PrIS

191

Другим кроком опису системи керування компанії є побудова моделі організаційної структури. Для розв’язання цієї задачі Visio 2003 має шаблон Organization Chart, який дозволяє швидко створити ієрархічну діаграму посад і підрозділів компанії та визначити їх параметри.

У шаблоні Organization Chart є набір графічних елементів, що позначають види посад:

executive ─ керівник вищої ланки,

manager ─ керівник,

position ─ посада,

consultant ─ консультант,

vacancy ─ вільна вакансія,

assistant ─ помічник.

Якщо організаційна діаграма виходить великою і її складно розмістити на одному листі, то Visio 2003 дозволяє розбити організаційну діаграму на декілька сторінок. Коли створена верхня частина організаційної діаграми, її можна продовжити описувати на новій сторінці, починаючи з вибраного підрозділу. Елементи, що позначають той самий підрозділ на різних сторінках, синхронізуватимуться між собою при зміні назви і параметрів підрозділу.

Також Visio підтримує зворотне моделювання. Для цього використовується вікно, подане на рис. 11.19. Тут обирається СКБД, у якій створено необхідну базу даних.

193

Рис. 11.22. Результат зворотного моделювання.

Висновки

1.При створенні великомасштабних і складних ІС, реінжинірінґу бізнеспроцесів засобами САSЕ-технологій або їх елементами.

2.CASE-технологія забезпечує автоматичну верифікацію і контроль проекту на повноту і обґрунтованість на ранніх етапах розроблення, що істотно заощаджує час на етапі тестування.

3.BPwin підтримує три методології: IDEF0, DFD і IDEF3.

4.BPWin має також діаграми: дерева вузлів для показу сценаріїв, схеми організації.

5.ERWin підтримує стандарт IDEF1X.

6.У ERWin є можливість прямого та зворотного моделювання.

7.У Visio 2003 можна будувати IDEF0, DFD, ERD, здійснювати зворотне моделювання.

Контрольні запитання

1.Нотації, що підтримуються у BPWin.

2.Основні діаграми BPWin.

3.Особливості роботи у ERWin.

4.Нотації, що підтримуються у Visio 2003.

194

РОЗДІЛ 12. Приклади моделей структурного проектування

Структурне моделювання області наукових досліджень

Структурне моделювання області туристичного бізнесу

Урозділі описано структурний підхід до моделювання окремих предметних областей.

12.1. Системний аналіз області наукових досліджень

12.1.1. Аналіз предметної області

Наукове дослідження – це цілеспрямоване вивчення об’єкту чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку певного об’єкту (явища), формує нове знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує чи передбачає шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.

Наукове дослідження передбачає реалізацію таких етапів:

визначення проблеми і вибір теми дослідження;

формулювання провідних ідей і гіпотези;

розроблення загального плану пошукової роботи;

опрацювання літературних джерел з досліджуваної проблеми;

відбір методів науково-дослідної роботи;

вивчення досвіду та стану справ із питань, що вивчаються, на практиці;

розроблення теоретичних положень, методики експерименту, програми дослідження;

розроблення теоретичних положень;

дослідна робота, нагромадження емпіричних даних;

аналіз та узагальнення одержаних результатів, формулювання висновків;

літературне оформлення роботи;

195

впровадження результатів дослідження у практику, оцінення їх ефективності.

При детальнішому аналізі виділяють певні кроки наукового дослідження.

1.Вибір проблеми наукового дослідження:

ознайомлення з літературою;

ознайомлення з нормативними документами;

вивчення документації;

аналіз наукового досвіду.

2.Детальне ознайомлення з проблемою засобами літературних джерел:

складання бібліографії (картотеки літературних джерел);

виконання виписок із літературних джерел, конспектування тощо.

3.Уточнення теми і розроблення попереднього варіанту плану наукового дослідження:

обґрунтування вибору теми;

обґрунтування актуальності та новизни дослідження;

відбір методів дослідження;

формулювання мети та завдань дослідження;

визначення методів опрацювання результатів;

складання переліку досліджуваних питань;

розроблення календарного плану дослідження.

4.Побудова гіпотези.

