- •1. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій. Конституційне право на судовий захист
- •3. Поняття цивільного процесуального права, предмет його регулювання.
- •5. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •6,7. Система принципів цивільного процесуального права.
- •9. Мова якою ведеться судочинство – констит.Й принцип цивільного процесу.
- •11. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ.
- •12. Принцип змагальності в цивільному процесі.
- •13. Принцип диспозитивності в цивільному процесі.
- •14. Поняття цивільних процесуальних правовідносин. Елементи процесуальних правовідносин.
- •15. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •16. Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин.
- •17. Особи які беруть участь у справах. Їх права і обов’язки.
- •18. Цивільна процесуальна дієздатність.
- •19. Цивільна процесуальна правоздатність.
- •22. Територіальна підсудність та її види.
- •23. Види судів
- •24. Поняття та види сторін у цивільному процесі. Їх права і обов’язки.
- •25. Характерні риси сторін. Ознаки сторін. Процесуальні права і обов’язки.
- •26. Процесуальна співучасть. Підстави та види співучасті.
- •27. Умови і порядок заміни неналежної сторони. Наслідки заміни неналежної сторони.
- •28. Правонаступництво в цивільному процесі. Порядок і підстави заміни сторони.
- •29. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги. Їх права та обов’язки.
- •30. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
- •31. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- •32. Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі.
- •33. Поняття та види представництва в суді.
- •34,35. Особи, які сприяють розгляду справи
- •36. Поняття і значення процесуальних строків. Види процесуальних строків.
- •37. Судовий збір.
- •38. Судові витрати пов’язані з розглядом справи. Розподіл судових витрат.
- •39. Поняття судового доказу. Засоби доказування.
- •40. Поняття та класифікація доказів.
- •41. Доказування: мета, порядок, наслідки.
- •42. Предмет доказування поняття, склад.
- •43. Розподіл обов’язків з доказування
- •44. Факти, яких не потрібно доказувати.
- •45. Судове дослідження доказів
- •46. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •47. Пояснення сторін. Визнання і його види.
- •48. Показання свідків.
- •49. Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів. Засоби забезпечення.
- •50. Цивільні процесуальні норми, їх структура. Дія в часі і просторі.
- •§ 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
- •51. Поняття позову. Елементи позову.
- •52. Види позовів.
- •53. Захист інтересів відповідача. Зустрічний позов.
- •54. Порядок пред’явлення позову. Правові наслідки пред’явлення позову.
- •55. Мирова угода.
- •56. Забезпечення позову. Підстави, порядок і способи забезпечення.
- •58. Право на позов. Умови реалізації права на позов.
- •57. Пред’явлення позову
- •59. Позовна заява та її реквізити. Наслідки недотримання реквізитів.
- •60. Підстави, порядок та правові наслідки відмови у відкритті провадження у справі.
- •61. Попереднє судове засідання.
- •62. Підготовча частина судового засідання. Підстави і порядок відводу суддів.
- •63. Судові дебати. Порядок проведення і значення.
- •64. Відкладення розгляду справи: поняття, підстави.
- •65. Зупинення провадження у справі.
- •66. Закриття провадження по справі.
- •67. Залишення заяви без розгляду.
- •68. Фіксування судового засідання.
- •69. Поняття, суть та значення рішення суду.
- •70. Зміст (складові частини) судового рішення.
- •71. Порядок постановлення судового рішення.
- •72. Законна сила судового рішення. Правові наслідки вступу рішення в законну силу.
- •73. Додаткове рішення. Умови і порядок його постановлення.
- •74. Види ухвал суду першої інстанції.
- •75. Порядок апеляційного оскарження.
- •76. Зміст і значення окремих ухвал.
- •77. Наказне провадження
- •78. Суть і значення окремого провадження
- •79. Визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним.
- •80. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •81. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголош її померлою
- •82. Розгляд судами справ про усиновлення.
- •83. Судове встановлення фактів, які мають юридичне значення.
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
- •86. Розгляд судових справ щодо безхазяйної нерухомої речі та про визнання спадщини відумерлою
- •87. Провадження у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •88. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації
- •89 Суть і завдання інституту Апеляційного провадження. Строк оскарження. Суб’єкт, об’єкт.
- •90. Право на апеляційне оскарження. Строки, порядок звернення.
- •91. Зміст апеляційної скарги і апеляційного подання. Наслідки недотримання реквізитів касаційної, апеляційної скарги, подання.
- •92. Порядок розгляду справ в апеляційній інстанції.
- •93. Повноваження апеляційного суду.
- •94. Постанови суду апеляційної інстанції та порядок їх ухвалення.
