1. Добір теми курсової роботи

Тематика курсових робіт визначається змістом навчальних курсів; розробляється і затверджується кафедрою.

Тема курсової роботи має становити інтерес для студента, бути пов’язаною з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду. Слід зауважити, що студент має право запропонувати свою тему курсової роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу доцільність її розробки.

2. Формулювання мети та основних завдань курсової роботи

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання курсової роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи; їх визначення пов’язане з назвами основних розділів.

3. Складання плану курсової роботи

На початку підготовки курсової роботи студенту необхідно ознайомитись зі змістом наукових публікацій за добраною темою і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником.

План курсової роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

Виконані розділи роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує.

4. Виклад матеріалу курсової роботи

Матеріал роботи студент повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки, висвітлити досягнуті успіхи, зазначити існуючі недоліки, а також висловити пропозиції щодо можливостей подальшого покращення діяльності об’єкта досліджень.

Ііі. Структура курсової роботи

Основна мета виконання курсової роботи — систематизацiя, закрiплення й поглиблення теоретичних та практичних знань з фаху, розвиток навичок творчої дiяльностi, визначення готовностi студента до самостiйної дослiдницької i практичної роботи.

Система курсових робіт готує базу для виконання студентами більш складного завдання – дипломного проектування.

Курсова робота повинна бути обсягом 35-40 сторінок друкованого тексту та містити наступні частини:

1. Титульний аркуш;

2. Реферат;

3. Зміст (план роботи з переліком початкових сторінок викладання того чи іншого розділу роботи);

4. Перелік умовних позначень;

5. Вступ (постановка проблеми). Тут потрібно коротко викласти про значення теми. Слід також охарактеризувати вивчені документальні та літературні джерела, закони, інструкції, накази;

6. Основна частина роботи (три розділи роботи);

7. Висновки (складаються з основних, важливих заключень, до яких прийшов студент на основі аналізу матеріалу);

8. Перелік посилань (назви книг по списку повинні бути приведені по мірі згадування у роботі. В законах, інструкціях та наказах вказати їх номер, дату затвердження на назву відомства, яке їх затвердило. Кількість літературних, нормативних та законодавчих джерел та літератури не може бути менш ніж 20).

9. Додатки (обсяг в залежностi вiд теми роботи).

Структурна схема курсової роботи наведена на рисунку 1.

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і містить дані, які подають у такій послідовності:

а) вимоги про назву міністерства і навчального закладу;

б) гриф допущення до захисту;

в) повна назва документа;

г) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

д) рік складання роботи.

Приклад оформлення титульних аркушів наведено у додатку А

Рисунок 1 - Структурна схема курсової роботи

Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи.

Реферат має бути розміщений безпосередньо після титульного аркушу курсової роботи, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити:

- відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків);

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати подану у роботі інформацію у такій послідовності:

- об'єкт дослідження;

- мета роботи;

- методи дослідження;

- результати та їх новизна;

- взаємозв'язок з іншими роботами;

- рекомендації щодо використання результатів роботи;

- економічна ефективність;

- значимість роботи та висновки.

Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті роботи, вміщують після тексту реферату.

Перелік ключових слів містить від 5 до 10 слів (словосполучень), надрукованих великими літрами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад складання реферату наведено в додатку Б.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: перелік умовних позначань, символів, одиниць, скорочень і термінів; передмову; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті роботи; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені. Приклад оформлення змісту наведено у додатку В.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Його складають з усіх прийнятих у роботі малопоширених умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, які і пояснюють у переліку.

Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті роботи наводять їх розшифровку.

Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – їх докладну розшифровку.

Якщо в курсовій роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому згадуванні.

Скорочення слiв у текстi, заголовках роздiлiв i пiдроздiлiв, таблиць, додаткiв i рисункiв не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспецiалiзованi скорочення i термiни, то їх необхiдно один раз розшифрувати в дужках пiсля першого використання в текстi, наприклад: СААКС (система автоматизованої атестації керівників та спеціалістів).

