- •1.Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук
- •2.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •3.Завдання науки "юридична деонтологія"
- •4.Сучасні підходи до викладання курсу
- •5.Юридична діяльність та професійна діяльність юристів.
- •Система юридичної діяльності
- •Система юридичної освіти в Україні
- •Суб'єкти освітньої діяльності
- •Види вищих закладів юридичної освіти.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Структура вищого закладу юридичної освіти.
- •Форми навчання.
- •. Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця з вищою освітою за спеціальністю "Правознавство"
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •1. Професіоналізм юридичної практичної діяльності.
- •2. Незалежність юридичної практичної діяльності.
- •3. Компетентність юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушення прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •5. Конфліктність юридичної практичної діяльності.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності
- •1. Процедури
- •2. Умови здійснення юридичної практичної діяльності.
- •Загальна характеристика юридичної практичної діяльності
- •3. Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності.
- •Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності
- •1. Набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій.
- •2. Набуття права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності.
- •3. Набуття професійних повноважень.
- •4. Припинення здійснення професійних повноважень.
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Суддівська діяльність
- •Прокурорська діяльність.
- •Адвокатська діяльність
- •Нотаріальна діяльність
- •Юридична консультативна діяльність
- •Причини професійної деформації співробітників правоохоронних органів
- •Фактори формування професійної свідомості та культури юриста
- •Етична культура юриста
- •Естетична культура юриста
- •Професійні та особисті якості юристів конкретних спеціальностей
- •Основні характеристики юридичних спеціальностей
- •Політична культура юриста
- •Загальні вимоги до юристів
- •Зовнішня культура юриста
- •Інформаційна культура юриста
3.Завдання науки "юридична деонтологія"
Як і будь-яка інша наука, юридична деонтологія має виконувати цілий ряд завдань, що формулюються безпосередньо у сфері практичної діяльності, вирішення яких сприятиме подоланню значної кількості проблем, в тому числі й тих, що знаходяться поза межами юридичної практики. До основних завдань науки відносимо:
Виходячи з вимог соціального прогресу, особливостей та умов функціонування українського суспільства, треба визначити роль та призначення юридичної діяльності в структурі соціальної діяльності.
Висвітлити соціальне призначення юристів як особливої професійної групи, підкреслюючи їх роль для сучасного етапу державного будівництва, стабілізації політичного життя, запобігання соціальних катаклізмів тощо.
Разом із підвищенням ролі правників та юридичної професії, підвищити авторитет права, виховуючи шанобливе ставлення всіх членів суспільства до права, що є необхідною умовою ефективного здійснення правової роботи.
На підставі існуючих результатів наукових досліджень прогнозувати тенденції розвитку юридичної науки, визначати необхідні зміни щодо системи кваліфікаційних вимог в межах конкретних юридичних спеціальностей.
Виробляти практичні рекомендації для вирішення проблем правової діяльності, що безпосередньо залежать від рівня професійної підготовки, правової культури працівника, його морального обліку в цілому.
4.Сучасні підходи до викладання курсу
Особливості методології викладання курсу юридичної деонтології багато в чому залежать від ряду факторів, серед яких знаходяться такі: кількість годин, виділених на вивчення дисципліни; особливості авторського бачення окремих проблем деонтологічного походження; співвідношення кількості лекційних та семінарських занять; визначення меж та структури предмету курсу; логіка подання матеріалу; використання тих чи інших аспектів висвітлення проблеми.
1) Один із найбільш розповсюджених підходів щодо бачення методики викладання курсу - це висвітлення питань моралі, моральної культури юристів у співвідношенні до інших можливих компонентів загальної культури, а також характеристика окремих видів юридичних спеціальностей. Такий підхід вважається відносно спрощеним, тому що на досить загальному рівні дає можливість ознайомитися студентам з колом питань відносно майбутньої професії та учбової діяльності.
2) Більш ґрунтовним підходом до формування навчального курсу слід назвати підхід, в якому професія юриста розглядається крізь призму її ролі та соціального призначення на сучасному етапі, юридичні спеціальності висвітлюються не тільки через основні завдання та функції, а з урахуванням якостей особистого та професійного порядку. Цей підхід також передбачає вступ студентської аудиторії не тільки до майбутньої професійної діяльності, а і до навчальної діяльності. Що має для них першочергове значення на початковому етапі опанування права.
3) Авторами запропонованого посібника було взято за основу широкий підхід у викладенні предмету навчальної дисципліни, що знайшло відображення у структурі курсу. Методика викладення матеріалу заснована на діяльностному підході до розуміння основних складових предмета. Головним вважається практична націленість матеріалу в тому розумінні, що основою всіх теоретичних міркувань залишається практична юридична діяльність юристів-професіоналів.
Однак, її висвітлення було б неповним, якщо не вдатися до осмислення інших сфер юридичної діяльності — сфери наукового дослідження та сфери юридичної освіти.
Таким чином, складаються три основні сфери здійснення юридичної діяльності - наука, освіта, практика, що і було взято за основу у формуванні програми курсу.
Діяльностний підхід дає змогу розкрити звичні для нас явища не тільки в статиці, айв динаміці, що передбачає вивчення особливостей юридичної процедури, поетапності процесу, визначення гарантій, принципів, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу тощо. Він дозволяє побачити юриста, юридичну установу в дії, уявити себе в якості учасника тих чи інших відносин здійснення права.
Методологічно виправданим є звернення до практичного досвіду юристів зарубіжних країн, що також було використано в даному посібнику. Шляхом порівняльного аналізу можна оцінити якість правової роботи в нашій країні та за її межами, побачити існуючі недоліки, можливості вдосконалення, пристосування до умов життя в Україні та націлити себе на відповідну роботу.