Самостійна робота №2. Тема: Трикотажні товари. План.

1.Споживні властивості трикотажних полотен.

2.Вимоги до якості трикотажних товарів.

3.Перевірка якості трикотажних товарів.

4. Маркування, пакування, транспортування, зберігання та догляд за трикотажними виробами.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», т.2.,стор. 181-242.

Студенти повинні

Знати: чинники, що формують споживні властивості трикотажних полотен і виробів, класифікацію і характеристику асортименту трикотажних виробів, вимоги до якості, маркування, пакування, зберігання та догляд за трикотажними виробами;

Вміти: визначати споживні властивості, розпізнавати асортимент та оцінювати якість трикотажних виробів.

Методичні вказівки.

При вивченні питання про споживні властивоті трикотажних товарів студенти повинні врахувати, що сировинний склад, будова й оздоблювальні процеси форму­ють комплекс геометричних, фізичних і механічних властивостей три­котажу, що виявляються в процесі експлуатації виробів. Основними властивостями трикотажу є: поверхнева густина (г/м²), товщина (мм), ширина полотна, пористість, розтяжність, розривне навантаження, розривне подовження, стійкість до стирання, зминальність, розпуск-ність, скручування краю полотна, перекіс петельних стовпчиків тощо.

Важливе значення для трикотажу мають такі гігієнічні вла­стивості: гігроскопічність, вологопоглинання, вологопроникність, па-ропроникність, повітропроникність, теплозахисність, стійкість до хі­мічного чищення, прання (зміна лінійних розмірів), стійкість до фізико-хімічних впливів.

Петельна структура трикотажу по-особливому впливає на про­яв різноманітних властивостей у процесі моделювання, конструю­вання і виготовлення трикотажних виробів, на специфічний прояв ер­гономічних, естетичних властивостей і надійності готових виробів.

Розглядаючи особливості ергономічних властивостей необхід­но зазначити, що за цими властивостями трикотаж значно відріз­няється від тканин у кращий бік. Так, завдяки високій еластичності, розтяжності і пружності трикотажу багато виробів (верхніх, білизня­них, панчішно-шкарпеткових, рукавичкових) щільно облягають фігу­ру, краще відповідають розмірним характеристикам тіла, не обмежу­ють його руху, практичніші в носінні, відзначаються м'якістю, ви­сокими теплозахисними властивостями.

Петельна структура і висока пористість трикотажу забезпе­чують більш високу паро- і повітропроникність, хороші гігроскопічні та теплозахисні властивості виробів, безпосередньо контактуючих з тілом людини (білизна, легкі верхні й спортивні вироби). Трикотаж краще відновлює свою форму після прання, хімічного чищення, пра­сування, тому що має кращі пружні й еластичні властивості.

Естетичні властивості трикотажних виробів визначаються фак­турою полотен, їх кольором і рисунками, особливостями обробки. Фактура трикотажних полотен повинна відповідати вимогам моди і призначенню виробів. Колористика залежить від тематики рисунків, використання кольорів, білизни й блиску ниток, процесів обробки по­лотен. Рисунки на трикотажі утворюються в процесі в'язання. Для цього використовують нитки різних кольорів (строкатов'язані), ри­сунки переплетення полотна або вибивання рисунків на вибивних машинах. Рисунки можуть бути одно- чи багатоколірними у формі вузьких або широких смужок, прямокутників, ромбів, трикутників, малих або великих квітів. Полотна можуть мати гладку або рельєфну структуру: в'язані рубчики, западини, петлі різних розмірів, горбики, отвори, що утворюють рисунки у формі мережива, гіпюру, платовані або плюшеві (ворсові) рисунки.

Блиск характеризує здатність трикотажу віддзеркалювати про­мені світла і залежить від виду текстильних волокон, структури пряжі і ниток, виду переплетення й обробки. Гладкі поверхні посилюють блиск, менш гладкі - розсіюють і поглинають промені світла. Високий блиск характерний для полотен із штучних і синтетичних волокон, ба­вовняної мерсеризованої пряжі. Для посилення або пом'якшення бли­ску застосовують відповідні переплетення і способи обробки полотен.

Естетичні властивості трикотажних виробів значною мірою за­лежать від форми і силуету, крою деталей і їх композиції, художнього оздоблення.

Властивості надійності трикотажних виробів характеризують­ся довговічністю, безвідмовністю і збереженістю. Довговічність буває фізичною і соціальною. Фізична довговічність зумовлюється механіч­ними властивостями трикотажних полотен (розривним навантаженням під час розтягування або продавлювання, розривним подовженням, стійкістю до стирання, стійкістю до менш розривних навантажень). Соціальна довговічність зумовлюється відповідністю стилю і моді, стабільністю форми виробів і поверхні полотен, стійкістю фарбування до різних фізико-хімічних впливів (світла, прання, хімічного чищення, прасування), стійкістю ворсу й обробки, відсутністю пілінгу, зміною лінійних розмірів після замочування та прання.

Безвідмовність характеризується стійкістю до короткочасної дії менш розривних навантажень під час експлуатації виробів, міцніс­тю швів, стійкістю до розпускання, прання, хімічних чищень, пра­сування (їх періодичності), стійкості до дії мікроорганізмів.

Збереженість зумовлюється зміною властивостей трикотажних виробів у процесі транспортування, зберігання й експлуатації.

Трикотажні вироби за надійністю не поступаються швейним, вони характеризуються високою стійкістю до механічних, фізико-хіміч­них і біологічних чинників, формостійкістю, є ремонтопридатними.

