Практичні заняття
♦ Практичні заняття — це своєрідна форма зв’ язку теорії з практикою, метою якої є закріплення теоретичних знань шляхом залучення студентів до вирішення різних навчально-практичних та пізнавальних завдань, відпрацювання навичок використання обчислювальної техніки, умінь використовувати спеціальну літературу.
У змісті практичних занять виділяють
–) систему формування загальних і професійних якостей: технічних, педагогічних тощо;
–) професіоналізму (репродуктивного засвоєння спеціальної діяльності);
–) досвід професійної творчості в сфері обраної професії і спеціальності;
–) систему норм і відносин в колективі;
–) досвід оціночно-емоційної діяльності.
Практичні заняття охоплюють найбільш важливі розділи навчального курсу, які передбачають формування навичок і умінь, розв'язування професійних завдань, і складаються із вступу, робочої частини і висновків. Вони повинні відповідати плану лекційних занять.
Методика проведення практичних занять повинна сприяти відпрацюванню умінь і навичок виконання розрахунків, вирішення завдань, аналізу, використання обчислювальної техніки, нормативної та довідкової літератури. Студенти повинні вивчати ті методи розрахунків, з якими їм прийдеться зустрітися в професійній діяльності.
^ Семінарські заняття – це дієва форма розвитку продуктивного мислення студентів під час обговорення проблем, втягування їх в колективну пізнавальну діяльність. Семінарське заняття надає студенту можливість оволодіти умінням влучно і доказово викладати свої думки намові конкретної науки, вести дискусію, політичні діалоги, опонувати. їх можна проводити у вигляді бесіди за планом, наперед доведеного до студентів, чи невеликих доповідей студентів з наступним їх обговоренням. Метод доповідей передбачає обмін думками та дискусію по запропонованих спірних положеннях.
Типи семінарських занять
(їх є 25 видів)
■ Семінар-розгорнута бесіда. Цей тип семінарського заняття найбільш поширений, особливо на молодших курсах. Його характерною ознакою є чітко сформульовані запитання, на які студенти мають дати відповіді в результаті сумлінного і самостійного вивчення відповідного програмного матеріалу. При цьому запитання можуть бути і зворотного характеру — від студентів до викладача, відповіді на які може давати викладач або самі студенти.
■ Семінар-конференція. Це такий тип семінару, в якому більш виражена самостійність студентів в опрацюванні і висвітленні певних питань чи цілої теми, коли їхні виступи мають не лише навчальний, а й дослідницький характер, коли заняття підноситься на вищий ступінь.
■ Семінар-диспут близький до перших двох типів семінарських занять, але він має і свої особливості. Основним є те, що обговорення питань, винесених на заняття, проводиться у формі дискусії. Студенти, виступаючи на занятті, можуть підходити до питання з різних позицій і висвітлювати різні погляди, полемізувати, підтверджуючи свої думки відповідними фактами.
■Семінар-коментоване читання. Цей тип семінарського заняття найчастіше використовують викладачі суспільних та гуманітарних наук. Такий семінар з успіхом можна використати при вивченні тих тем, що ґрунтуються на творах класиків. Готуючись до занять з цих тем, студенти повинні уважно читати і осмислювати першоджерела, в яких викладена теорія даних питань. На такому занятті слід вчити студентів читати твори, розуміти їх, аналізувати і коментувати.
■ Семінар-розв'язування завдань і вправ. В останні роки на семінарських заняттях дедалі частіше практикується розв'язування завдань і вправ, взятих з життя, з метою пов'язати теорію з практикою, що урізноманітнює роботу студентів і викладача, вносить елемент творчості і кмітливості. Особливo
широко практикується це на семінарських заняттях з політології, основ економічної теорії та практики господарювання.
■Семінар-заняття на виробництві. Цей тип семінарських занять близький до попереднього. Вони характерні не лише тим, що проводяться на виробництві, а й тим, що на них обговорюються і розв'язуються практичні завдання із застосуванням теоретичних знань на практиці.
* Лабораторна робота – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп'ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