- •95. Ухвала суду другої інстанції. Види ухвал.
- •96. Право касаційного оскарження. Строки та порядок кас.Оскарження.
- •97. Право касаційного оскарження. Суб’єкти права оскарження та об’єкти оскарження. Строк оскарження, форма і зміст касаційної скарги.
- •98. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції та його повноваження.
- •99. Підстави для скасування ухвал та рішень судів (місцевого та апеляційного) в касаційному порядку.
- •100. Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд справ в зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •101 Судовий контроль та порядок оскарження судових рішень за винятковими обставинами. Провадження у справах за винят. Обставинами
- •102. Провадження за винятковими обставинами
- •103. Негайне виконання судових рішень. Поняття і види.
- •104. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •105. Поворот виконання скасованого рішення.
- •106. Порядоки вирішення справ про поворот виконання
- •107. Судові органи касаційної інстанції. Порядок і підстави визначення суду касаційної інстанції.
- •108. Третейський розгляд цивільно-правових спорів між громадянами
- •109. Загальні правила виконавчого провадження.
- •110. Звернення стягнення на майно боржника
- •111. Органи примусового виконання рішення. Виконавчі документи.
- •112. Підстави примусового виконання. Виконавчі документи.
- •113. Сторони у виконавчому провадженні. Їх права і обов’язки.
26. Процесуальна співучасть. Підстави та види співучасті.
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Під процесуальною співучастю слід розуміти обумовлену нормами матеріального права множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі в силу наявності спільного права чи спільного обов’язку (ст.32 ЦПК). Від співучасті слід відрізняти об’єднання позовів судом, за якого суб’єктивні права та обов’язки не залежать один від одного, а множинність утворюється на розсуд суду (судді) з метою процесуальної економії.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність.
Співучасть за формою можна розділити на такі види:
1) активна співучасть (кілька співпозивачів проти одного відповідача).
2) пасивна співучасть (один позивач проти декількох співвідповідачів).
3) змішана співучасть (кілька співпозивачів проти кількох співвідповідачів).
Особливістю активної процесуальної співучасті є те, що вона, як правило, можлива тільки з ініціативи співпозивачів. Співпозивачі не можуть притягатися до справи без врахування їх думки оскільки це суперечитиме принципу диспозитивності.
Особливістю пасивної співучасті є те, що вона можлива як з ініціативи позивача, так і з ініціативи суду, який може притягнути особу як співвідповідача для участі у справі.
За ступенем обов’язковості співучасть може бути обов’язковою (необхідною) або факультативною (можливою, допустимою).
Обов’язкова співучасть можлива, якщо характер спільних матеріальних правовідносин такий, що питання про права і обов’язки одного із суб’єктів неможливо вирішити без притягнення до справи інших суб’єктів цих відносин, має місце, зокрема, у справах про спільну власність, про спадкування, про виключення майна з опису, про захист честі і гідності, про право користуватися житловими приміщеннями, про виселення з житлового приміщення всіх, хто в ньому мешкає.
Факультативна співучасть виникає за розсудом суду. У цьому випадку справи співучасників можуть розглядатися окремо, що не впливає на законність і правильність рішення суду. Це, зокрема, право суду на об’єднання позовів у порядку ст.126 ЦПК. Факультативна процесуальна співучасть сприяє скороченню часу й витрат, пов’язаних з вирішенням справи.
27. Умови і порядок заміни неналежної сторони. Наслідки заміни неналежної сторони.
У ході розгляду справи може виявитися, що позов пред’явлено не тією особою, які належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто встановлено, що позивач не є уповноваженою чи відповідач не є правозобов’язаною особою, суб’єкта матеріальних правовідносин. У цьому випадку сторони можуть визнаватися неналежними.
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість без припинення провадження у справі здійснити заміну лише відповідача, якщо буде встановлено, що ця особа не несе обов’язку у справі. Його може бути замінено на особу, яка повинна відповідати за змістом матеріально-правової вимоги, що є предметом судового розгляду та вирішення. Цей інститут має назву заміни належного відповідача.
Встановивши під час розгляду справи, що позов пред’явлений не тією особою, які належить право вимоги, суд не може її замінити. Така справа може бути припинена шляхом закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або ухвалення рішення суду про відмову у задоволенні позову.
Заміна неналежного відповідача – це процесуальна дія суду, яка оформлена ухвалою, щодо виведення із цивільного процесу неналежного відповідача і допущення (залучення) належної сторони, не припиняючи розгляду справи.
Заміна неналежної сторони належною можлива тільки у суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.(ст.33 ЦПК)