39. Поняття судового доказу. Засоби доказування.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Докази – окремий елемент засобу доказування, що містить інформацію про обставину справи, з існуванням якої особа пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків, а засіб доказування – це сукупність окремих доказів (елементів), які за цивільним процесуальним законодавством допустимі для доказування у конкретній справі.

Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників в процесі доказування можуть надавати найбільш повні і точні відомості про обставини справи, оскільки вони є суб’єктами або ж представниками суб’єктів спірних правовідносин, що розглядаються судом. Особливість засобу доказування полягає в тому, що сторони є заінтересованими у вирішенні (результаті) справи, тому їх пояснення, показання, як правило, містять одночасно фактичні обставини по справі, пояснення цих фактів, їх оцінку. Пояснення можуть бути трьох видів: твердження, визнання та заперечення.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Свідком є особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. Залежно від суб’єктів складння офіційні та неофіційні..

За формою письмові докази поділяють на прості та нотаріально посвідчені, що має значення для вирішення питання про допустимість засобів доказування у цивільних правочинах. За засобом і характером формування –оригінали та копії.

Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. До речових доказів закон також відносить магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи (ст.65 ЦПК).

Речові докази в судовій практиці у цивільних справах використовуються обмежено і в основному виступають як предмети спору.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

40. Поняття та класифікація доказів.

Відповідно до ст.57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В теорії цивільного процесуального права для кращого виявлення окремих особливостей доказів розроблено їх класифікацію.

За характером зв’язку доказів з фактами, які підлягають встановленню, докази поділяються на прямі та непрямі.

Прямі докази дозволяють зробити однозначний висновок про наявність чи відсутність фактів, які підлягають доказуванню. Непрямі докази, на відміну від прямих, не мають безпосереднього зв’язку із шуканим фактом, тому дозволяють лише припустити про його наявність чи відсутність, а не дати однозначної відповіді.

За процесом формування даних про факти докази класифікуються на первинні та похідні (вторинні).

Первинні (першоджерела, безпосередні) формуються під безпосереднім впливом фактів, які підлягають встановленню, надходять від безпосереднього носія інформації. Похідні (опосередковані, копії) лише відтворюють (копіюють) дані, одержані від інших джерел, тобто формуються під впливом опосередкованих джерел.

В науці обгрунтовується також третя підстава для класифікації доказів – за джерелами, за допомогою яких суд їх одержує, - на особисті та речові.

До особистих доказів відносять пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, висновки експертизи. До речових належать ті докази, зміст яких міститься у певних об’єктах матеріального світу, котрі подаються до суду, тобто носієм доказової інформації є особа.