В курсовій роботі допускаються тільки прийняті скорочення слів (ТОВ, СНГ, ВАТ і ін.)

Вступ насамперед розкриває сутність і стан дослідження наукової проблематики роботи, після чого наводять її загальну характеристику, пiдкреслюють роль галузi, виробництва чи окремої групи управлінських засобів та ін. у розвитку економіки України у вiдповiдностi з обраною темою роботи. Також необхідно обґрунтувати актуальність теми дослідження. Тут можна посилатися на рiшення органiв влади чи уряду з даних питань, пiсля чого пiдкреслити роль управління у вирiшеннi поставлених завдань. Далі слід сформулювати мету, завдання курсової роботи, перелічити прийоми і методи дослідження, які були використані при написанні роботи. Вказується об’єкт та інформаційна база дослідження.

Основна частина розкриває суть роботи. Це викладання відомостей про предмет (об'єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати.

Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Якщо у роботі необхідно навести повні докази (наприклад, розрахунки, зразки документів) або подробиці дослідження, їх вміщують у додатках.

Основну частину викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Текст основної частини може поділятися тільки на пункти.

Огляд літератури з теми дослідження повинен дати системний виклад сучасних уявлень про предмет дослідження. У цьому розділі необхідно висвітлити стан вивченості цього питання за літературними джерелами, звертаючи особливу увагу на спірні положення, не розв’язані проблеми, навести різні точки зору на можливе вирішення цих проблем, проаналізувати їх і дати свою оцінку, викласти свою точку зору. До огляду літератури слід включати тільки ті матеріали, які мають безпосереднє відношення до теми роботи, обов’язково наводити посилання на використані джерела (відповідно до списку літератури, який подається в кінці роботи).

Якщо темою передбачається теоретичний роздiл, то в ньому розкривають економiко-управлінський змiст кадрових процесiв, їх класифiкацiю, оцiнку, складовi та iн. Подають рiзнi погляди авторiв на цi питання з посиланням на лiтературнi джерела.

Далi можна надати коротку органiзацiйно-економiчну характеристику підприємства, установи або організації, для якого розробляється робота. Крiм загальних даних про розмiщення підприємства на територiї району (областi), його розмiрiв, структури, обсягу виробництва та реалiзацiї, необхiдно бiльш детально розглянути показники планування та формування персоналу, методи управління персоналу, мотивацію і оцінку персоналу та ін., що є предметом вивчення. Коротко дають загальну характеристику стану кадрово-управлінської роботи на підприємстві.

Практична частина має в короткiй формi чiтко вiдобразити стан кадрово-управлінської роботи на підприємстві: документи, форми, методи, способи формування та використання кадрових ресурсів, контроль за їх зміною для досягнення економіко-управлінських цілей згідно з чинними законодавчими актами. У текстi зазначають усi вiдхилення та нововведення на підприємстві порiвняно з нормативними та iнструктивними положеннями. Тут же наводять або подають у додатку всi нетиповi форми документiв, форм чи розрахункiв, будують загальну схему органiзацiї даної дiлянки кадрової роботи на підприємстві.

В пiдроздiлi пропозицій і рекомендацій по удосконаленню кадрово-управлінської роботи подають пропозицiї вчених та практикiв (з посиланням на джерела), якi на думку автора полiпшать якiсть та оперативнiсть кадрово-управлінської роботи, дозволять знизити трудомiсткiсть та усунути її недолiки, зазначенi на початку практичної частини. Тут же слiд викласти особистi думки та пропозицiї щодо вдосконалення окремих складових кадрово-управлінської роботи. Рекомендується навести схему органiзацiї управління пiсля внесення до нього змiн i пропозицiй.

Якщо дану дiлянку кадрово-управлінської роботи виконують без застосування засобiв механiзацiї чи автоматизацiї, то одним з основних напрямкiв удосконалення управління слiд вважати впровадження її автоматизацiї з застосуванням найновiших технiчних засобiв. Тут коротко описують технологiю перетворення кадрово-управлінської iнформацiї (чи її введення в ЕОМ) та дають характеристику рекомендованих комп’ютерних програм з управління персоналом.

