- •Тема 5 (лекція 1) Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Суть стійкості роботи огд та норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •1.2 Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:
- •2. Організація і проведення дослідження стійкості роботи огд
- •3. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних вражаючих факторів
- •3.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі
- •3.2 Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху)
- •3.3 Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3.4 Оцінка стійкості роботи огд до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи огд
- •4.1 Основні напрямки діяльності огд
- •Декларування промислової безпеки
- •4.2.2 Ліцензування діяльності об'єкту підвищеної небезпеки
- •4.3.3 Страхування відповідальності за спричинену шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об'єкту
- •Висновок
- •Контрольні питання
1.2 Норми проектування інженерно-технічних заходів
цивільної оборони
З метою захисту населення і об’єктів господарювання розроблені та введені в дію норми проектування інженерно-технічних заходів ЦО для забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, якими повинні керуватися міністерства, відомства, організації, установи, підприємства під час проектування та будівництва міст і об’єктів на всій території країни.
Норми проектування інженерно-технічних заходів (ІТЗ) забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях - це нормативні документи, які включають комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях. Вони знайшли своє відображення в законах, державних стандартах, нормах і правилах, галузевих інструкціях.
Норми проектування ІТЗ призначені для забезпечення :
а) - захисту населення і зменшення втрат і руйнувань від стихійних лих, аварій і катастроф, а у воєнний час - від зброї масового ураження;
б)- підвищення стійкості роботи промисловості, енергетики, транспорту, зв’язку у надзвичайних ситуаціях;
в) - створення умов, які б сприяли успішному проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт у осередках уражень.
Інженерно - технічні заходи повинні здійснюватись:
- при будівництві нових будівель і споруд, підприємств промисловості, енергетики, транспорту і зв’язку;
- при проектуванні, плануванні та забудові нових житлових і промислових районів;
- при визначенні заходів щодо інженерного захисту в уже збудованих містах та на діючих об’єктах господарювання, оскільки вони будувались без врахування проектування інженерно- тнхнічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях.
Норми поширюються:
- на категорійовані міста та окремо розташовані об’єкти особливої важливості і першої категорії;
- на об’єкти, розташовані в категорійованих містах та території, що прилягає до цих міст;
-
на всю територію країни, в частині, що стосується захисту населення від радіоактивного зараження місцевості.
Згідно з законом “Про цивільну оборону України” Кабінет Мінстрів України в залежності від економічного, та оборонного значення розподіляє міста за групами (особлива, 1, 2 і 3 ), а підприємства - за категоріями (особливо важлива, 1 і П) щодо заходів цивільної оборони. Разом, зазначені міста і підприємиства називаються категорійованими.
Норми проектування Інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях включають наступні основні заходи, які повинні враховуватись від час планування та будівництва ОГД, будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж;
1. Розосередження всіх основних життєво важливих елементів промислового та міського господарства і розселення основних мас населення на великих площах, при цьому вирішальне значення повинні мати найбільш доцільна забудова населених пунктів та промислових об’єктів.
2. Дубльоване виконання важливих елементів життєвих систем ОГД в двох-трьох і більше видах, здатних в потрібний момент своїм виробничо-технічними можливостями замінити один одного.
3. Об’єднання комунікацій промислового та міського господарства в систему для безперебійного використання резервів у випадку руйнування одного з елементів будь- якої системи.
4. Безпосередній захист населення, робітників і службовців, які продовжують свою діяльність у надзвичайних ситуаціях.