При вивченні вимог до якості трикотажних товарів та порядку перевірки якості цих виробів, треба памятати, що доброякісні трикотажні вироби повинні відповідати зразку-еталону і вимогам нормативної документації (НД) за зовнішнім вигля­дом, фасоном, якістю полотна.

Якість трикотажних і панчішно-шкарпеткових виробів зале­жить від багатьох чинників: якості пряжі й ниток, дотримання режиму в'язання, оздоблення, крою і шиття в процесі виготовлення виробів.

Номенклатура показників якості трикотажної продукції різних видів і призначення повинна відповідати вимогам безпеки для здо­ров'я та життя людини з огляду впливу на неї хімічного складу сиро­вини, оздоблювальних обробок (апретів, просочувань тощо), зміни фарбування в умовах експлуатації на тілі людини (вплив поту, морсь­кої, хлорованої, дистильованої (дощової) води), зручності експлуатації (відповідність виробу зазначеному розміру), гігієнічних властивостей. Перераховані показники обов'язково використовуються при сертифі­кації трикотажної продукції (ДСТУ 3045-95).

На торговельних підприємствах перевіряють відповідність марку­вання і пакування трикотажних виробів вимогам стандартів і визначають (перевіряють) їх сорт. Трикотажні вироби поділяють на 1 і 2 сорти. На визначення сорту кожного виду трикотажних виробів є відповідні стандарти.

Сорт виробів визначають залежно від наявності на ньому де­фектів зовнішнього вигляду полотна, виробничо-швейних дефектів, дефектів оздоблення і відхилення лінійних розмірів окремих деталей і виробу в цілому від норми.

При визначенні сорту враховують вид дефекту, його розташу­вання (на відкритих або закритих частинах і деталях), розмір (за най­більшим виміром) і загальну їх кількість.

Сорт комплектних і парних виробів за дефектами зовнішнього вигляду визначають за нижчим сортом виробу комплекту або півпари.

Вироби перевіряють на столі з лицьового боку в розправле­ному вигляді без натягування. Зовнішній вигляд виробів оцінюють за кількістю і характером дефектів, а також за чистотою поверхні полот­на і якості формування виробів порівняно зі зразком-еталоном.

У виробах 1 і 2 сортів відповідно до стандартів допускається не більше трьох дефектів зовнішнього вигляду (для білизняних виро­бів - вісім дефектів у 1 і три дефекти у 2 сорті). Виробничо-швейні

дефекти для верхніх трикотажних виробів допускаються відповідно чотири і п'ять; для білизняних - вісім і шість. Для панчішно-шкар­петкових виробів кількість дефектів зовнішнього вигляду і відхилень від лінійних вимірів у підібраній парі сумується, допускається по три дефекти у кожному сорті. Сорт рукавичних виробів визначається залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна, вироб­ничо-швейних відхилень від лінійних розмірів у підібраній парі, до­пускається відповідно три і п'ять дефектів. У 1 і 2 сортах головних уборів і шарфів допускається лише по три дефекти зовнішнього ви­гляду полотен.

Одні й ті самі дефекти в різних групах виробів залежно від їх характеру, розміру, місця розташування і величини оцінюються не однаково. Саме цим переважно пояснюється різна кількість дефектів, що допускаються в 1 і 2 сортах різних груп трикотажних виробів.

Вивчаючи останнє питання цієї самостійної роботи, необхідно знати, що маркування і пакування трикотажних виробів здійснюється відповідно до ГОСТу 3897-87.

Маркуються трикотажні вироби товарним ярликом, стрічкою з зображенням товарного знака і контрольною стрічкою.

На товарних ярликах вміщують зображення товарного знака підприємства-виготівника, його назву, підпорядкування і місцезнахо­дження, назву виробу, стандарт або технічні умови на виріб, артикул, номер моделі, розмірні ознаки, сорт, роздрібну ціну, дату (місяць, рік). На товарних ярликах допускається не вказувати: на панчішно-шкар­петкових виробах - товарний знак і місцезнаходження підприємства-виготівника, дату виготовлення; на рукавичних виробах - товарний знак, номер моделі і дату виготовлення.

На товарному ярлику додатково повинні бути нанесені такі дані: для білизняних виробів - група оздоблення і міцність фарбування; для верхніх виробів - артикул полотна, номер ВТК (для панчішно-шкар­петкових виробів дозволяється зазначати на пакувальному ярлику).

Стрічкою із зображенням товарного знака маркуються три­котажні верхні і білизняні вироби з усіх видів пряжі і ниток (крім ви­робів із бавовняної і бавовняно-віскозної пряжі). На стрічці повинні бути зазначені назва сировинного складу полотна і його відсоткове співвідношення, а також символи догляду за виробами.

На контрольній стрічці для трикотажних виробів вміщують розмір і роздрібну ціну.

При перевірці маркування і встановленні його відповідності вимогам стандарту звертають увагу на реквізити маркування, їх чіт­кість, місце прикріплення товарного ярлика і стрічок.

Для пакування трикотажних виробів використовується спожи­вча (індивідуальна або групова) і транспортна тара.

До споживчої тари належать пакети з поліетиленової і целофа­нової плівки або паперу, коробки з кришкою і пачки із картону з кла­панами.

У поліетиленовий пакет, коробку, пачку із картону, папір па­кують вироби однієї моделі, одного розміру, артикула полотна, ціни і сорту.

До транспортної тари належать ящики із деревини і гофрова­ного картону, м'яка тара (мішки). У транспортну тару складають виро­би, вміщені у споживчу тару.