5.Збирання матеріалу:

спостереження;

аналіз досвіду;

експеримент.

6.Зведення результатів дослідження:

групування результатів;

опрацювання матеріалів;

складання таблиць, діаграм.

7.Додаткове збирання матеріалу.

8.Аналіз результатів дослідження:

теоретичне опрацювання результатів;

інтерпретація результатів.

196

9.Складання розширеного плану наукового дослідження:

підготовка головних тез (вихідних позицій);

поділ роботи на розділи, параграфи;

складання списку використаних літературних джерел;

формулювання назв розділів, параграфів.

10.Літературне оформлення результатів дослідження:

підготовка тексту розділів;

корекція мови та стилю;

остаточне формулювання назв розділів, параграфів;

оформлення списку використаних літературних джерел.

11.Впровадження результатів дослідження у практику:

розроблення методичних рекомендацій, інструкцій;

підготовка статей, лекцій, доповідей.

12.Оцінення ефективності дослідження:

визначення актуальності та новизни;

наукова доказовість роботи;

обґрунтування можливостей впровадження результатів у практику.

Наукові дослідження класифікують за різними ознаками. Мета:

отримання нових знань;

застосування нових знань;

фундаментальні наукові дослідження;

прикладні наукові дослідження;

експериментальні розроблення. Результат:

теорія, метод, гіпотеза;

методика, алгоритм, технологія, пристрій, установка, прилад, механізм, речовина, матеріал, продукт, система (керування, регулювання, контролю, проектування, інформаційна),

програмний засіб, база даних і ін. Предмет дослідження:

пріоритетні напрями розвитку науки, технологій і техніки;

критичні технології.

Структура проблем, що розробляються:

тематичні;

комплексні. Рівень організації:

міжнародний;

197

державний;

відомчий;

науково-дослідна організація;

вищий навчальний заклад. Форма організації:

програма;

тема;

науково-дослідна (дослідно-конструкторська робота);

дисертаційна робота.

Склад учасників:

науковці;

викладачі;

аспіранти;

студенти.

Ефект від впровадження результатів:

теоретичний (науковий);

практичний;

освітній (підвищення класифікації учасників проекту,

вдосконалення освітньої і наукової діяльності, ін.). Характер фінансування:

бюджетний;

господарсько-договірний. Тривалість:

довготермінові (5 і > років);

середньотермінові (1,5 – 5 років);

короткотермінові (1-3 роки). Показники наукових досліджень: обсяг робіт:

продукти наукової (науково-технічної) діяльності;

наукова (науково-технічна) продукція; кількість (одиниці):

обсяг друкарських матеріалів (авторські (друкарські) листи);

ціна (грн.);

якість робіт:

ступінь відповідності меті проекту;

ступінь відповідності еталону;

ефект від впровадження результатів (теоретичний, практичний, освітній);

склад учасників:

категорія (науковці, викладачі, аспіранти, студенти);

кваліфікація (доктор, кандидат, без вченого ступеня);

терміни виконання (5 і більше років, 1,5 – 5 років, 1-3 роки);

198

рівень ризику (низький, середній, високий).

Наукова публікація - це доведення інформації до громадськості за допомогою преси, радіомовлення, телебачення; розміщення в різних виданнях (газетах, книгах, підручниках).

Головні функції публікацій:

оприлюднення результатів наукової роботи;

сприяння встановленню пріоритету автора при аналогічних за змістом наукових статтях;

свідчення про особистий внесок дослідника в розроблення наукової проблеми;

підтвердження достовірності основних результатів і висновків наукової роботи, її новизни та наукового рівня, оскільки після виходу в світ публікація стає об’єктом вивчення й оцінюється широкою науковою громадськістю;

підтвердження факту апробації та впровадження результатів і висновків дисертації;

відображення основного змісту, наукового рівня та новизни дослідження;

забезпечення первинною науковою інформацією суспільства, повідомлення про появу нового наукового знання, передання його у загальне користування.

Особливе значення мають наукові публікації, що вийшли друком у формі видань. Науковим вважається видання результатів теоретичних або емпіричних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам’яток культури, історичних документів, літературних текстів. Воно призначене для фахівців відповідної галузі та наукової роботи. Наукові видання можуть бути двох груп:

науково-дослідні;

джерелознавчі.