Висновки і пропозицiї в лаконiчнiй формi мають дати загальну оцiнку рiвня кадрово-управлінської роботи в цiлому та на конкретнiй дiлянцi. Вiдзначити всi прогресивнi та рекомендованi нововведення: форми, системи, органiзацiю роботи, документи, i т. iн. Далi зазначають усi помiченi автором вади i вiдхилення вiд рекомендацiй та iнструкцiй. Далi коротко дають основнi пропозицiї, що дозволять усунути недолiки та покращати органiзацiю управління в цiлому чи окремих його частин, викладених у практичній частинi (вже без посилання на джерела). Пропозицiї мають бути конкретними для практичної роботи керiвникiв i спецiалiстiв підприємства.

Висновки, пропозиції і рекомендації вміщують безпосередньо після викладання суті роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого стану (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.

Текст висновків може поділятись на пункти.

У роботі на основі одержаних висновків можуть наводитись рекомендації.

Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки.

Текст рекомендацій може поділятись на пункти

В тексті курсової роботи бажано уникати складних і громіздких пропозицій. Не прийнято писати в роботі "я думаю", "я пропоную" і т.п. Висловлювати матеріал рекомендується від першої особи множини "на нашу думку".

Перелік посилань має включати всi лiтературнi джерела, матерiал яких було використано при пiдготовцi роботи.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування).

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84 Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання).

Приклад оформлення бібліографічного опису наведено у додатку Г.

Додатки можуть мiстити всi скопiйованi нетиповi та рекомендованi форми документiв, розрахунки, графiки, схеми та iнший допомiжний матерiал.

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікроафіші; проміжні математичні докази, формули, розрахунки, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.).

Виконана курсова робота здається на кафедру у вiдповiдностi з графiком навчального процесу, складеним деканатом факультету. Зареєстрована робота передається на рецензiю викладачевi кафедри, який в 10-денний строк дає рецензiю на неї з вказiвкою допуску до захисту чи направленням на доробку та попередньою оцiнкою.

Допущена до захисту робота передається студенту для ознайомлення з рецензiєю, усунення зауважень та пiдготовки до захисту. У встановлений кафедрою термiн необхiдно подати курсову роботу для захисту вдруге для визначення ступеню опанування студентом практики кадрово-управлінської роботи на вiдповiднiй дiлянцi та рiвнем теоретичних знань вiдповiдної теми курсу.

Курсову роботу студент захищає у присутності навчальної групи. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати 5 – 8 хвилин.

У доповіді необхідно:

• назвати тему курсової роботи, показати її актуальність та значущість;

• сформулювати основну мету і завдання дослідження;

• стисло розкрити зміст і структуру роботи;

• доповісти про результати роботи, зроблені висновки і внесені пропозиції.

Після доповіді студент відповідає на запитання викладачів. Під час захисту оцінюються: якість виконаної студентом курсової роботи, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізувати практичну діяльність організацій, логічно і аргументовано викладати думки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну точку зору.

Результат захисту курсової роботи визначають оцiнками: “вiдмiнно”, “добре”, “задовiльно”, “незадовiльно”.

При недопущеннi курсової роботи до захисту її, разом з рецензiєю передають студентовi для доопрацювання у вiдповiдностi зi зробленими зауваженнями. Пiсля доопрацювання робота повертають на кафедру для рецензування спеціальною комісією.

У випадках, коли захист курсової роботи оцiнено “незадовiльно”, комiсiя визначає, чи може студент подати для повторного захисту ту ж роботу чи мусить розробити нову тему.

Якщо курсову роботу не подано до захисту пiсля доробки у встановлений час чи одержано на захистi оцiнку “незадовiльно”, питання про допуск студента до повторного захисту вирiшує декан факультету.