23.6. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції

Нормами цивільного процесуального права передбачена можливість самостійного оскарження в апеляційному порядку не тільки рішень, а й ухвал суду першої інстанції.

359

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Згідно зі ст.291 ЦПК сторони чи інші особи, якщо вони брали участь у розгляді справи, мають право протягом п'ятнадцяти днів після оголошення ухвали суду першої інстанції подати до суду апеляційної інстанції скаргу на ухвалу, а прокурор, який брав участь у розгляді справи, -апеляційне подання у випадках, якщо постановлены ухвали перешкоджають подальшому руху справи; а також у випадках, передбачених ст.ст. 39, 81, 83, 89, 132, 136, 157, 213, 214, 215, 223, 347, 350, 351, 353, 354, 355, 421 ЦПК.

Заперечення проти ухвал, що не підлягають оскарженню, можна включити до апеляційної скарги або апеляційного подання на рішення суду.

Порядок внесення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора до апеляційного суду, визначений ст.294 ЦПК. Під час розгляду скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд всебічно і повно перевіряє за­конність ухвали на підставі матеріалів справи, досліджених судом першої інстанції, і на матеріалах, які представлені суду апеляційної інстанції.

При розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1. відхилити скаргу. Такі наслідки настають тоді, коли апеляційний суд встановить, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону;

2. скасувати ухвалу, передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо суд порушив процесуальний порядок його вирішення;

3. змінити ухвалу суду першої інстанції у разі правильного по суті вирішення, але при наявності помилкового засто­ сування норм ЦПК;

4. скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу з питання, яке вирішене судом першої інстанції з порушенням норм ЦПК.

Ухвала апеляційної інстанції, постановлена з приводу перевірки ухвали суду першої інстанції, набирає законної сили (чинності) негайно після її постановления.

360

Новий ЦПК практично не змінив вимог до рішень суду апеляційної інстанції. Він лише чітко розділив судове рішення на вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з указівкою, що повинно бути зазначене в кожній частині. У вступній частині ухвали апеляційного суду вказуються: час і місце ухвалення, найменування суду, прізвища й ініціали головуючого і суддів; прізвище й ініціали секретаря судового засідання, найменування справи і повні імена (найменування) осіб, що беруть участь у справі. Описова частина ухвали суду апеляційної інстанції містить у собі короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, що подали апеляційну скаргу; узагальнені доводи і заперечення інших осіб, що беруть участь у справі; установлені судом першої інстанції обставини. Мотивувальна частина вказує на мотиви, з яких виходив апеляційний суд при винесенні ухвали, і положення закону, якими він керувався. Резолютивна частина рішення містить висновок апеляційного суду, розподіл судових витрат, термін і порядок набуття законної сили визначення і його оскар­ження.

Зміст рішення суду апеляційної інстанції не особливо відрізняється від змісту ухвали, однак врахована специфіка саме судового рішення.

Судове рішення повинно включати в мотивувальній частині: мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і постановления нового рішення; установлені судом першої інстанції і не оскаржені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначених стосовно них правовідносин; чи були порушені і ким, невизнані або оскаржені права, воля або інтереси, за захистом яких особа звернулася в суд; закон, яким керувався апеля­ційний суд при постанові нового рішення. У резолютивній частині повинні бути: висновок апеляційного суду про зміну або скасування рішення, задоволення позову або відмовлення в позові цілком або частково; висновок апеляційного суду по

361

Чорнооченко C.I.

суті позовних вимог; розподіл судових витрат; термін і порядок вступу рішення в законну силу.