До науково-дослідних належать:

монографія (наукова праця, присвячена дослідженню однієї теми);

науковий реферат (автореферат) – коротке викладення автором змісту наукового дослідження, дисертаційної роботи перед поданням її до захисту;

інформативний реферат – коротке письмове викладення однієї наукової праці, що стисло висвітлює її зміст; він акцентує увагу на нових повідомленнях;

199

тези доповідей, а також матеріали наукової конференції (неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень);

збірники наукових праць (збірники матеріалів досліджень, наукових статей, виконаних у наукових установах, навчальних закладах).

Текстовий опис предметної області

Предметною областю (ПО) проектованої інформаційної системи є наукові дослідження. Основним видом опису наукових досліджень є наукові публікації. Наукові публікації можуть мати різний формат – статті, тези конференції, автореферати, дисертації, книги, звіти тощо.

Публікації описують результати дослідження. Результати можуть бути теоретичні і практичні. Результати досліджень описуються людською мовою у вигляді тексту. Вони також можуть містити різноманітні графічні і мультимедійні матеріали. Окрім того, оформлення результатів досліджень підлягає стандартизації і має визначену структуру.

Важливим є спосіб і місце публікації. Наприклад, за кордоном наукові журнали мають визначені рейтинґи, які визначають престиж публікації. В Україні важливим є визнання видання Вищою атестаційною комісією (ВАК). Для конференції важливим фактором є її статус – студентська, міжнародна тощо.

Дослідження виконуються науковцями в науково-дослідних закладах. Рівень закладу і статус науковців, результати інших їх досліджень також є важливими для аналізу наукових досліджень.

Найважливішим в дослідженні є галузь досліджень, тематика та зміст результату. Перших два пункти полегшують каталогізацію результатів. Зміст результату – контент публікації, який є особливо важливим для аналізу.

Зазвичай наукова публікація містить анотації на кількох мовах, кілька розділів, які описують сутнь досліду, і висновки, які описують отримані результати. При описуванні досліджень використовуються специфічні для галузі терміни і поняття, які описуються словниками галузей.

Сутності та зв’язки між ними

Головною сутністю проектованої системи є документ, який описує дослідження. Відповідно, таких документів може бути кілька типів. Дана система підтримуватиме наступні типи:

стаття;

науковий реферат (автореферат);

тези доповіді.

Проектована інформаційна система містить такі інформаційні об’єкти (сутності, ІО):

200

публікація – містить інформацію про місце публікації документу; ця сутність має такі атрибути – Назва, Дата, ISBN, УДК, Видавництво;

документ – наукова публікація; ця сутність містить такі атрибути – Тип публікації, Назва(Заголовок), УДК, Обсяг, Дата;

автор – дані про авторів публікації; ця сутність містить такі атрибути

– Прізвище, Ім’я, По Батькові, Місце праці; анотація – містить інформацію про мови, якими написані анотації до

документу; Ця сутність містить атрибут – Мова; розділ – дані про розділ документу; ця сутність містить такі атрибути

– Порядковий номер у документі, Назва; ресурс – інформація про графічний і табличний матеріал у документі;

ця сутність містить такі атрибути – Номер розділу, Тип, Назва, Номер, Формат;

літературне джерело – інформація про літературні джерела, використані в документі, та пов’язані документи.; ця сутність містить такі атрибути – Назва, Автори, Видавництво, Рік видання;

доповідь – інформація про доповідь для типу документу Тези доповіді; ця сутність містить такі атрибути – Назва заходу, Тип заходу, Дата, Місце проведення.

12.1.2. ER-діаграми системи аналізу наукових досліджень

Для побудови інформаційної моделі системи використовується

CASE-засіб AllFusion ERwin Data Modeler r7.2, який дає можливість на основі інфологічної моделі ІІС побудувати її даталогічну модель і створити БД в будь-якій СКБД. У нашому випадку для реалізації системи буде використано СКБД MS SQL Server 2005. Розроблення цієї ІІС ведеться в нотації IDEF1X (рис. 12.1., 12.2).