- •1.Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук
- •2.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •3.Завдання науки "юридична деонтологія"
- •4.Сучасні підходи до викладання курсу
- •5.Юридична діяльність та професійна діяльність юристів.
- •Система юридичної діяльності
- •Система юридичної освіти в Україні
- •Суб'єкти освітньої діяльності
- •Види вищих закладів юридичної освіти.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Структура вищого закладу юридичної освіти.
- •Форми навчання.
- •. Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця з вищою освітою за спеціальністю "Правознавство"
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •1. Професіоналізм юридичної практичної діяльності.
- •2. Незалежність юридичної практичної діяльності.
- •3. Компетентність юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушення прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •5. Конфліктність юридичної практичної діяльності.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності
- •1. Процедури
- •2. Умови здійснення юридичної практичної діяльності.
- •Загальна характеристика юридичної практичної діяльності
- •3. Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності.
- •Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності
- •1. Набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій.
- •2. Набуття права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності.
- •3. Набуття професійних повноважень.
- •4. Припинення здійснення професійних повноважень.
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Суддівська діяльність
- •Прокурорська діяльність.
- •Адвокатська діяльність
- •Нотаріальна діяльність
- •Юридична консультативна діяльність
- •Причини професійної деформації співробітників правоохоронних органів
- •Фактори формування професійної свідомості та культури юриста
- •Етична культура юриста
- •Естетична культура юриста
- •Професійні та особисті якості юристів конкретних спеціальностей
- •Основні характеристики юридичних спеціальностей
- •Політична культура юриста
- •Загальні вимоги до юристів
- •Зовнішня культура юриста
- •Інформаційна культура юриста
Фактори формування професійної свідомості та культури юриста
У попередньому матеріалі нами вже було зазначено, що професійна культура та свідомість юристів багато в чому співпадає з поняттям правової культури, що обумовлено правовою сферою їх професійної діяльності. Однак, не слід ототожнювати ці поняття, тому що, наприклад, юристу для здійснення своїх професійних обов'язків необхідно не тільки знати та розуміти право, складати документи, а ще й вільно і красиво викладати свої думки, елегантно одягатися, знати історію, філософію, політику, ввічливо та уважно спілкуватися з громадянами... Тобто володіти більш значною системою духовних цінностей, які складають поняття загальної культури особи. У зв'язку з цим в структурі професійної культури юристів виділяють правову культуру, етичну, психологічну, моральну, естетичну, політичну та інші, в залежності від мети та конкретизації предмету дослідження.
Перед тим, як аналізувати фактори, що впливають на формування професійної свідомості і культури юриста, необхідно визначитись попередньо із тими завданнями, які постають перед ними в ході виховного процесу. Йдеться про наявність кінцевої мети — абстрактної моделі або теоретичної конструкції професійної свідомості юриста. Спробуємо сформулювати деякі положення та вимоги щодо такої моделі:
¨ у визначенні моделі професійної свідомості юристів фундаментальною основою та складовим елементом є логіко-нормативний блок, до якого належать обсяг та глибина правових знань, рівень юридичного мислення. Знання права становлять конкретну вимірювальну категорію, мають свою структуру та поділяються на фундаментальні, галузеві, первинні та вторинні, знання про діюче право та знання про окремі закономірності його функціонування;
¨ іншою складовою професійної свідомості, яка має психологічне походження, слід назвати високу повагу до права та глибоку переконаність у необхідності свідомого виконання його вимог, сприйняття права як найвищої соціальної цінності;
¨ установка на активну правомірну і професійно значущу поведінку, яка передбачає: готовність до виконання будь-якого професійного обов'язку, точне і неухильне застосування вимог правових норм, принциповість у боротьбі з правопорушеннями, прагнення до справедливості, визнання необхідності самовдосконалення та інші.
Ці складові елементи слід вважати визначальними, тому що вони відображають структурні блоки людської свідомості, мають свій зміст та виступають як характерні риси загальної моделі професійної свідомості юристів. Залежно від спеціалізації юридичної професії, ця модель може зазнавати певних змін з точки зору її змісту, але нам все ж таки уявляється можливим стверджувати про наявність системи загальних вимог щодо свідомості юристів, які і складають зміст запропонованої моделі.
Процес формування професійної свідомості та культури юристів відбувається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює свій вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому. Соціальне середовище за своєю структурою дуже складне явище, в якому крім суб'єктів слід розрізняти засоби, форми, методи, принципи діяльності, причинні зв'язки тощо. Тому доцільним буде розглянути названі фактори з точки зору їх суб'єктивного та об'єктивного впливу.
Серед факторів суб'єктивного порядку слід назвати правове виховання, яке здійснюється у різноманітних формах та має на меті безпосереднє втручання в духовний світ особи, внесення корективів в її світоглядні позиції. Характерною ознакою суб'єктивного фактору слід назвати безпосередність та цілеспрямованість впливу. Нагадаємо, що формами правового виховання можуть бути: правова агітація, пропаганда, правове навчання, юридична практика, самовиховання та самоосвіта. На практиці ці форми реалізуються у функціонуванні системи юридичної освіти, проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, організації стажування, підвищенні кваліфікації. До суб'єктивного фактору слід також віднести умови сімейних відносин та відносин, що склалися* в робочому колективі та характеризують моральний мікроклімат колективу.
Серед факторів об'єктивного походження знаходяться, економічний та політичний устрій, правова система суспільства, домінуючі в суспільстві політико-правові ідеали, результати роботи юридичних установ тощо. І об'єктивні, і суб'єктивні фактори по своїй природі суть невід'ємні речі, які тісно взаємодіють та доповнюють один одного.
Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулювання,Належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість представників юридичної професії. При цьому, високий рівень їх професійної свідомості і культури обумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.