническим специальностям. СПб.: СПбГТУ, 1996, 20 с.
Малаян К.Р., Семенов И.В. Безопасность жизнедеятельности. - СПб.: СПбГТУ, 1994, 116 с.
1.Калянов Г.Н. CASE: Структурный системный анализ. М., 1996.
2.Коллинз Г., Блэй Дж. Структурные методы разработки систем.-
М. ФиС, 1986.
3.Кантер Дж. Управленческие информационные системы.- М.: Радио и связь, 1982.
4.Гради Буч. Обьектно-ориентированное проектирование с примерами применения.- К.: Диалектика, 1992.
523
5. Полковникова Е. В., Полковников А. В. Планирование и управление проектом с использованием Time Line.- М.: Диалог-МИФИ, 1994.
6.Мальцев Н.Г., Мицук Н.В. Основы оптимального управления процессом автоматизированного проектирования.- М.: Эн.ат.изд., 1990.
7.Пиннингс И. и др. Новая технология и организационные структуры.- М.: Экономика, 1990.
8.Васкевич Д. Стратегии «клиент-сервер». - К.: Диалектика, 1996.
Фаулер М. UML в кратком изложени / М.Фаулер, К.Скотт. –
М.: Мир, 1999. – 340с.
Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++ / Гради Буч. – М.: Бином, 1998. – 560с.
Месарович М. Общая теория систем: Математические основы / М.Месарович, Я.Такахара. – М.: Мир, 1978. – 310с.
Пасічник В.В. Організація баз даних та знань / В.В.Пасічник, В.А.Резніченко. – Київ: BHV „ПИТЕР”, 2006. – 460с.
Крэг Ларман Применение UML 2.0 и шаблонов проектирования = Applying UML and Patterns : An Introduction to Object-Oriented Analysis and Design and Iterative Development. — 3-е изд. — М.: «Вильямс», 2006. — 736 с. — ISBN 0-13-148906-2
Джозеф Шмуллер Освой самостоятельно UML 2 за 24 часа.
Практическое руководство = Sams Teach Yourself UML in 24 Hours, Complete Starter Kit. — М.: «Вильямс», 2005. — 416 с. — ISBN 0- 672-32640-X
Грейди Буч, Джеймс Рамбо, Айвар Джекобсон Язык UML.
Руководство пользователя = The Unified Modeling Language user guide. — 2. — М., СПб.: «ДМК Пресс», «Питер», 2004. — 432 с. — ISBN 5-94074-260-2
Буч Г., Якобсон А., Рамбо Дж. UML. Классика CS. 2-е изд. /
Пер. с англ.; Под общей редакцией проф. С. Орлова — СПб.: Питер, 2006. — 736 с.