28. Правонаступництво в цивільному процесі. Порядок і підстави заміни сторони.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Підставами процесуального правонаступництва є:

- смерть фізичної особи при правовідносинах, в яких допускається правонаступництво;

- реорганізація юридичної особи;

- уступка вимоги, перевід боргу;

- інші форми переходу прав та обов’язків від однієї особи до іншої.

Для настання процесуального правонаступництва правонаступник (особа, яка бажає вступити в процес) має довести судові своє право на зайняття процесуального становища суб’єкта, якого він заміняє. Доказом можуть бути рішення суду, статут, свідоцтво про право на спадщину, інші документи, які підтверджують перехід права та обов’язків у матеріальних правовідносинах, що є предметом судового розгляду.

Правонаступник набуває весь обсяг процесуальних прав та обов’язків, які мав його попередник. Також для нього є обов’язковими усі дії, які вчинені у цивільному процесі до його вступу (зміна предмета та підстави позову, відмова від частини позовних вимог тощо) (ст.37 ЦПК) Тобто до процесуальних правонаступників переходять усі нездійсненні й нереалізовані права попередника на момент вступу до справи і, виходячи з дії принципу диспозитивності, вони можуть вільно ними розпоряджатися. ст.37 ЦПК)

29. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги. Їх права та обов’язки.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору – це треті особи, які вступають у справу шляхом пред’явлення позову до однієї чи двох сторін з метою захисту особистих суб’єктивних матеріальних прав, свобод, охоронюваних законом інтересів.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.

Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризуються такими ознаками:

- вони вступають у процес, що розпочався;

- вступають у процес до закінчення судового розгляду;

- є суб’єктами спірних матеріальних правовідносин;

- вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;

- втручаються у спір між сторонами, що вже виник;

- їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;

- заявляють самостійні вимоги, на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);

- відстоюють у процесі свої інтереси, отже, їхня юридична заінтересованість має особистий характер;

- вступають у справу, пред’явивши позов до однієї або до обох сторін.

За процесуальним становищем треті особи, які заявляють самостійні вимоги, користуються усіма правами і мають усі обов’язки позивача, але з тією відмінністю, що в інтересах позивача порушується справа у суді, третя ж особа вступає у вже порушену справу, тому об’єднати цих осіб поняттям «позивач» було б неправильним. Участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, не породжує співучасті із стороною, оскільки, як правило, їхні інтереси мають взаємовиключний характер. Третя особа посідає окреме процесуальне становище у процесі.(ст.34 ЦПК)